Композиція та формотворення у дизайні, частина 1 (курсова робота)

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.007
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Лисенко Ольга Юріївна - канд.арх., доцент Базилевич Вікторія Володимирівна - канд.арх., доцент Кузьмич Василь Ілліч - старший викладач закладу вищої освіти Киселенко Марія Олександрівна - асистент
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни «Композиція та формотворення у дизайні, частина 1» полягає в отриманні студентами знань щодо загальних понять з основ композиції, практичних навичок формування проектів із розумінням композиційних властивостей та якостей окремих елементів і форм. Курс спрямований на ознайомлення студентів з різними засобами художньої виразності; розвиток винахідливості, творчої фантазії, художньої інтуїції; формування навичок проектного та інших типів мислення, що є граничними або входять до проектного: абстрактно-логічного, формального, художньо-образного, естетичного, конструктивного, просторового, функціонального, екологічного, економічного, технологічного.
Завдання: Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності: ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності: КС3. Здатність здійснювати композиційну побудову об’єктів дизайну. КС5. Здатність застосовувати знання історії українського і зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проектній діяльності. КС6. Здатність застосовувати у проектно-художній діяльності спеціальні техніки та технології роботи у відповідних матеріалах (за спеціалізаціями). КС8. Здатність здійснювати колористичне вирішення майбутнього дизайн-об’єкта. КС9. Здатність зображувати об’єкти навколишнього середовища і постаті людини засобами пластичної анатомії, спеціального рисунка та живопису (за спеціалізаціями).
Результати навчання: У результаті навчання здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПРН7. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень. ПРН8. Оцінювати об’єкт проектування, технологічні процеси в контексті проектного завдання, формувати художньо-проектну концепцію. ПРН10. Визначати функціональну та естетичну специфіку формотворчих засобів дизайну в комунікативному просторі. ПРН 11. Розробляти композиційне вирішення об’єктів дизайну у відповідних техніках і матеріалах. ПРН16. Враховувати властивості матеріалів та конструктивних побудов, застосовувати новітні технології у професійній діяльності. КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською); КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному та соціальному рівнях. АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових знань. АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. АіВ4. Здатність популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної само-ідентифікації. АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Кореквізити: Живопис, рисунок, скульптура Основи дизайну предметного середовища Основи дизайну предметного середовища (КП) Основи проектної та комп’ютерної графіки (КП) Основи візуальних комунікацій і комп’ютерної графіки
Короткий зміст навчальної програми: Основні композиційні поняття, композиційна рівновага, симетрія і асиметрія, метрична і ритмічна повторюваність, контраст та нюанс в кольорі, асоціації та прийоми стилізації, статика і динаміка, тектоніка, пропорції та пропорційність, співвідношення мас та форм, кольорознавство
Опис: 1 Композиційна рівновага. Композиційний центр. Принцип домінанти. Колір у художньому проектуванні. Основні засади формування кольору. Структура кольору. 2 Симетрія. Відносна, абсолютна, урівноважена, гвинтова симетрії. Фізичні основи кольорознавства. Природа світла. Розчеплення світла. Кольоровий спектр. Історична послідовність наукових досліджень. 3 Асиметрія. Дисиметрія. Класифікація кольорів. Основні характеристики кольору. Поняття колірний тон, насиченість, яскравість. Поняття інтенсивності кольору. Змішування кольорів. Аддитивний, субтрактивний та просторовий методи. Колір прозорих середовищ. Явище субтрактивного синтезу в барвникових сумішах. 4 Прийоми чергування елементів композиції. Ритм. Систематизація кольору. Вимірювання кольору. Значення систематизації в практичній діяльності художника-дизайнера. Найпростіші колористичні системи. Колірний круг, його побудова та закономірності. Інтервали гармонійних поєднань. Колірний простір, колірне тіло Рунге, Оствальда, Менселла, Рабкіна, кольорове тіло ТСІ. 5 Прийоми чергування елементів композиції. Метр. Психофізичні основи зорового сприйняття. Колірний зір. Трикомпонентна теорія колірного зору. Особливості зорового сприйняття. Денне та сутінкове бачення, крива видимості, адаптація зору, ефект Пуркине та його використання на практиці, хрестоматійна стереоскопія, лінійно-просторові властивості кольору. 