Історія мистецтва, архітектури і дизайну, частина 3

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.015
Кількість кредитів: 3.50
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: доцент, канд. мистецтвознавства Мотиль Романа Ярославівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета курсу «Історія мистецтва, архітектури і дизайну» – ознайомлення студентів із основними еволюційними фазами світового та вітчизняного мистецтва архітектури, дизайну, мистецькими шедеврами, стильовими особливостями мистецтва, архітектури, дизайну різних часів та творчістю провідних митців.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у здобувачів освіти компетентностей: Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1.Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (КС): КС5. Здатність застосовувати знання історії українського і зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проектній діяльності. КС11.Здатність досягати успіху в професійній кар’єрі, розробляти та представляти візуальні презентації, портфоліо власних творів, володіти підприємницькими навичками для провадження дизайн-діяльності.
Результати навчання: У результаті навчання здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПРН7. Аналізувати стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень. ПРН13. Знати надбання національної та всесвітньої культурно-мистецької спадщини, розвивати екокультуру засобами дизайну. ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а такожуспішні українські та зарубіжні художні практики. ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках. ПРН18.Відображати морфологічні, стильові та кольоро-фактурні властивості об’єктів дизайну. Комунікація (КОМ): КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською,німецькою, французькою, іспанською); КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальних рівнях. Автономія і відповідальність (А і В): АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих новихфахових знань. АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. АіВ4. Здатність популяризувати надбання національноїта всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомленнята етнокультурної само-ідентифікації. АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: • Історія мистецтва, архітектури і дизайну, Частина 1; Частина 2 • Живопис, рисунок, скульптура • Історія державності та культури України Супутні і наступні навчальні дисципліни: • Декоративно-ужиткове мистецтво; • Історія мистецтва, архітектури і дизайну, Частина 5 • Дизайн предметно-просторового середовища • Концептуальний дизайн
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Історія мистецтва, архітектури і дизайну» є одним з базових у підготовці фахівців за спеціальністю «дизайнер». Цей курс має на меті дати студентам основні знання з теорії візуального мистецтва, починаючи від генеральної ієрархії видів і жанрів, включаючи аналітичний розгляд тектонічних структур об’ємно-просторових творів, а також декоративної та зображально-пластичної композиції. У процесі вивчення дисципліни висвітлюються історичні етапи генезису первісного візуального мистецтва, його розвитку у наступні епохи Стародавнього світу та Середньовіччя, аж до Новітнього часу. Лекційний курс включає найважливіші пам’ятки світової архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, дизайну. Викладання історії української архітектури та мистецтва проводиться синхронно із висвітленням історико-мистецьких процесів світової художньої культури.
Опис: Опис навчальної дисципліни Лекційні заняття ІI курс ІIІ семестр: 1. УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО XIV – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVI СТ. Іконопис і виникнення іконописів. Книжкова мініатюра: основні стилістичні відміни. Цехове художнє ремесло 2. МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ДРУГА ПОЛОВИНА XVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ. УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРАXIV –XVIІ СТ. Українська гравюра. Монументальний живопис і скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво (тканини, вироби з дерева, металу, кераміки). Українська дерев’яна і мурована архітектура. Замки і фортеці України 3. МИСТЕЦТВО ІТАЛІЇ, ФЛАНДРІЇ І ГОЛАНДІЇ XVII-XVIII СТ. Загальна характеристика. Італійська архітектура і монументальне мистецтво. Італійська скульптура, живопис і гравюра. Живопис Фландрії і Голландії XVII ст.: Пітер-Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк, Франс Хальс та ін. 4. МИСТЕЦТВО ФРАНЦІЇ XVII-XVIII CT. Загальна характеристика. Архітектура і монументальний живопис. Скульптура. Творчість художників Ніколо Пуссена, Луї Ленена, Жоржа де Латура, Шарля Лебрена, Антуана Ватто, Франсуа Буше, Жана-БатістаШардена та ін. 5. МИСТЕЦТВО ІСПАНІЇ XVII-XVIII СТ. Загальна характеристика. Стильові особливості архітектури. Монументальне мистецтво. Творчість живописців ХусеппеРібери, ФранціскоСурбарана, Дієго Веласкеса, Естебана Мурильйо. 