Історія мистецтва, архітектури і дизайну, частина 2

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.008
Кількість кредитів: 5.50
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Доцент, к.арх. Крамарчук Х.П. Доцент, к.арх. Білінська О.Б.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення на 1 курсі дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і дизайну”, частина 2,євивчення головних етапів розвитку мистецтва і архітектури народів світу у відповідності зміни суспільно-економічних формацій від Античності до Пізнього Відродження, а також стимулювання студента до розуміння закономірностей розвитку форми, ролі мистецтва та архітектури як засобів матеріальної і духовної спадщини людства, вивчення знакових мистецьких пам’яток, що сприяє розвитку творчого мислення.
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати: 1. Знання термінології історії мистецтва та архітектури та основні історичні етапи розвитку світового мистецтва та архітектури;2. Розуміння філософські та світоглядні характеристики становлення історичних стилів, епох; 3. Ідентифікувати найважливіші пам’ятки мистецтва та архітектури й запам’ятати їх атрибуцію; 4. Застосовувати відповідні теоретичні знання для аналізу історичних пам’яток, творів дизайну і дизайнерських проектів; 5. Вміння виявляти архетипні структури, повторювальні теми, іконографічні типи в творах мистецтва; 6. Вміння розрізняти основні стилі; 7. Використовувати набуті теоретичні знання у дизайн-проектуванні чи реставрації окремих виробів і предметних комплексів. Завданням навчальної дисципліни є поглибити знання студентів з мистецтвознавства, історії архітектури, культури країн світу від періоду Античності до Пізнього Відродження, навчити студента розуміти вплив ідей, які формували економічне, політичне, інтелектуальне життя різних народів світу на розвиток мистецтва, архітектури. Представити до розгляду студентами відомості про знакові мистецькі твори, розвиток будівельної техніки і конструктивних рішень, а також особливостей архітектурно-планувальних і містобудівельних прийомів основних архітектурних пам‘яток і їх комплексів. Навчитися вільно вести дискусію та аргументувати формулювання, використовуючи матеріал з історії мистецтва та архітектури різних епох і країн.
Результати навчання: Програмні результати навчання: ПРН7. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень ПРН13. Знати надбання національної та всесвітньої культурно-мистецької спадщини, розвивати екокультуру засобами дизайну ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а також успішні українські та зарубіжні художні практики. ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках. ПРН18. Відображати морфологічні, стильові та кольоро-фактурні властивості об’єктів дизайну. Комунікація (КОМ) КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською); КОМ.2 Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях. Автономія і відповідальність (АіВ) АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. ВіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових знань. АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. АіВ4. Здатність популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної само-ідентифікації. АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Історія мистецтва, архітектури та дизайну, ч.1, Композиція та формотворення в дизайні, ч.1, Основи проектної та комп’ютерної графіки, ч.1, Живопис, рисунок, скульптура, ч.1 Супутні і наступні навчальні дисципліни: Основи проектної та комп’ютерної графіки, ч.2 (супутня дисципліна) Живопис, рисунок, скульптура, ч.2 (супутня дисципліна) Історія мистецтва, архітектури та дизайну, ч.3, ч.4 Психологія дизайну (V семестр) Декоративно-ужиткове мистецтво (VІ семестр)
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна “Історія мистецтва, архітектури та дизайну, ч.2”викладається для студентів першого курсу спеціальності022 “Дизайн” ІАРДНУ “Львівська політехніка”. Цей курс є одним із базових у комплексі фахової підготовки студентів спеціальності Дизайн, структурно включає в себе дві частини –теоретичну і практичну. Курс має на меті дати студентам основні знання з теорії візуального мистецтва, висвітлити історичні етапи мистецтва Стародавнього світу, Середньовіччя, Відродження; світоглядні чинники, які впливають на розвиток форм, образів, мистецьких творів та архітектурних споруд. Лекційний курс включає вивчення особливостей найважливіших пам’яток світової архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, скульптури. Викладання історії мистецтва та архітектури України проводиться синхронно із висвітленням історико-мистецьких процесів світової художньої культури. Вивчення дисципліни студентами передбачає вивчення фактологічного матеріалу на основі історичних джерел, дотичних до програми курсу, мистецьких, архітектурних спеціальних досліджень, публікацій, набуття вміння вести самостійний науковий пошук (з літературними джерелами, архівами, музейними творами),формування основної історіографії з проблем світової історії мистецтва, архітектури та культури, володіння фаховою термінологією, здійснення ідентифікації окремих концепцій, мистецьких явищ, стилів, стильових спрямувань; виконання композиційного аналізу мистецьких творів та архітектурних споруд, аналогів їх вирішення;порівняннямистецькихісторичних процесівв різних країнах та епохах; використання знань і навичок у роботі з комп’ютернимзабезпеченням для формування інфографіки та презентацій з використаннямзамальовок, графічних зображеньтворів мистецтва, ортогональних проекцій об’єктів,підсумкових таблиць,історичного матеріалута формулювання незалежних висновків.
