Концептуальний дизайн (курсовий проєкт)

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.E.056
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Галишич Руслан Ярославович, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри ДОА
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Вивчити аналоги концептуального дизайну в галузі візуальних комунікації у поліграфічній продукції, в дизайні реклами, в мультимедійному просторі, застосувати концептуальні підходи у пошуках комунікації в дизайні інсталяцій, парформансів, сценографій у анімаційних кліпів інформаційного презентаційного та рекламного характеру. На основі розглянутого матеріалу запропонувати різні концепції дизайну візуальних комунікацій на теми, які рекомендовані курсом. Ціль концептуального дизайну надати соціальній чи комерційній ідеї зрозумілого візуально-художнього образу та забезпечити ефективну комунікацію. Застосувати способи перевірки ефективності передачі через візуальні знаки, образи та символи, у тому числі вербальні, інформаційного повідомлення. Об’єктом вивчення курсу є нові концепції формуванні знакової, образної та символічної структури візуальної комунікації та засади художнього проектування предметних комплексів для завдань в галузі візуальних комунікацій, які виступають попереднім етапом дизайну комунікаційного продукту і подаються замовнику на концептуальному рівні.
Завдання: 1. Навчитись розглядати вихідну соціальну, споживацьку, виробничу техніко-технологічну культурологічну ситуацію для формування дизайн-концепції і сформулювати коротке проектне завдання на її основі. 2. Визначати головну ідею візуального повідомлення та складати дизайн програму її реалізації. 3. Навчитися формувати ідею і намір художньо-проектної роботи у вигляді плану етапів пошуку графічних елементів візуальної комунікації. 4. Виявляти властиві техніко-технологічні інновації в сфері медіа-комунікацій, що визначають кардинальні зміни у трактуванні графічного та мультимедійного дизайну. 5. Забезпечувати змістовну єдність між інформаційним повідомленням і зображеннями, що представляють задум, суть соціально-економічного феномену. 6. Знати концептуальне тлумачення знаків, символів та образів у філософському, семантичному та техніко-технологічному контекстах, а також способи використання знакових систем у формуванні концепцій візуального повідомлення. 7. Зрозуміти досягнення способів задоволення потреб цільової аудиторії через графічні символи емоційні еквіваленти продуктів, послуг і процесів, що трансформуються засоби візуальних комунікацій. 8. Зробити логічну систему художньо проектної роботи, яка апелює до реальних потреб споживача та соціуму. 9. Робити пошуки дизайн-ідей на рівні ескізного проектування у галузі поліграфії, реклами, мультимедії. 10. Застосовувати засоби графічного та мультимедійного дизайну у формуванні художньої комунікації, які відповідають на питання реципієнта «чому» і «як». 11. Вміти шукати та створювати унікальну мову художньої комунікації на основі стилізації графічних складових дизайну. 12. Розробляти таку мову художньої комунікації, де вербальне та візуально-образне спілкування стимулюватиме народження нових змістів. 13. Застосовувати програмне забезпечення та комп’ютерну графіку яка задовольняє динаміку пошуків концептуального вирішення в галузі графічного дизайну. 14. Вміти на концептуальному рівні дизайн засобами пропонувати вирішення проблем енергоефективності, екологічності, гармонізації медіа каналів та медіа носіїв з природним довкіллям.
