Інтернет речей та його безпека

Спеціальність: Адміністрування систем кібербезпеки
Код дисципліни: 7.125.04.O.002
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: К.т.н., доц. Кеньо Галина
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є формування у здобувачів освіти системи знань про ключові концепції, принципи побудови та механізми функціонування Інтернету речей, які дають змогу організовувати процеси розробки, впровадження та експлуатацію мереж інтелектуальних об’єктів, а також забезпечувати їх надійність та захист
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: інтегральна компетентність: • здатність особи розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки; загальні компетентності: • здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; фахові компетентності: • здатність обґрунтовано застосовувати, інтегрувати, розробляти та удосконалювати сучасні інформаційні технології, фізичні та математичні моделі, а також технології створення та використання прикладного і спеціалізованого програмного забезпечення для вирішення професійних задач у сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання: • Інтегрувати фундаментальні та спеціальні знання для розв’язування складних задач інформаційної безпеки та/або кібербезпеки у широких або мультидисциплінарних контекстах. • Аналізувати та оцінювати захищеність систем, комплексів та засобів кіберзахисту, технології створення та використання спеціалізованого програмного забезпечення. • Зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки з проблем інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, а також знання та пояснення, що їх обґрунтовують до персоналу, партнерів та інших осіб. • Мати навички автономного і самостійного навчання у сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки і дотичних 10 галузей знань, аналізувати власні освітні потреби та об’єктивно оцінювати результати навчання. • Використовувати методи натурного, фізичного і комп’ютерного моделювання для дослідження процесів, які стосуються інформаційної безпеки та/або кібербезпеки. Методи навчання і викладання: лекційні заняття – інформаційно-перцептивний метод, метод проблемного викладу; лабораторні роботи – репродуктивний метод, евристичний метод; самостійна робота – дослідницький метод. Методи оцінювання досягнення результатів навчання: поточна перевірка у процесі засвоєння кожної теми, що вивчається; оцінка активності у процесі лекційних занять; усне опитування засвоєння знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт; екзамен – тестовий контроль та усне опитування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пре-реквізити: • Основи інформаційної та кібернетичної безпеки • Архітектура комп’ютерних систем • Безпека інфраструктури комп’ютерних мереж • Безпека кіберфізичних систем ко-реквізити: • Комплексні системи санкціонованого доступу • Безпека розподілених мереж і хмарних технологій • Системи безпеки інтелектуальних об’єктів
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна присвячена вивченню принципів побудови і функціонування Інтернету речей, а також практичного використання цих систем в різних галузях економіки і сферах життєдіяльності людини. У межах навчальної дисципліни розглядаються основні положення і архітектура Інтернету речей, висвітлюються технології, апаратне забезпечення, протоколи та платформи Інтернету речей. У процесі навчання акцент робиться на розгляді загроз, вразливостей, ризиків та основних напрямків діяльності щодо забезпечення безпеки Інтернету речей.
Опис: Визначення Інтернету речей. Архітектура та дизайн Інтернету речей. Основний функціональний стек IoT та стек обчислень та управління даними ІоТ. Ідентифікатори в IoT. Датчики. Кінцеві точки, джерела живлення. Безпровідна персональна мережа не на основі ІР. WPAN і WLAN на базі ІР. Системи і протоколи дальнього зв’язку. ІоТ-протоколи обміну даними. Маршрутизатори і шлюзи. Хмарні і туманні обчислення. Аналіз даних. Безпека Інтернету речей. Застосування Інтернету речей.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на лекційних та лабораторних заняттях проводиться з метою прояснення обставин протікання навчального процесу, визначення його результатів у таких формах: • попереднє виявлення рівня знань здобувачів освіти перед початком занять; • поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається; • оцінка активності здобувачів освіти у процесі занять; • періодична перевірка знань, умінь здобувачів освіти по розділу; • перевірка виконання лабораторних робіт; • усне опитування знань, набутих у процесі виконання лабораторних робіт. Підсумковий (екзаменаційний) контроль здійснюється за результатами тестового контролю та усного опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Виконання лабораторних робіт та захист звітів (30 балів) • Підсумковий екзаменаційний контроль засвоєння теоретичного курсу (60 балів письмова і 10 балів усна компоненти)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова література 1. Brian Russell, Drew Van Duren. Practical Internet of Things Security. Birmingham, UK: Packt Publishing, 2016. 313 р. 2. Georgios Keramidas, Nikolaos Voros, Michael Hubner. Components and Services for IoT Platforms. Springer International Publishing Switzerland 2017. 383 р. 3. David Hanes, Gonzalo Salgueiro, Robert Barton, Jerome Henry. IoT Fundamentals: Networking Technologies, Protocols, and Use Cases for the Internet of Things. Published by: Cisco Press 800 East 96th Street Indianapolis, IN 46240 USA. 2017. 578 р. 4. Simone Cirani, Gianluigi Ferrari, Marco Picone, and Luca Veltri. Internet of Things : Architectures, Protocols and Standards, Published 2019 by John Wiley & Sons Ltd. 2019. 408 р. 5. Perry Lea. Internet of Things for Architects. Birmingham: Packt Publishing 2018. 524 р. Допоміжна література 1. Adrian McEwen, Hakim Cassimally. Designing the Internet of Things. Published 2019 by John Wiley & Sons Ltd. 2014. 324 р. 2. Dimitrios Serpanos, Marilyn Wolf Internet-of-Things (IoT) Systems. Springer International Publishing AG 2018. 95 р. 3. Ovidiu Vermesan, Peter Friess. Internet of Things – From Research and Innovation to Market Deployment. River Publishers 2014. 355 p. 4. Ovidiu Vermesan, Peter Friess. Digitising the Industry Internet of Things Connecting the Physical, Digital and Virtual Worlds. River Publishers 2016. 338р. Інформаційні ресурси 1. https://www.tutorialspoint.com/internet_of_things/index.htm 2. https://www.tutorialandexample.com/iot-tutorial/ 3. https://www.javatpoint.com/iot-tutorial 4. https://www.i-scoop.eu/internet-of-things-guide/ 5. https://www.totalyatra.com/iot-tutorial/ 6. https://www.gangboard.com/blog/iot-tutorial 7. https://www.cisco.com/c/en/us/solutions/internet-of-things/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).