Синтез мистецтв проектно-художньої діяльності у формуванні предметно-просторового середовища

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 8.191.00.M.31
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: проф., д-р мист. Боднар Олег Ярославович; доц., канд. мист. Мотиль Романа Ярославівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Результати навчання: • Здатність продемонструвати глибинні знання історичних та сучасних концептуально-методологічних засад дизайну; • Здатність продемонструвати глибинні знання вітчизняного і зарубіжного наукового доробку та практичного досвіду у сфері дизайну; • Здатність розв’язувати складні проектні та планувальні завдання і вирішувати проблеми в галузі дизайну; • Здатність продукувати нові ідеї, проявляти креативність та здатність до системного мислення; • Виявленнякомпетентностей у сучасних концепціях дизайну; • Здатність застосовувати засоби художньо-образного проектування; розуміння понять «синтез мистецтв», «полістилізм», «споживацька культура»); • Уміння розробляти логічні та обґрунтовані проектно-художні системи, моделі тощо для конкретних мистецьких об’єктів у сфері дизайну.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: • Традиції і новаторство у розвитку європейської культури; • Джерельна база наукових досліджень в галузі архітектури, містобудування, мистецтва та дизайну • Методологія наукових досліджень в галузі архітектури,містобудування і дизайну Супутні і наступні навчальні дисципліни: • Проблеми синтезу мистецтв у художній культурі • Візуальна культура сучасного дизайну • Історичні парадигми та сучасні теорії в архітектурі та дизайні
Короткий зміст навчальної програми: Короткий зміст навчальної програми: Дизайн – вид художньо-проектної діяльності, спрямований на проектування предметного середовища, яке гармонійно поєднується з природним середовищем і задовольняє потреби людини. Синтез мистецтв дозволяє на основі поєднання специфічних засобів виразності і образних можливостей різних видів мистецтва досягти найбільш повного втілення і розкриття ідейно-художнього змісту предметно-просторового середовища. Метою вивчення дисципліни є виявлення сутності і процесу проектно-художньої діяльності у формуванні предметно-просторового середовища. Завдання навчальної дисципліни: - аналіз сутності проектно-художньої діяльності; - дослідження феномену графічного дизайну і предметно-просторового середовища; - виявлення етапів проектно-художньої діяльності; - виявлення закономірностей і принципів формоутворення об'єктівхудожнього проектування; - аналіз засобів композиції в художньому проектуванні Індивідуальні дослідницькі завдання відповідають тематиці дисертаційної роботи аспіранта.
Рекомендована література: Рекомендована література: Базова: 1. Аронов В. Р. Художник и предметное творчество: проблемы взаимодействия материальной и художественной культуры XX века. — М.: Сов. художник, 1987. — 320 с. 2. Аронов В. Р. Дизайн и искусство. Актуальные проблемытехническойэстетики. — М.: Знание, 1984. — 64 с. 3.Даниленко В. Основи дизайну: Навч. посібник. —К., 1996. 4.Земпер Г. Практическая естетика. — М., 1971. 5.Курліщук Б.Ф. Проектування інтер'єрів житлових і громадських споруд: Навч. посібник. — К., 1995. 6.Легенький Ю.Г. Дизайн: культурологія та естетика. — К., 2000. 7. Розенблюм Е. Художник в дизайне. — М.: Искусство, 1974. 8.Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ ст. К.: ВХ студіо, 2008. — 187 с. 9.Хмельовський 0. Теорія образотворення. —Луцьк, 2000. 10. Холмянский Л.М., Щипанов А.С. Дизайн. — М.: Просвещение, 1985. Допоміжна: 1.Аронов В.Р. Теоретические концепции зарубежного дизайна. — М., 1992. 2.Дизайн та образотворче мистецтво: Словник. — Луцьк, 2000. 3.Мигаль С. Проектування меблів: Навч. посібник. — Львів, 1999. 4.Нестеренко О. И. Краткая энциклопедия дизайна. — М.: Молодая гвардия, 1994. — 315 с.
Методи і критерії оцінювання: Методи і критерії оцінювання: - Поточний контроль (30%): усне опитування, виступи на семінарах, тести, колоквіум. - Підсумковий контроль (70%): виконання модульної контрольної роботи, екзамен.