Результати навчання: Розуміти основні ідеї розвитку масової культури та масового мистецтва, техніко-технологічного надбання людства. Усвідомлювати соціальну та техніко-технологічну взаємодію, досвід, процеси та стратегії, які вкупі визначають концептуальний характер дизайну. Це передбачає розуміння потреб людей і способів їх задоволення за допомогою продуктів, послуг і процесів. Знати концептуальне тлумачення знаків символів у філософському, семантичному та техніко-технологічному контекстах. Визначати предметну область та її соціальні та технологічні потреби , в межах якої ведеться проектна робота. Усвідомлювати психологічні фактори, що впливають на ефективну візуальну комунікацію та на творення предметів та предметних комплексів. Вміти оцінювати конкретну когнітивну ситуацію, в межах актуального проектного завдання, і виокремлювати лише такі риси та мотиви для майбутнього дизайну, які є змістовними «тут і зараз» і спроможні кардинально змінити підхід та ефективність у візуальній комунікації чи у формуванні предметів та їх формотворення. Студент має знати головні види концептуального дизайну, його залежність від фактора візуальних й вербальних комунікацій, культурних контекстів, природного та штучного середовища. Робити пошуки дизайн-ідей на рівні ескізного проектування у галузі поліграфії, реклами, мультимедії, індустріальних виробів, меблів, експозиційного та торгівельного обладнання. Оцінювати об’єкти концептуального дизайну з позиції його економічної ефективності та гуманітарного блага та рівня естетичного вирішення. ПРНВ2.1. Розуміти важливість і значення проведення передпроектних досліджень, здійснення аналізу аналогів та вміти використовувати здобуті результати у дизайні візуальних комунікацій. ПРНВ2.3 Орієнтуватися в розмаїтті сучасних програмних та апаратних засобів, використовувати знання і навички роботи з фаховим комп’ютерним забезпеченням. ПРНВ2.4. Застосовувати комплексний художньо-проектний підхід для створення цілісного образу об’єктів візуальних комунікацій. ПРНВ2.7. Використовувати основні теоретичні та методологічні поняття і принципи у дизайні візуальних комунікацій. ПРНВ2.8. Застосовувати набуті знання і розуміння предметної галузі та сфери професійної діяльності у практичних ситуаціях а також під час презентації готових проектів. АіВ1 Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. АіВ2 Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових знань. АіВ3 Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. АіВ4 Здатність популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної само-ідентифікації. АіВ5 Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Дизайн реклами і копірайтинг; Основи дизайну візуальних комунікацій; Рисунок, живопис, частина 1, 2; Основи композиції і формотворення, частина 1, 2; Історія мистецтва, архітектури і дизайну, частина 1,2;
Короткий зміст навчальної програми: Концептуальний дизайн виражає суть головної ідеї спілкування чи предмету, що є в основі художнього проектування, його формотворення та візуалізації. Об’єктом вивчення курсу є нові концепції формуванні знакової, образної та символічної структури візуальної комунікації в масовій культурі та засади художнього проектування предметних комплексів на концептуальному рівні. Розглядаються способи втілення інноваційних гуманітарних та науково-технічних гіпотез у сферу візуальних комунікацій, предметного та мультимедійного дизайну. У програмі надано класифікацію креативу, а саме: у дизайні візуально-комунікаційних, мультимедійних та предметних просторів, згідно якого і вивчаються нові ідеї художньої комунікації та об’ємно-просторового формотворення. Розроблено практичні завдання ескізного пошуку графічного та предметного дизайну на рівні образотворчої ідеї. Головні завдання концептуального дизайну курсу стосуються завдань візуальної ідентифікації та навігації, графіки інтерфейсів, настільних та віртуальних ігор, інсталяційного та експозиційного, торгового обладнання, меблів та інтер’єрного оздоблення.
Опис: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання. Розуміти основні ідеї розвитку масової культури та масового мистецтва, техніко-технологічного надбання людства. Усвідомлювати соціальну та техніко-технологічну взаємодію, досвід, процеси та стратегії, які вкупі визначають концептуальний характер дизайну. Це передбачає розуміння потреб людей і способів їх задоволення за допомогою продуктів, послуг і процесів. Знати концептуальне тлумачення знаків символів у філософському, семантичному та техніко-технологічному контекстах. Визначати предметну область та її соціальні та технологічні потреби , в межах якої ведеться проектна робота. Усвідомлювати психологічні фактори, що впливають на ефективну візуальну комунікацію та на творення предметів та предметних комплексів. Вміти оцінювати конкретну когнітивну ситуацію, в межах актуального проектного завдання, і виокремлювати лише такі риси та мотиви для майбутнього дизайну, які є змістовними «тут і зараз» і спроможні кардинально змінити підхід та ефективність у візуальній комунікації чи у формуванні предметів та їх формотворення. Студент має знати головні види концептуального дизайну, його залежність від фактора візуальних й вербальних комунікацій, культурних контекстів, природного та штучного середовища. Робити пошуки дизайн-ідей на рівні ескізного проектування у галузі поліграфії, реклами, мультимедії, індустріальних виробів, меблів, експозиційного та торгівельного обладнання. Оцінювати об’єкти концептуального дизайну з позиції його економічної ефективності та гуманітарного блага та рівня естетичного вирішення. Концептуальний дизайн реалізовується згідно однієї загальної теми комерційного характеру,що обирається студентом самостійно після вивчення вихідної ситуації та соціально-економічної потреби. Дизайн виконується на концептуальному рівні на основі запропонованих програмою курсу медіа носіїв та медіа каналів та рекомендованих в культурному просторі арт-об’єктів. Вимагається представлення текстових вербальних ідей у вигляді есе та а широка ескізна пропозиція, подача графічних та просторових складових візуальної ідентифікації, навігації реклами на етапі формулювання загальної ідеї. Ідея візуальної презентації має бути пов’язана з комерційним проектм, впровадження у виробництво високих технологій, або виробництво продуктів нульового енергоспоживання, технологій та дизайну відновлюваних джерел енергії, продукції органічної їжі. Програма передбачає завдання концептуального вирішення просторового об’єкту дизайну, яка є розробкою на рівні ідеї сцен із попередньо розпрацьованим сценарієм інсталяції, флешмобу, перформансу, стрітарту, нові концепції формування візуального повідомлення та просторового вирішення з використання світлових ефектів лазерів вогняних та димових шоу, феєрверків і т.і..