Опис: МИСТЕЦТВО ПЕРІОДІВ ПРОТОАРХАЇКИ і АРХАЇКИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. МИСТЕЦТВО ПЕРІОДУ КЛАСИКИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. Регулярне планування міст, типи храмів. Скульптура Мирона, Фідія, Праксителя, Лісіпа, Афінський Акрополь. МИСТЕЦТВО ЕЛЛІНІСТИЧНОГО ПЕРІОДУ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. Живописні, скульптурні, архітектурні твори. Храм Артеміди в Ефесі, храм-гробниця Мавзола в Галікарнасі, Колос Родоський. Зразки елліністичної скульптури, Афродіта Мелоська, Афродіта Кіренська, Ніка Самофракійська, скульптурні зображення О.Македонського. МИСТЕЦТВО ЕТРУСКІВ (VII - IV ДО Н.Е.). Храмова, поховальна і житлова архітектура етрусків. Теракотова і бронзова скульптура. Монументальний живопис. Кераміка "буккеронеро" і ювелірні вироби. МИСТЕЦТВО РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (ІV - І ДО Н.Е.). Римські форуми, житлові будинки і вілли. Апієва дорога. Фресковий живопис "Вілли містерії". Скульптурний портрет і статуї типу тогатус. Декоративно - ужиткове мистецтво. МИСТЕЦТВО РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (Кін. І CT.ДО Н.Е. – V СТ. Н.Е.). Форум Траяна. Колізей. Тріумфальні арки. Пантеон архітектора А.Дамаського. Терми. Скульптурний портрет, статуї і рельєф. Фрескові розписи і мозаїки. Фаюмський портрет. МИСТЕЦТВО АНТИЧНИХ МІСТ ПРИЧОРНОМОР’Я. МИСТЕЦТВО СКІФІВ, ГОТІВ, САРМАТІВ. МИСТЕЦТВО ВІЗАНТІЇ ІV - VII СТ. МИСТЕЦТВО ВІЗАНТІЇ VIII - XVCT. Мистецтво іконоборчого періоду (726 - 843). Мистецтво "Македонського Відродження" (IX - X ст.). Мистецтво XI - XII ст. Мистецтво першої половини XIII ст. Мистецтво палеологівського періоду (1261 - 1453). РАННЬОХРИСТИЯНСЬКЕ МИСТЕЦТВО МЕРОВІНГІВ, КАРОЛІНГІВ, ОТТОНІВ (дороманське мистецтво). ДОРОМАНСЬКИЙ І РОМАНСЬКИЙ ПЕРІОД В ІСПАНІЇ ТА ПОРТУГАЛІЇ. РОМАНСЬКЕ МИСТЕЦТВО XI - XII СТ. ДАВНЬОРУСЬКЕ МИСТЕЦТВО X - XIII СТ. ГОТИЧНЕ МИСТЕЦТВО ХІІ – ХІV СТ. НАЦІОНАЛЬНІ ГОТИКИ: ПОРТУГАЛІЯ, ІСПАНІЯ, АНГЛІЯ. МИСТЕЦТВО ПРОТОРЕНЕСАНСУ В ІТАЛІЇ ДРУГА ПОЛОВИНА ХІІІ-XIV СТ. МИСТЕЦТВО РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ XV СТ. МИСТЕЦТВО ВИСОКОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ КІН. XV - ПОЛ. XVI СТ. Архітектурна творчість Браманте, Сангало, Сансовіно і Мікеланджело, Палладіо. Творчість Леонардо да Вінчі, Рафаеля і Мікеланджело. Венеціанська школа живопису. МИСТЕЦТВО РЕНЕСАНСУ В ПІВНЧНІЙ ЄВРОПІ (НІМЕЧЧИНА, НІДЕРЛАНДИ, АНГЛІЯ). Майстри фламандського мистецтва ХVст. МАНЬЄРИЗМ В СЕРЕДНІЙ ІТАЛІЇ.
