Основи комплексного проектування предметно-просторового середовища (курсова робота)

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.E.102
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Галишич Руслан Ярославович, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри ДОА
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Студент має знати головні типи та види знакових систем, які забезпечують візуальну комунікацію; психологічні стимули і мотивами цільової аудиторії, які визначають характер брендів та їх ідентифікацій, допоміжних чинників формування знакових та предметно-просторових систем інформативного характеру; функціонування основних моделей знакових систем візуальної ідентифікації в предметно-просторовому середовищі; закономірності поетапного і методичного проектування інформаційних знаків, знаків ідентифікації та навігації; вміти розробляти знакову систему візуальної ідентифікації, з її подальшим переростанням в предметно-просторовий дизайн; організовувати та робити функціональне зонування та застосовувати оптимальні конструкції та оздоблювальні матеріали для тимчасових дизайн об’єктів; знати основи стилістичного пошуку знаків ідентифікації, навігації образних зображень, предметного формотворення залежно від специфіки культурного та предметно-просторового середовища; вміти проектувати знакові системи в конкретних просторових середовищах, для яких інформативність, ідентифікація та орієнтація є головним проектним завданням, при якому реалізовується оптимальна візуальна комунікація; застосовувати в дизайні ключові положення теорії комунікації та предметно-просторової організації та формотворення середовища, і разом з методами художньо-проектної діяльності в галузі предметно-просторового дизайну та дизайну візуальних комунікацій засобами комп’ютерного програмного забезпечення вміти виконувати поставлені соціальні на споживчі суспільні завдання.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Дизайн візуальних комунікацій; Основи композиції, формотворення і макетування; Історія мистецтва, архітектури і дизайну частина 1,2; Інтерактивний дизайн, частина 1; Живопис, рисунок, скулльптура, частини 1, 2, 3, 4; Проектна графіка і комп’ютерна графіка; Композиція і формотворення в дизайні, частина 1, 2.
Короткий зміст навчальної програми: Курс передбачає комплексну підготовку за фахом, шляхом ознайомлення з основними теоретичними та практичними засадами, принципами й методами проектування графічних та об’ємно-просторових елементів в предметно-просторовому середовищі та в медіапросторі. Практичні завдання дозволяють у результаті отриманих знань, робити дизайн, який забезпечує комунікацію поміж основними соціальними колами суспільства та формувати предметно-просторове середовище, яке відповідає функциональным та естетичним соціальним запитам. Курс передбачає розширене вивчення методичних підходів і концепцій в дизайні візуальних комунікацій: виявляє суть візуального комунікативного феномену в природному, архітектурному, міському та медіа просторах. На курсі вивчається функціональний, конструктивний та ергономічний дизайн в середовищі видовищних та спортивних заходів в торгівельних просторах, в ландшафті, в зоопарках, тематичних садах. Ансамблевість, комплект, поняття єдиного модуля на рівні знаків, символів та предметів візуальної ідентифікації. Роль й місце уніфікації в розробці системи знаків, символів, шрифтів та тривимірних елементів – конструкцій об’ємно-просторових форм обладнання. У дизайні об’єкту зосереджено головну увагу на комплексність візуально-комунікативної, естетичної та об’ємно-просторової складової дизайну тимчасових предметних просторів. Вивчаються та проектуються графічні та предметні комплекси, які забезпечують ефективні візуальні комунікації у середовищі акцій та подій.
Методи та критерії оцінювання: Протягом семестру студент може набрати 100 балів за виконання індивідуальних графічних завдань та за результатами перегляду курсового проекту (аудиторна та самостійна робота).
Рекомендована література: 1. Eco U. A.. Theory of Semiotics. – Bloomington, 1976. 2. Fiske J. Introduction Communication Studies. – London, N.Y., 1990. 3. Айзенберг. М. Н. Менеджмент рекламы. – М., 1991. 4. Котлер. Ф. Основы маркетинга. – М., 1992. 5. Крафт З. Защитная марка. – Берлин, 1970. 6. Ментатов В. В. Образ, знак, условность. – М.: Высшая школа, 1980. 7. Минаев Г. Слоганы нового поколения: с крылышками // Релкамные идеи – YES! 1998. № 3. С. 52–54. 8. Мокшанцев. Р. И. Психология рекламы. – Москва, Новосибирск, 2002. 9. Морозова И. Слогая слоганы. М.: РИП-Холдинг, 1998. 10. Победин В. А. Знаки в графическом дизойне. – Харьков: Ранок Веста, 2001. 11. Почепцов. Г. Г. Теорія комунікацій. – К.: Спілка рекламістів України, 1996. 12. Рамат Е. В. Формирование фирмового стиля в системе маркетинговых коммуникаций // Маркетинг и реклама. 1998. № 5. С. 14–18. 13. Ромат В. Е. Реклама. – Санкт-Петербург, Москва, Харьков, Минск., 2001. 14. Утевська Ф. І. Невмирущі знаки. – К.: Веселка , 1981. 15. Юнг. К. Г. Архетип и символ. – М.: Ренессанс, 1991.