Історія державності та архітектурні і культурні традиції України

Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.191.00.O.023
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: Дида Ірина Андріївна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є надання необхідних знань для розуміння закономірностей історичного розвитку архітектурного середовища України, ролі держави у цьому процесі, і адекватної оцінки історичної архітектурної та культурної спадщини України з метою збереження місцевої ідентичності в сучасному архітектурно-будівельному процесі.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук. ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння предметної діяльності ЗК04. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, їх місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК03. Усвідомлення особливостей розвитку історичних і сучасних стилів в архітектурі, містобудуванні, мистецтві та дизайні України і зарубіжних країн. СК07. Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК14. Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів архітектури та містобудування. СК16. Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування. СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: ПР01. Вільне спілкування з професійних питань державною та іноземною мовами усно і письмово. ПР02. Знання основних засад та принципів архітектурно - містобудівної діяльності ПР05. Уміння застосовувати основні теорії проектування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування. ПР06. Уміння збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень ПР16. Розуміння соціально-економічних, екологічних, етичних й естетичних наслідків пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. Окрім цього: 1. Знати основні етапи становлення та розвитку української державності, розуміти взаємозв’язок історичних подій із тогочасним рівнем розвитку національної ідентичності архітектурного середовища. 2. Знати історію української архітектури: найважливіші споруди і ансамблі, характерні для кожного історичного періоду, творчість відомих архітекторів - представників різних стилістичних напрямків та історичних етапів, що працювали на території України. 3. Вміти за зовнішніми ознаками визначити стиль споруди та наближено встановити час її будови, використовувати теоретичні знання в практичному проектуванні, особливо в умовах історично сформованого архітектурного середовища. 4. Знати традиційні особливості української архітектури на різних етапах її становлення та розвитку, вміти архітектурно-композиційними засобами формувати українську ідентичність сучасної архітектури.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні дисципліни: Історія архітектури. Частина 1; Історія архітектури. Частина 2; Супутні і наступні: Архітектурна графіка та композиція; Архітектурне проектування
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Історія державності та архітектурні і культурні традиції України» складається лише з теоретичної, лекційної частини. Зміст лекцій охоплює всі основні етапи розвитку державності, архітектури та культури України, починаючи від палеоліту аж до кінця ХХ ст. Основний акцент покладено на розуміння історичних обставин формування культурних і архітектурних традицій України, впливу власної державності (або її відсутності) на напрям і якість розвитку архітектурних процесів, значення характеристик архітектурного середовища для національно-культурної самоідентифікації суспільства. Визначаються характерні композиційно-просторові, конструктивні, візуальні особливості української архітектури на різних етапах історичного розвитку. Особлива увага приділена народній житловій та сакральній архітектурі, традиційним особливостям української архітектури, що тривалий час формували національну архітектурну ідентичність середовища українських міст і поселень, а також аналізу деструктивних чинників, що привели до її занепаду. Історія архітектури розглядається на фоні суспільно - політичної та економічної ситуації, аналізуються впливи загальноєвропейських стилів на українську архітектуру та їх трансформація в умовах України. Розглядається діяльність найвидатніших українських архітекторів, та діячів культури, що діяли в різні історичні періоди. Вивчення дисципліни майбутніми архітекторами сприятиме збереженню і формуванню національної ідентичності в сучасному архітектурному середовищі України.
Опис: Мета лекційних занять – надати студентам теоретичні знання про історію державності та архітектурні і культурні традиції України. Зміст лекційного матеріалу: давне розселення на території України, його склад, ідентичність, архітектурне середовище в історичній ретроспективі до початку І тисячоліття н.е.; державотворчі процеси, архітектура і культура України у І – на початку ІІ тис. н.е.; політичні та економічні обставини архітектурних і культурних процесів в Україні XIV-XVI ст.; зміни державного статусу українських територій; генеза української ідентичності архітектурного середовища; традиції житлової архітектури в Україні; традиції формоутворення українських дерев’яних церков в різних регіональних школах народного будівництва. Історичні обставини розвитку архітектури українського ренесансу (XVI – XVII ст.); відновлення української державності, її вплив на культурно-мистецькі та архітектурні процеси в Україні XVII-XVIII ст.; Архітектурні процеси в Україні XVIII – ХІХ ст. в умовах відсутності державності; російські і австрійські стилістичні впливи; історизм в архітектурі України 2-ї половини ХІХ ст.; актуалізація національної тематики в культурі і архітектурі України в умовах відсутності державності на поч. ХХ ст.; планомірне знищення української ідентичності в архітектурі України радянського періоду (1920-1980рр.); основні характеристики історично сформованої української ідентичності архітектурного середовища.