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами діагностики знань: поточний контроль роботи на практичних заняттях, контроль самостійної роботи студентів (контрольні роботи, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань), тестування та опитування, яке є обов’язковою підсумковою формою контролю, що дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу. Визначення рівня знань студентів з навчальної дисципліни “Історія мистецтва, архітектури та дизайну, ч.2” здійснюється проходженням тестових запитань у ВНС НУ “Львівської політехніки” за адресою курсу: https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=6311
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру, за поточний контроль та самостійну роботу студент може набрати до 50 балів. На заліку –максимально 50 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за поточний контроль не менше 20 балів. При оцінюванні завдань враховуються повнота складу виконаного завдання, відповідність виконання поставленим завданням: -вміння ідентифікувати і працювати з візуальними матеріалами відповідно до тем історичного мистецького стилю; -вміння здійснювати аналіз визначальних і стилістичних характеристик творів і способи їх композиційної побудови при замальовуванні деталей, орнаментів, елементів інтер’єру та екстер’єру; -проявляти креативність і творчий підхід у техніці подачі, компоновці на листку -вчасно і в необхідному обсязі представити матеріали графічних завдань. Залік з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» проводиться у письмовій формі (50 балів за тестування). Максимально 50 балів студент отримує за правильні відповіді на 15 тестових запитань, які виставляються таким чином:44-50балів –«відмінна» відповідь; 35-43 балів –«добра» відповідь; 25-34бали –«задовільна» відповідь;0 -33 бали –«незадовільна» відповідь.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова 1. Алпатов М. Всеобщая история искусства: в 3 т. – М., 1948. – Т. 1. 2. Анри де Моран. История декоративно-прикладного искусства: от древнейших времен. - М. Искусство, 1982. - 578с. 3. Бьорд М. Книга 100 ідей, що змінили мистецтво ArtHuss, 2019, 216с. 4. Вейс Г. История цивилизации: архитектура, вооружение, одежд, утварь: Иллюстрованная энциклопедия в 3- х томах.- М.: Изд-во ЭКСМО- Пресс, 2000Гомбрих Э. История искусства. – Вып. ІІ. – Москва: АСТ, 1998. – 688 . 5. Вейс Г. История цивилизации: архитектура, вооружение, одежд, утварь: Иллюстрованная энциклопедия в 3- х томах.- М.: Изд-во ЭКСМО- Пресс, 2000. 6. Велика ілюстрована енциклопедія мистецтв: пер. зангл./ авт. тексту М. Холлінгмворт – К.: Махаон-Україна, 2011. – 512 с.: іл 7. Верман К. История искусств всех времен и народов: в 3 т.– М., 2001. – Т. 2. 8. Всеобщая история искусств. В 6-ти томах. Под. ред. Чегодаева А.Д.– М., 1966г. 9. Всеобщая история искусств: в 6 т. Искусство средних веков / под ред. Б. Веймара, Ю. Колпинского. – М., 1960. – Т. 2. – Кн. 1. 10. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. ІІ. – Москва: Искусство, 1989. – 318 с: илл. 11. История искусства зарубежных стран. Средние века, Возрождение: уч. / под ред. Ц. Нессельштраус. – М., 1982, 2003. 12. Кес Д. Стили мебели. – Будапешт: Академия наук Венгрии, 1981. – 270с 13. Кох Вильфрид. Энциклопедия архитектурных стилей. Классический труд по европейскому зодчеству од античности до современности/ Пер. с нем. – М.:БММАО, 2005.-528с. 14. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво у 3-ох томах.- Львів, 2003-2008. 15. Ліндсей Дж. Коротка історія культури від доісторичних часів до доби Відродження. В 2-х томах. – Київ: Мистецтво, 1995. 16. Лясковская О. Французская готика XII–XIV вв. – М., 1973. 17. Мордвинцева В.И. Полихромный звериный стиль: Монография. – Симферополь: Универсум, 2003. – 216 с.: ил. 18. Нессельштраус Ц. Искусство Западной Европы в средние века. – М.-Л., 1964. 19. Нессельштраус Ц. Искусство раннего Средневековья. (Дороманское искусство). – СПб., 2000. 20. Романенкова Ю. В. Маньєризм у художній культурі європи кін.XV – I пол. XVII ст.: тенденції стильової трансформації. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, доктора мистецтвознавства. Київ , 2010. – 38 с. 21. Сопоцинский О. Искусство западноевропейского средневековья. – М., 1964. 22. Степовик Д. Історія української ікони Х – ХХ століть. – К., 1996. 23. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво (терміни і поняття) К. 2002. 24. