Основи термінознавства

Спеціальність: Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології
Код дисципліни: 6.000.00.M.011G
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Українська мова
Лектор: канд. філол. наук, доц. Теглівець Юлія Володимирівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Cформувати мовно-термінологічну компетенцію майбутнього фахівця, навчити укладати науково-технічні, навчальні, довідкові тексти з урахуванням особливостей історичного формування й теперішнього стану української термінології як підсистеми української літературної мови.
Завдання: 1. Знати: - закономірності основних етапів становлення і розвитку галузевих терміносистем і термінознавства в Україні; - основні аспекти українського термінотворення і терміновжитку; - особливості варіантних і синонімічних терміноодиниць у галузевих терміносистемах; - відмінності між історично сформованими напрямами розвитку українських галузевих терміносистем. 2. Уміти: - з’ясувати статус сучасного термінознавства в системі розділів науки про мову та галузевих дисциплін; - виявити лексико-семантичні особливості термінів української мови; - проаналізувати теоретичні засади укладання наукових текстів різного стильового й жанрового спрямування (навчально-довідкові, власне наукові тексти, лексикографічні статті, усні виступи тощо); - виявити лексико-семантичні особливості сучасних українських термінів; - добирати матеріал для наукового, навчального, термінографічного текстів.
Результати навчання: • розуміння основних етапів розвитку галузевих терміносистем і термінознавства в Україні; • уміння виявляти лексико-семантичні особливості термінів української мови; • розуміння основних аспектів українського термінотворення і терміновжитку; • здатність виступати перед аудиторією, дотримуючись норм терміновживання та вимог наукового стилю.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Українська мова (за професійним спрямуванням)
Короткий зміст навчальної програми: формування мовно-термінологічної компетенції майбутнього фахівця, укладання науково-технічних, навчальних, довідкових текстів з урахуванням особливостей історичного формування й теперішнього стану української термінології як підсистеми української літературної мови.
Опис: 1.Термінознавство як наука. Предмет й основні завдання курсу термінознавства. 2.Історія формування українського термінознавства. Діяльність Наукового товариства імені Шевченка. 3.«Золоте десятиріччя» розвитку української науково-технічної термінології. Розвиток української термінології за кордоном. 4. Опрацювання термінологічної спадщини в сучасних умовах. 5. Гіперо-гіпонімічні відношення, полісемія та омонімія в термінології журналістики. 6. Синонімія, антонімія, паронімія в українській науково-технічній термінології. 7. Науково-технічні терміни як засіб активізації уваги читача публіцистичного тексту. 8. Морфологічне термінотворення. 9. Вторинна номінація в термінотворенні. 10. Аналітична деривація. 11. Запозичення і переклад термінів. 12. Типи термінологічних словників. 13. Стандартизація термінології. 14. Особливості наукового стилю. 15. Жанри наукового стилю.
Методи та критерії оцінювання: Опис методів оцінювання рівня досягнення результатів навчання Усний контроль, що передбачає аналіз вміння логічно мислити, аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, а також обстоювати власну думку. Дає змогу виявити обсяг і ґрунтовність знань студентів, прогалини та неточності в знаннях й надає можливість відразу їх виправити. Писемний контроль, що передбачає з’ясування ступеня оволодіння студентами знаннями, уміннями та навичками, визначення їх якості – правильности, точности, усвідомлености, здатности застосувати знання на практиці. Тестовий контроль, що дає змогу виявити рівень сформованости знань і вмінь з навчальної дисципліни із застосуванням тестів відкритої і закритої форми. Програмовий контроль, що реалізується через стандартні вимоги до студентів, що забезпечується використанням однакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань. При цьому аналіз відповідей, виведення і фіксування оцінок здійснюються за допомогою індивідуальних автоматизованих засобів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Залік 100 1. Завдання у тестовій формі – 20 2. Виконання індивідуального завдання – 40 3. Самостійні та контрольні роботи – 40
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Основи термінознавства: навч. Посібник/ С.З. Булик-Верхола, Г.В. Наконечна, Ю.В. Теглівець.– Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 192 с. 2. Наконечна Г.В. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с. 3. Термінологічна лексика в системі професійного мовлення: Методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студентів з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» / Укл.: Г.Л. Вознюк, С.З. Булик-Верхола, М.В. Гнатюк, Н.І. Голубінка, Н.З. Дрівко, З.Й. Куньч, О.Г. Литвин, І.Б. Ментинська, Г.В. Наконечна, А.Я. Середницька, Ю.В. Теглівець, І.Д. Шмілик. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 92 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).