6 Створення композицій із повторюваними елементами на основі експериментальних графічних технік. Колірна межа. Індукція та контраст, яскравий контраст. Деякі закони узгодження кольорів для одночасного колірного контрасту. Вплив доповнюючи кольорів на зорове сприйняття. Плоский та об’ємні кольорові об’єкти. Об’єкт та фон. 7 Прийоми стилізації (біоніка). Фізична, оптична, емоційна дія кольору. Суб’єктивні поєднання. Соціальне значення кольору. Колір та біоенергетика. Спільність колірних і звукових акордів-звучань. 8 Прийоми стилізації (зооморфні мотиви). Формотворчі властивості кольору. Взаємозв’язок кольору та форми в тектонічній трактовці дизайну та архітектури. 9 Прийоми стилізації (антропоморфні мотиви). Масштабність кольору. Використання легкості нейтральності та важкості кольору в геометричній ситуації програмованого середовища. 10 Прийоми стилізації на задану тему. Традиційна символіка кольору. Значення кольору в історичних епохах. Особливості використання кольору в залежності від науково-технічного прогресу. Сировинно пігментарні бази різних регіонів. 11 Створення композицій на основі експериментальних графічних технік. Психологічна домінанта кольору в візуальному сприйнятті. Взаємозв’язок кольорової домінанти та психологічного стану людини. Традиція та експеримент. 12 Сюжетно-асоціативна композиція на задану тему. Домінуючий колір, колористика. Колористика творів мистецтва. Співвідношення основних колористичних гам. Проектований колір в архітектурі та дизайні. 13 Курсова робота. Композиція на основі архітектурних мотивів. 1 етап роботи на курсовою роботою: виконання ескізів на основі архітектурних форм і мотивів; виконання абстрактних композицій на основі конструкцій і структур промислової, громадської чи житлової архітектури. Особливості композиційних властивостей кольору. Вертикальна та горизонтальна подача кольорових трактувань в умовах візуального середовища. 14 Курсова робота. Композиція на основі архітектурних мотивів. 2 етап роботи на курсовою роботою: вибір найцікавішої ідеї та виконання остаточного ескізу. Колір в дизайні та ужиткових виробах. Роль кольору в сприйнятті дизайнерських та ужиткових виробів. Цілісне сприйняття та руйнування форми кольором. 15 Курсова робота. Композиція на основі архітектурних мотивів. 3 етап роботи на курсовою роботою: завершення роботи та її захист в аудиторії – розкриття задуму, підбір графічних прийомів, особливості ідеї.
Методи та критерії оцінювання: Загальна сума балів за семестр – 100 балів: - графічні роботи (80%) - курсова робота (20%)
Критерії оцінювання результатів навчання: 100-88 балів – оцінка «А» («відмінно») виставляється, якщо студент демонструє високий рівень знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідає на поставлені запитання, а також вміє застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних завдань; 87-80 балів – оцінка В («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу модуля вище середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можливі певні неточності), уміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 79-71 бал – оцінка С («добре») виставляється за загалом правильне розуміння студентом навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені запитання (можливі певні (неістотні) недоліки). Студент засвоїв основний теоретичний матеріал та уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань. 70-61 бал – оцінка D («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу модуля, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач, а трансформація умінь в нових умовах викликає певні труднощі. 60-50 балів – оцінка Е («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу модуля, неточні або неаргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних знань на практиці, що, однак, не є перешкодою до подальшого навчання; 49-26 балів – оцінка FX («незадовільно» з можливістю повторного заліку) виставляється за незнання основної частини навчального матеріалу модуля, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25-00 балів оцінка F («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням модуля) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу модуля, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватись під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Костенко Т.В. Основи композиції та тримірного формоутворення: навчально-методичний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. Харків: ХДАДМ, 2003. 256 с. 2. Ідак Ю. В., Клименюк Т. М., Лясковський О. Й. Основи об’ємно-просторової композиції. Навчальний посібник. Львів: видавництво Львівської політехніки, 2020. 212 с. 3. Петровська Ю.Р., Кузьмич В.І. Графічна концепт-ідея малої архітектурної форми: методичні вказівки до виконання самостійних завдань з дисципліни “Мала архітектурна форма” для студентів IV курсу базового напряму “Мистецтво” спеціальності “Дизайн” та студентів заочної форми навчання. Львів : ПП“Ощипок”, 2016. 28 с. 4. Печенюк Т. Кольорознавство: підручник для студ. вищих навч.закладів. Львів: вид-во Львів. політехники, 2014. 204 с. : іл. 5. Прищенко С.В. Кольорознавство: навч. посіб./ за ред. проф. Є. А. Антоновича, Київ : Альтпрес, 2010. 354 с.: іл.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).