Методи та критерії оцінювання: Курс лекцій, практичні заняття та курсова графічна робота оцінюються комплексно. Поточний контроль лекції (семінари) – 20 %. Підсумковий контроль – тести, усні відповіді - 30%; реферат на зазначену тему, презентація дизайн-ідеї, - 50%.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на лекціях і практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації-виступу студента, участі у дискусії. Оцінка є сумою набраних студентом балів за поточну роботу протягом семестру. практичні заняття та курсова графічна робота оцінюються комплексно. Поточний контроль – 20 %. Підсумковий контроль перед проектний аналіз - 30%; реферат на тему курсової роботи, презентація дизайн-ідеї, курсовва робота - 50%. Підсумковий контроль, диференційований залік.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Ecodesign. Oecologische productgestaltung. – Wein: IOEW. – 1993. – 96 s. 2. Goodman N. Languages of Art an Approach to a Theory of Symbols. — The Bobbs-Merrill Company, INC. A Subsidiary of Howard W. Sams & Co., Inc. PUBLISHERS: INDIANAPOLIS, NEW YOBS, KANSAS CITY. — 277 p. 3. Otto G. Ocvirk Robert E. Stinson Philip R. Wigg Robert O. Bone David L. ART FUNDAMENTALS: THEORY AND PRACTICE, 1998, — P. 104-106. 4. Берн Эрик. Игры, в которые играют люди. — Литур, 2001. — 576 с. 5. Бодрии?яр Ж. Система вещей. М.: Рудомно, 2001. — С. 177-212. 6. Гадамерх. Х. Актуальность прекрасного. — М.: Искусство, 1991. – С. 288. 7. Галишич Р.Я., Лсенко О. Ю., Юрченко І.А., Франків Р. Б. екологічний дизайн. Методичні вказівки до практичних занять. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. - 61 с. 8. Генисаретский. О. И. Пректная культура и концептуализм // Социально-культурные проблемы образа жизни и предметной среды. – М.: ВНИИТЭ, Вып. 52, 1987. – 114 с. 9. Гофман И. Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта. — М.: Институт социологии РАН, 2003. — 752 с. 10. Игры и люди. Статьи и эссе по социологии культуры / Роже Кайуа; Сост., пер. с фр. и вступ. ст. С. Н. Зенкина. — М.: ОГИ, 2007. — С. 43-49. 11. Кассирер Эрнст. Философия символических форм. Том 2. Мифологическое мышление. — М.; СПб.: Университетская книга, 2001. — С 120. 12. Козловски П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия техн. развития: Пер. с нем. — М.: Республика,1997. — С. 15-18. 13. Котлер. Ф. Основы маркетинга. – М., 1992. 14. Лаврентьев А. Н. История дизайна. Учеб. пособие для вузов. — М.: ГАРДАРИКИ, 2007. 15. Лидвелл У., Холден К., Батлер Дж. Универсальные принципы дизайна / Пер. Мороз. — СПб: Питер, 2012. — С.132, 160. 16. Ментатов В. В. Образ, знак, условность. – М.: Высшая школа, 1980. 17. Митчелл У. Дж.Т. Иконология. Образ. Текст. Идеология / Пер. В. Дрозд. — Екатеринбург: Кабинетный ученый, 2017. —240 с. 18. Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика. Сборник переводов. Под ред. Ю. С. Степанова. — М.: Радуга, 1982. — С. 37-89. 19. Панофский Э. Смысл и толкование изобразительного искусства. Статьи по истории искусства. — Санкт-Петербург, 1999. — С. 46-65. 20. Победин В. А. Знаки в графическом дизойне. – Харьков: Ранок Веста, 2001. 21. Толмачева Г.В. КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ ДИЗАЙН: ОТ ИДЕИ К ПРОДУКТУ // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. – 2015. – № 10-4. – С. 728-730; 22. Утевська Ф. І. Невмирущі знаки. – К.: Веселка , 1981. 23. Хан-Магомедов С. О. Тврческие концепции в структуре предметно-художественного творчества. // Творческие концепции и творческие школы в дизайне / Труды ВНИИТЭ. Сер.: Техническая эстетика. М., 1981. – 113 с. 24. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. — ТОО ТК «Петрополис», 1998. — 432 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Концептуальний дизайн (курсовий проєкт)

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.E.070
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Франків Р., канд. арх., доц.