6. МИСТЕЦТВО АНГЛІЇ XVII-XVIII СТ. Загальна характеристика. Стильові особливості архітектури. Монументальне мистецтво. Творчість живописців УільямаХогарта, Джошуа Рейнольда і Томаса Гейнсборо 7. ЄВРОПЕЙСЬКІ МЕБЛІ СТИЛЮ БАРОКО І РОКОКО Загальна характеристика передумов виникнення стилю бароко у меблярстві. Італійські, іспанські та французькі меблі бароко. Німецькі, голандські й англійські меблі бароко. Меблі стилю рококо у Франції, Австрії, Німеччині та Англії (Чіпендейл). 8. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПОСУД СТИЛЮ БАРОКО І РОКОКО Загальна типологія посуду. Майолікові і фаянсові вироби XVII-XVIII ст. Винахід фарфору в Мейсині (1710 р.). Європейські фарфорові мануфактури XVIII ст. Скляний посуд. Коштовний посуд із золота і срібла. Олов’яний, мідний і бронзовий посуд XVII-XVIII ст. 9. УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО XVII-XVIII СТ. Визначальні риси і періодизація українського бароко. Архітектура, малярство, скульптура і декоративно-прикладне мистецтво доби українського бароко. Творчість Іоана Пінзеля. 10. ФРАНЦУЗЬКИЙ ЖИВОПИС КІНЦЯ XVIII-XIX СТ. Загальна характеристика. Класицизм, реалізм, романтизм. Творчість Давида, Енґра, Делакруа, Курбе, барбізонців. 11. УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО 2 ПОЛ. XIX- 1 ПОЛ. XX СТ. Загальна характеристика періоду. Монументальна і станкова скульптура. Т.Шевченко і його послідовники. 12. УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА 2 ПОЛ. ХІХ – 1 ПОЛ. ХХ СТ. Загальні риси та визначні пам’ятки. Творчість Г.Гельмера, Ф.Фельмера, В. Кричевського,З.Ґорґолевського, Ю. Захарієвича та інших 13. АРХІТЕКТУРНИЙ КЛАСИЦИЗМ У ЛЬВОВІ. ІСТОРЗИЗМ У ЛЬВОВІ Загальні риси та визначні пам’ятки. 14. ІМПРЕСІОНІЗМ. ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ Загальна характеристика періоду. Імпресіоністи Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар, Каміль Піссаро, Едґар Деґа. Творчість постімпресіоністів Ван Гога, Гогена, Сезанна і Сера. Внесок Оґюста Родена в розвиток скульптури. 15. УКРАЇНСЬКИЙ ЖИВОПИС КІНЦЯ XIX – ПОЧ. XXСТ. Побутовий та історичний жанри. Творчість Івана Соколова, Івана Трутовського, Миколи Пимоненка, та інших.
Методи та критерії оцінювання: - Поточний контроль (30%): усне опитування, виступи на семінарах, оцінювання графічних робіт. - Підсумковий контроль (70%): екзамен, письмово-усна форма.
Критерії оцінювання результатів навчання: Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів Оцінка «відмінно» ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. «Добре» ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки. «Задовільно» ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача. «Незадовільно» виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова: 1. Архипенко О. Альбом. – К., 1989. 2. Афанасьєв Є. Українське радянське мистецтво: 1960-1980 рр. – К., 1983. 3. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Львів, 2005. 4. Большая историческая энциклопедия древностей. – Прага, 1980. 5. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М., 1968-1973. 6. Всеобщаяисторияискусств. В 6-ти т. – М., 1960-1965. 7. Голубець О. Мистецтво ХХ століття: український шлях. – Львів, 2012. 8. Гомбрих. Историяискусств. – М., 1998. 9. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Т.1-4. – М., 1991-1993. 10. Запаско Я.П. Українська рукописна книга. – Львів, 1995. 11. Історія українського мистецтва. В 6-ти т. – К., 1966-1970. 12. Касіян В., Турченко Ю. Українська дожовтнева реалістична графіка. – К., 1961. 13. Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво у 3-ох томах. – Львів, 2003-2008. 14. Малая история искусств. – М., 1978. 15. Масловська Л. Олександр Архипенко. – К., 1989. 16. Мотиль Р.Я. Оборонна архітектура України: метод. вказівки до практичних завдань з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» для студентів базового напряму 6.0202 «Мистецтво» спеціальностей 6.020207 «Дизайн» та 6.02020601 «Реставрація творів мистецтва» / уклад. Р.Я. Мотиль – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 17. