Екологобезпечні добрива капсульовані композицією на основі природних сорбентів та лізиновмісних відходів

Автор: Софіян Соломія Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Софіян С.А., Мальований М.С. (керівник). Екологобезпечні добрива капсульовані композицією на основі природних сорбентів та лізиновмісних відходів. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет Львівська Політехніка, Львів, 2023. Розширена анотація Магістерська кваліфікаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання - підвищення рівня екологічної безпеки шляхом використання екологобезпечних добрив, капсульованих композицією на основі природних сорбентів та лізиновмісних відходів. В результаті проведених досліджень проходило визначення оптимальних умов одержання капсульованих мінеральних добрив пролонгованої дії. Об’єкт дослідження – явище забруднення агроекосистем мінеральними добривами. Предмет дослідження – процеси отримання екологобезпечних добрив капсульованих композицією на основі природних сорбентів та лізиновмісних відходів. Мета дослідження: підвищення рівня екологічної безпеки шляхом використання екологобезпечних добрив, капсульованих композицією на основі природних сорбентів та лізиновмісних відходів. Проаналізовано сучасний стан впливу мінеральних добрив, незасвоєних рослинами, на агроекосистему. Встановлено, що на сьогоднішній день в Україні відбувається стрімкий ріст виробництва сільськогосподарської продукції, тим самим підвищується вартість продовольства в більшості країнах і зацікавленість інвесторів у аграрному виробництві [1]. Стрімке збільшення темпів аграрного виробництва, забруднення пестицидами та іншими агрохімічними сполуками сільськогосподарських земель, збільшення масштабів галузі матеріального виробництва, зменшення застосування органічних добрив що оновлюють запаси органічних речовин в ґрунтах [2], призводить до деградації навколишнього середовища. Повязане із застосуванням добрив забруднення навколишнього природного середовища відбувається на всіх етапах технологічного виробництва (в процесі виробництва, транспортування та використання добрив та агрохімікатів). Кореневою системою сільськогосподарських культур засвоюється лише частина добрив, у межах: азотних сполук 50 - 60 %; калійних 50 - 60 % ; фосфорних 10 - 25 %; [3]. Це призводить до розвитку екологічних проблем: відбувається засолення ґрунтів, забруднюються поверхневі водойми, у підземні та надземні води потрапляють частинки добрив. Більшість мінеральних добрив є солями, які в період значної кількості опадів швидко розчиняються у воді, мають властивість до міграції у ґрунті, особливо під час їх внесення та у вегетаційному періоді [4]. Зниження врожайності та якості врожаю відбувається за рахунок рухомості мінеральних добрив [5]. Забруднення навколишнього середовища відбувається за рахунок розчинених добрив, які вимиваються із ґрунтового середовища під час атмосферних опадів. Збільшується концентрація нітратів у поверхневих та ґрунтових водах, підвищується процес евтрофікації водойм, який зумовлює цвітіння води. Із великою кількістю розчинених у воді азотистих, фосфорних та калійних сполук, чутливими залишаються озера, ставки, технічні водні об’єкти, річки та водосховища. Відбувається підвищення рівня популяцій синьо-зелених ціанобактерій, які в процесі росту та розвитку продукують токсини, які відносяться до високотоксичних природних сполук, змінюють обмін білків і вуглеводів, та спричиняють негативний вплив на центральну нервову систему. За результатами проведеного дослідження процесу використання екологобезпечних добрив, капсульованих композицією на основі природних сорбентів та лізиновмісних відходів встановлено, що капсульовані добрива можуть з успіхом застосовуватись в сільськогосподарському виробництві та в цілях рекультивації. Перспективною рецептурою для створення капсули є використання композиції на основі природних дисперсних сорбентів та сульфатного мила – відходу целюлозно – паперової промисловості. Оптимальною технологією нанесення покриття є використання апарату «киплячого шару». Проведений розрахунок економічних показників виробництва капсульованих добрив пролонгованої дії. Організаційний ефект інвестиційного проекту виробництва та впровадження капсульованих добрив пролонгованої дії складає 24565,47 грн. Така економія коштів пояснюється вкладанням інвестицій у нові робочі місця, автоматизацією робочого процесу, проведенням навчальних інструктажів та ін. Ключові слова: екологічна безпека, капсульовані добрива пролонгованої дії, апарат «киплячого шару». Перелік використаних літературних джерел Добрива та їх використання/ Марчук І.У., Макаренко В.М., Розстальний В.Є., Савчук A.B. Київ: Юнівест Маркетинг, 2002. 245 с. Яворов В.М. Агрохімія. Питання, відповіді, тестові завданн. Кам’янець Подільський : ФОП Сисин О.В., 2012. 112 с . Jarchow, M. E. Nitrogen fertilization increases diversity and productivity of prairie communities used for bioenergy / M. E. Jarchow, M. Liebman // GCB Bioenergy. 2013. Vol. 5. P. 281–289. Мілютенко Т.Б., Демидов О.А., Шерстобоєва О.В. Міграція біогенних елементів з ґрунту за різних систем удобрення. Агроекологічний журнал. 2014. № 1. С. 60-64. Ґрунтознавство з основами геології та географія ґрунтів [вид. 3-те випр., і допов.]: навч. посіб. / Топольний Ф. П. та ін. Кіровоград, 2014. 383 с.