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. – К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, Головкиївархітектура, 2002. – 472 с. 25. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури : В 4-х т. / Володимир Іванович Тимофієнко; За ред. В. Єжов.– К. : КНУБА, 2000 . 26. Тимофієнко В.І. Історія архітектури Стародавнього світу: Підручник для вузів. – К.: Наук. Думка, 2006. – 512 с., іл. 27. Тяжелов В. Искусство средних веков в Западной и Центральной Европе. – М., 1981. (Малая история искусств) 28. Фартінг С. Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення Vivat 2019, 576c. 29. Фартінг С. Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. – Х.: Vivat, 2019. – 576 с 30. Ходж А.Н. Історія мистецтва / А.Н.Ходж; [пер. з англ.] – Харків, 2012. 31. Чешир Лі. Ключові моменти в мистецтві: Book Chef 2021, 176 с. Допоміжна 1. Історія української архітектури / В.І.Тимофієнко, Ю.С.Асєєв, В.В.Bечерський та ін. / за ред. В.І. Тимофієнка. – К. : Техніка, 2003. – 472 с. 2. Панофский Э. Перспектива как символическая форма. Готическая архитектура и схоластика. Спб.: Азбука-классика, 2004. - 336с. 3. Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть.- К.,1996 4. Памятники мирового искусства. Випуск VIII. Искусство Италии ХІІІ- XV веков. И.А.Смирнова. – М.: Искусство, 1987. – 560c 5. Жишкович В. Пластика Русі-України Х – перша пол. ХІV ст. – Львів, 1999. 11.Історія українського мистецтва. В 6-ти т. – К., 1966–1970. 12.Попович М. В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – 728 с. 6. Сак Л.М. Фламандський живопис ХVІІ століття. – Київ, 1970. 7. Античность. Средние века. Новое время. Проблемы искусства. – М., 1977. 8. Арган Дж. К. История итальянского искусства: в 2 т. / пер. с ит. – М., 1990. – Т. 1. 9. Гнедич П. Всемирная история искусств. – М., 1997. 10. Гофф Ле Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992. 11. Гращенков В. Искусство Западной Европы и Византии – М., 1978. 12. Гуревич А. Категории средневековой культуры. – М., 1984. 13. Гуревич А. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. – М., 1989. 14. Даркевич В. Путями средневековых мастеров. – М., 1972. 15. Дворжак М. Очерки по искусству средневековья. – Л., 1934 16. Дюбі Ж. Доба соборів. Мистецтво та суспільство 980–1420 рр. / пер. з фр. – К., 2003. 17. Ильина Т. История искусств. Западноевропейское искусство: уч. – М., 2007. 18. Ильина Т. Западноевропейское искусcтво. – М.,1983. 19. Искусство стран и народов мира: в 5 т. – М., 1962, 1965, 1971, 1978, 1981. 20. Каптерева Т. Искусство Испании: средние века. Эпоха Возрождения. – М., 1988. 21. Кожин Н. Очерки искусства западноевропейского средневековья. – М., 1944. 22. Крыжановская М. Искусство западного средневековья. – Л., 1963. 23. Лайта Э. Ранняя французская живопись/ пер. с венг. – Будапешт, 1984. 24. Любимов Л. Искусство Западной Европы. Средние века и Возрождение. – М., 1996. 25. Мастера искусства об искусстве: в 7 т. – М., 1988. – Т. 1. 26. Муратова К. Мастера французской готики ХІІ – ХІІІ в. – М., 1988. 27. Муратов П. Образы Италии. – СПб., 2009. 33. Овсянников Ю. История памятников Средневековья. – М., 1995. 28. Певзнер Н. Английское в английском искусстве / пер. с анг. – М., 2004. 29. Рескин Д. Семь светочей архитектуры / пер. с англ. – СПб., 2008. 30. Рескин Д. Камни Венеции / пер. с англ. – СПб., 2009. 31. Романова В. Рукописная книга и готическое письмо во Франции XIIІ– XIV вв. – М., 1975. 32. Ротенберг Е. Искусство готической эпохи. Система художественных видов. – М., 2001. 33. Ротенберг Е. Искусство романской эпохи. Система художественных видов. – М. 2007. 34. Садохин А. Мировая культура и искусство: уч. пособие. – М., 2007. 35. Стародубова В. Братья Лимбурги. «Времена года». – М., 1974. 36. Сукале Р., Венигер М., Вудрам М. Готика. – Таschen, 2007. 37. Фулканелли. Тайны готических соборов. – СПб., 2002. 38. Фурасьев А. Эпоха Меровингов: орлы Рима и вороны Вотана / Государственный Эрмитаж. – СПб., 2009. 39. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М., 1988. 40. Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике. – СПб., 2003. 41. Эко У. Эволюция средневековой эстетики. – СПб., 2004. 42. Эрши А. Живопись интернациональной готики / пер. с венг. – Будапешт, 1984. 43. Ювалова Е. Немецкая скульптура. 1200–1270. – М., 1983. 44. Ятребицкая А. Западная Европа ХІ – ХІІІ вв. – М., 1978. 45. The Museu Nacional d'Art de Catalunya. – Barselona, 2009.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).