Основи археології
Спеціальність: Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
Код дисципліни: 6.023.00.O.58
Кількість кредитів: 5.50
Кафедра: Архітектура та реставрація
Лектор: Канд. арх., доцент Лукомський Ю. В.
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
ЗН1. Знання основ теорії в сфері охорони та реставрації культурної спадщини.
ЗН2. Знання історично-стилевих, архітектурних, мистецьких та пластично-художніх основ реставрації творів мистецтва.
ЗН5. Знання сучасного програмного забезпечення у професійній діяльності з реставрації творів мистецтва.
ЗН9. Знання змісту проектної та звітної документації щодо реставрації твору мистецтва.
УМ7. Уміння проводити експертизу твору мистецтва та розробляти рекомендації щодо подальшого збереження пам’ятки.
КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях.
АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пре-реквізит:Історія мистецтва і архітектури, частина 3, Техніки поліхромії в творах мистецтва з каменю.
Ко-реквізит:Історичні техніки та технології обробки каменю, Історія мистецтва і архітектури, частина 4, Основи скульптури, частина 4.
Короткий зміст навчальної програми: Викладання дисципліни «Основи археології» покликане дати майбутнім фахівцям-реставраторам базові знання для врахування у їх майбутній практиці особливостей застосування архітектурно-археологічних методів досліджень, вивчення, консервації, музеєфікації об’єктів архітектурної спадщини.
Формування археології як науки пов’язане з усвідомленням того, що матеріальні старожитності є свідченням історії, тобто історичними джерелами, схожими за своєю функцією на писемні, а також з відчуттям протяжності історії, яка реалізується у певних послідовностях. Археологія пройшла тривалий період свого становлення від опису та колекціонування старожитностей через низку масштабних, але аматорських розкопок, розробку методів досліджень, археологічної періодизації до планомірних досліджень, якість яких постійно вдосконалюється. Історія археологічних відкрить досить барвиста як у світі, так і в Україні. Зараз археологія стає все більш спеціалізованою. За об’єктами дослідження з неї виділяється галузь архітектурної археології. Методика проведення архітектурно-археологічних досліджень розроблена в результаті творчого осмислення власне археологічних та історико-архітектурних методів вивчення пам’яток архітектури. Повний цикл археологічних досліджень складається з низки відповідальних етапів – від підготовчих робіт (вивчення письмових джерел, збір, обробка та осмислення даних геодезії, геології та геофізики; поверхнева (неінвазійна) археологічна розвідка, стаціонарних польових робіт – до камеральних робіт (миття, клеєння, шифрування, складання інвентарних таблиць знахідок, виконання аналізів методами природничих наук, підготовка фото-креслярської документації), написання повного наукового звіту та введення результатів досліджень у науковий обіг. Не менш важливою є проблема консервації, адаптації та музеєфікації самих автентичних субстанцій архітектурно-археологічних пам’яток. Тому в другій частині лекційного курсу подаються приклади досліджень архітектурно-археологічних пам’яток, зокрема таких як: Десятинна церква Х ст. у Києві, Успенський собор ХІІ ст. та інші храми давнього Галича, Богородична церква ХІІІ ст. у Холмі, пізньо-середньовічні та ранньо-модерні пам’ятки сакральної, житлової та промислової архітектури Львова, Володимира, Лаврова, Жовкви, Дрогобича та інших історичних міст України.
Вивчення дисципліни відбувається послідовним викладанням лекційного курсу. Поточний контроль відбувається двічі шляхом виконання студентами тестових завдань. В якості самостійної роботи студенти виконують реферат-презентацію та копіюють частину археологічного креслення.
Методи та критерії оцінювання: Відвідування лекцій – 30 б
Тестове завдання 1 – 10 б
Тестове завдання 2 – 10 б
Реферат-презентація – 10 б
Креслення – 10 б
Іспит - 30 б
Разом за дисципліну - 100 б
Рекомендована література: Археологія України. Курс лекцій за ред. проф. Л. Залізняка. К.: Либідь, 2005. С. 5-22, 274-342, 428-468.
Михайловский Е.В. Предпроектные натурные исследования // Методика реставрации памятников архитектуры.– М.: 1977.
Подъяпольский С., Бессонов Л., Беляев Т. Реставрация памятников архитектуры.– М.: 1988 (2-е вид. – 2000).
Раппопорт П. А. О методике археологических раскопок памятников древнерусского зодчества. Архитектура средневековой Руси. Избранные статьи. К 100-летию со дня рождения. – CПб, 2013.- С. 76-82.
Терський С. Археологія України (середньовічна доба). Навчальний посібник. Львів: НУ “ЛП”, 2017. С. 1-27, 92-252.
Kajzer L. Wstep do badan archeologiczno-architektonicznej.– Lodz, 1984
Metodyka badan archeologiczno-architektonichnych / pod redakcja Z.Kobylinskiego. - Warszawa, 1999. – 223 s.
Practices of archaeological stratigraphy / E.C.Harris, M.Brown i G.Brown red.– London, 1993.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).