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни «Концептуальний дизайн(КП)»єотримання досвіду створення унікальних просторів на основі пошуків альтернативи існуючим аналогам. На базі здобутих за попередні роки знань, студенти вчаться не лише вирішувати певну дизайнерську задачу раніше не відомим шляхом, але також створюючи власні задачі, які до цього в такий спосіб не ставились. Можлива робота в командах, підтримуються ініціативи із залученням енергетичної самодостатності та соціальної інклюзивності.За допомогою практичного досвіду дисципліна допомагає зрозумітисоціальну та техніко-технологічну взаємодію, досвід, процеси та стратегії, які визначають концептуальний характер дизайну,знати концептуальне тлумачення знаків символів у філософському, семантичному та техніко-технологічному контекстах.
Завдання: Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:1.розуміти та аналізувати проектнезавдання і його креативнийпотенціал;2.вміти проводити перед-проектні дослідження, вивчати типологічно схожі зразки та давати їм критичнуоцінку;3.вміти ставити новаторські задачі у царині дизайну та пропонувати шляхи їх вирішення;4.оперувати поняттями новизни та несподіванки як прикладними якостями просторового середовища;5.продемонструвативолодіння варіативним підходом у проектуванні, проводити самоаналіз виконаних пропозицій;6.виконуватикомплект проектно-презентаційнихматеріалів, вміти налагодити візуальну комунікацію з передбачуваною цільовою аудиторію;7.вміти тлумачити зміст своєї ідеї в контексті актуальних явищ дизайну середовища, володіти термінологічнимапаратом.8.розуміти основні ідеї розвитку масової культури та масового мистецтва, техніко-технологічного надбання.
Результати навчання: ПРНВ1.3 Орієнтуватися в розмаїтті сучасних програмних та апаратних засобів, використовувати знанняі навички роботи з фаховим комп’ютерним забезпеченням. ПРНВ1.4. Застосовувати комплексний художньо-проектний підхід для створення цілісного образу предметно-просторового середовища. ПРНВ1.6. Створюватидизайн середовища предметно-просторових комплексів, будівель і споруд тамалих архітектурних форм у ландшафті. КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською). КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективно спілкування на професійному та соціальному рівнях. АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих новихфахових знань. АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленоїметиз дотриманням вимог професійної етики. АіВ4. Здатність популяризувати надбання національноїта всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомленнята етнокультурної само-ідентифікації. АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість ікультуру особистості, застосовувати екологічні принципи в життіта професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Історія мистецтва, архітектури і дизайну, ч.5 Дизайн предметно-просторового середовища Стилістика в інтер’єрі Теорія та методика в дизайні предметногосередовища
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Концептуальний дизайн»є складовою частиною освітньо-професійної програми «Дизайн середовища», комплексної фахової підготовки студентів першого (бакалаврського) освітньо-професійного рівня за спеціальністю «Дизайн». Дисципліна передбачає наявність у студента достатньо високого рівня фахових знань та вміння їх застосовувати для вирішення складних творчих завдань. Концептуальний дизайн виражає суть головної ідеї спілкування чи предмету, що є в основі художнього проектування, йогоформотворення та візуалізації.Об’єктом вивчення курсу є нові концепції формуванні знакової, образної та символічної структури візуальної комунікації в масовій культурі та засади художнього проектування предметних комплексів на концептуальному рівні. Розглядаються способи втілення інноваційних гуманітарних та науково-технічних гіпотез у сферу візуальних комунікацій, предметного та мультимедійного дизайну. Дисципліна спрямована на практичну реалізацію отриманого впродовж навчання інтелектуального досвіду і розуміння актуального становища дизайну предметно-просторового середовища. Серія практичних занять має на меті надати студенти досвід створення середовища, яке володіє унікальними індивідуальними якостями, вирішуючи існуючу задачу, з можливістю формулювання самої задачі. Отримані результати дають змогу зафіксувати творчий рівень та потенціал розвинений у студента за час попереднього навчання.