Методи та критерії оцінювання: Згідно з навчальним планом, всі аудиторні години для дисципліни «Історія державності та архітектурні і культурні традиції України» є потоковими лекціями. Тому підсумкова семестрова оцінка є результатом виконання індивідуального науково-дослідного завдання і відповіді на екзамені. Визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу здійснюється методом проходження тестового контролю у ВНС НУ «Львівська політехніка».
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати 30 балів за виконання індивідуального графічного завдання та 70 балів на екзаменаційному контролі -за проходження тестових запитань у ВНС Львівської політехніки. Сума оцінок, отриманих студентом за вказані види виконаної навчальної роботи, становить підсумкову семестрову оцінку.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення: 1. Дида І.А.. Українська архітектура і природа: роль і місце природи в українській архітектурі: навчальний посібник. Львів: - Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 2007. – 128 с. 2. Дида І.А. Конспект лекцій з дисципліни Архітектурні традиції України. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка» 2016р – 80 с. 3. Дида І.А. Історія архітектури та архітектурні традиції України. Частина 4. Архітектура України у ХІХ столітті. Конспект лекцій. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. – 32с. 4. Туристичний маршрут місцевими архітектурними та історичними пам’ятками. Методичні вказівки до індивідуального науково-дослідного завдання для студентів галузі знань 19 «Архітектура та будівництво» спеціальності 191 «Архітектура та містобудування»/ уклад.: І.А.Дида. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. – 28 с. Базова: 1. Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О.Бірюльов. Львів: Центр Європи, 2008. – 720с. 2. Вечерський В.В. Архітектурна і містобудівна спадщина доби Гетьманщини: формування, дослідження, охорона. К.: НДІТІАМ, 2001. – 350с. 3. Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — Київ: Наукова думка, 1991—1998. — (Пам'ятки історичної думки України) 4. Вербицька П.В та ін. Історія України: суспільство, культура, державність. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 5. Дида І.А. Екологічні основи традиційної української архітектури. Монографія: Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009 – 329с. 6. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. 7. Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. Львів : Центр Європи, 2006. 7. Історія української архітектури / В.І. Тимофієнко, Ю.С. Асєєв, В.В. Bечерський та ін. / за ред. В.І. Тимофієнка. – К. : Техніка, 2003. – 472 с. 8. Історія української культури / За ред. І.Я.Хоми. – Львів, 2013. 9. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011. 10. Рудницький А.М. Розвиток містобудування на території західних областей України. Львів: Ліга-прес, 2018. – 332с. 11. Самойлович В. П. Народна архітектура України / Самойлович В. П. – К. : Абрис, 1999. – 282 с. 12. Тарас Я. М. Українська сакральна дерев’яна архітектура : ілюстрований словник-довідник / Тарас Я. М. – Львів : Національна академія наук України, Інститут народознавства, 2006. – 584 с. 13. Чепелик В.В. Український архітектурний модерн / Упор. З.В. Мойсеєнко-Чепелик. – К.: КНУБА, 2000. – 378 с. Додаткова: 1. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. – Львів, 2000 2. Диба Ю.Р. Українські храми-ротонди Х-першої половини ХIVстоліть. Монографія. Львів: Вид-во Національного університету львівська політехніка, 2005. - 108 с. 3. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. Київ: Либідь, 1993. 4. Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К., 2002. 5. Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ: «Мистецтво», 1968. - 368с. 6. Мацюк О. Я. Замки і фортеці західної України. Мандрівки історичні. Львів: Центр Європи, 1997. – 160 с. 7. Петришин Г. П. Карта Ф. фон Міга (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини. Львів : НУ "Львівська політехніка", 2006. – 292 с. 8. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах ХІХ – початку ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1994р. 9. Січинський В. Історія українського мистецтва. Архітектура (І і ІІ т.) Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, 1956. – 179с., іл. 10. Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України /за ред. М.Бажана і Г.Логвина/Київ: «Будівельник», 1976. – 336 с. 11. Таранушенко С.А. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918-1932 рр. / упоряд. О. Савчук, М. Красиков, С. Білокінь; наук.ред. М.Красиков.- Харків: Видавець Савчук О., 2011. – 692с., 702 іл. Електронний навчально-методичний комплекс «Історія державності та архітектурні і культурні традиції України» розміщений у віртуальному навчальному середовищі НУ «Львівська політехніка» за адресою: https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14687
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).