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. – Львів, 2000. 18. Овсійчук В. Олекса Новаківський. – Львів, 2003. 19. Огієвська І. Микола Пимоненко. – К., 1983. 20. Островський Г. Олекса Новаківський. – К., 1973 21. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. – К., 2009. 22. Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть. – К., 1996. 23. Ходж А.Н. Історія мистецтва / А.Н.Ходж; [пер. з англ.] – Харків, 2012. 24. Даниленко В. Я. Основи дизайну:підручник / В.Я . Даниленко . - Х .: ХДАДМ , 2003. - 320 с.: 664 іл. 25. Лаврентьев А. Н. История дизайна. Учеб. пособие для вузов. — М.: гардарики, 2007. 26. Ковешникова Н. А. Дизайн: история и теория. Издательство: омега-л, группакомпаний, 2007. 27. Пітер Філл, ШарлотаФілл. Історія дизайну (The Story of Design), пер. Сергій Бавин, 2019, 512 с., ISBN 978-5389-17431 28. Шумега С.С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер'єра: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 300 с. Допоміжна: 1. Белецкий П. Георгий Нарбут. – Л., 1985. 2. Вюник А. Осип Курилас. – К., 1963. 3. Вюник А. С. Гебус-Баранецька. – К., 1968. 4. Гординський С. Українська ікона ХІІ – ХVІІІ ст. – Філадельфія, 1973. 5. Жишкович В. Пластика Русі-України Х - перш. пол. ХІV ст. – Львів, 1999. 6. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецтво Яворівщини. – К., 1979. 7. Кес Д. Стили мебели. – Будапешт, 1981. 8. Лєбедєв В. Оксана Павленко. – К., 1986. 9. Майчик-Бідняк М. Микола Бідняк. – Львів, 1992. 10. Німенко А. Кавалерідзе-скульптор. – К., 1967. 11. Нога О. Іван Левинський. – Львів, 1993. 12. Ткаченко М. Вітольд Манастирський. – К., 1977. 13. Ткаченко М. Теофіл Копистинський. – К., 1972. 14. Федорук О. Корнило Устиянович. – К., 1992. 15. Фіголь М. Мистецтво Стародавнього Галича. – К., 1997. 16. Членова Л. Олександр Мурашко. – К., 1980. 17. Членова Л. Федір Кричевський. – К., 1980. 18. Макарова В. Дизайн приміщень. Стилі інтер'єру на прикладах 19. Джон Пайд. Дизайн інтер'єрів. 6000 роківісторії – Джон Пайл 20. Гацура Г., Меблевістилі 21. Браїловська. Л. В., Дизайн інтер'єру у східномустилі: Японія, Китай, Індія, Єгипет., Вид-во Фенікс, 2004 рік, 384 с., ISBN 5-222-04335-5 22. Райли Н. Элементы дизайна. Развитие дизайна и элементов стиля от Ренессанса до Постмодернизма. Пер. с англ. – М.: ООО “Магма”, 2013. – 544с., ил. ISBN 978-5-93428-073-5 23. Massey, Anne, InteriorDesignofthe 20th Century, c 1990 and 2001, Thames&HudsonLtd, London . 24. Heskett, J. IndustrialDesign. London, 2001 25. Heskett, J. InteriorlDesign. London, 2001 26. Susan J. Slotkis, FoundationofInteriorDesign. LaurenceKingPublishingLtd., London, 2006 27. Josef Hoffmann: Interiors 1902-1913., Edited by Christian Witt-Dorring. 224 pages with 244 illustrations, 65 in color. 28. Fiona Leslie. Designs for 20th-century Interiors. V&A Publications 2000. ISBN 1851773215. 29. Ivan Margolius. Automobiles by Architects. Wiley-Academy. 2000. ISBN: 047160786X Інформаційні ресурси: 1.Електронний навчально-методичний комплекс «Історія мистецтва та архітектури Moodle2.1+;http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=12524 2.Образотворче мистецтво https://www.youtube.com/user/AlexNikx/videos?view=0&sort=da&flow=grid 3.Світова історія мистецтва http://www.all-art.org/artists-a.html,http://www.allart.org/history663_miscellanea.html 4. Історія. Журнал. Арзамас.https://arzamas.academy/courses 5.Мистецькі курси на https://www.coursera.org/ 6. http://www.designboom.com/history.html 7. http://www.GreatBuildings.com/buildings/ 8. http://www.architectureweek.com/2001/0620/design.html Навчально-методичнезабезпечення 1. Архітектурні замальовки. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Історія української архітектури» для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура» / Укл. І. А. Дида, Г. П. Петришин, Т. Є. Казанцева. Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 88с. 2.Мотиль Р.Я. Оборонна архітектура України: метод. вказівки до практичних завдань з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» для студентів базового напряму 6.0202 «Мистецтво» спеціальностей 6.020207 «Дизайн» та 6.02020601 «Реставрація творів мистецтва» / уклад. Р.Я. Мотиль – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 3.Електронний навчально-методичний комплекс «Історія мистецтва та архітектури Moodle2.1+;http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=12524 -опорні конспекти лекцій; -навчальні посібники; -електронні презентації лекцій; -робоча навчальна програма
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).