Опис: Лекційні заняття – не передбачені. Практичні заняття –60год.(денна форма навчання), 20год. (заочнаформа навчання).Метою практичних занять є розвиток креативного мислення та кристалізація творчої особистості студента. Отримання навичок експериментального проектування, унікального вирішення предметно-просторового середовища.
Методи та критерії оцінювання: Визначення рівня знань та вмінь студентів здійснюється такими методами контролю: перевірка поточної аудиторної роботи та курсового проекту.Залік є обов'язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогуоцінити системне засвоєння навчального матеріалу з «Концептуальний дизайн (КП)».
Критерії оцінювання результатів навчання: Перед проектний аналіз 10 балів Окреслення соціального відгуку 5 балів Демонстрація ідеї 10 балів Планувальна структура і її контекст 10 балів Візуалізації та перспективи 30 балів Експлікація матеріалів та тлумачення конструкцій 5 балів Комунікатив-ний супровід ідеї 10 балів Оцінка новизни та оригінальності 10 балів Оцінка візуально-комунікативної ефективності 10 балів Разом 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Ecodesign. Oecologische productgestaltung. –Wein: IOEW. –1993. –96 s. 2.Goodman N. Languages of Art an Approach to a Theory of Symbols. —The Bobbs-Merrill Company, INC. A Subsidiary of Howard W. Sams & Co., Inc. PUBLISHERS: INDIANAPOLIS, NEW YOBS, KANSAS CITY. —277 p. 3.Otto G. Ocvirk Robert E. Stinson Philip R. Wigg Robert O. Bone David L. Аrt fundamentals: theory and practice, 1998, —P. 104-106. 4.Берн Эрик. Игры, в которые играют люди. —Литур, 2001. —576 с. 5.Бодриияр Ж. Система вещей. М.: Рудомно, 2001. —С. 177-212. 6.Гадамерх. Х. Актуальность прекрасного. —М.: Искусство, 1991. –С. 288. 7.Галишич Р.Я., Лсенко О. Ю., Юрченко І.А., Франків Р. Б. екологічний дизайн. Методичні вказівки до практичних занять. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. -61 с. 8.Генисаретский. О. И. Пректная культура и концептуализм // Социально-культурные проблемы образа жизни и предметной среды. –М.: ВНИИТЭ, Вып. 52, 1987. –114 с. 9.Гофман И. Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта. —М.: Институт социологии РАН, 2003. —752 с. 10.Игры и люди. Статьи и эссе по социологии культуры / Роже Кайуа; Сост., пер. с фр. и вступ. ст. С. Н. Зенкина. —М.: ОГИ, 2007. —С. 43-49. 11.Кассирер Эрнст. Философия символических форм. Том 2. Мифологическое мышление. —М.; СПб.: Университетская книга, 2001. —С 120. 12.Козловски П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия техн. развития: Пер. с нем. —М.: Республика,1997. —С. 15-18. 13.Котлер. Ф. Основы маркетинга. –М., 1992. 14.Лаврентьев А. Н. История дизайна. Учеб. пособие для вузов. —М.: ГАРДАРИКИ, 2007. 15.Лидвелл У., Холден К., Батлер Дж. Универсальные принципы дизайна / Пер. Мороз. —СПб: Питер, 2012. —С.132, 160. 16.Ментатов В. В. Образ, знак, условность. –М.: Высшая школа, 1980. 17.Митчелл У. Дж.Т. Иконология. Образ. Текст. Идеология / Пер. В. Дрозд. —Екатеринбург: Кабинетный ученый, 2017. —240 с. 18.Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика. Сборник переводов. Под ред. Ю. С. Степанова. —М.: Радуга, 1982. —С. 37-89. 19.Панофский Э. Смысл и толкование изобразительного искусства. Статьи по истории искусства. —Санкт-Петербург, 1999. —С. 46-65.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).