Безпека розподілених мереж і хмарних технологій

Спеціальність: Адміністрування систем кібербезпеки
Код дисципліни: 7.125.04.O.009
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: Партика Андрій Ігорович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є формування компетентностей щодо теоретичних знань і придбання практичних умінь і навичок з питань використання технологій розподілених обчислень, віртуалізації серверних систем, проектування корпоративних обчислювальних систем та застосування кластерних і гетерогенних розподілених обчислювальних систем для проведення наукових досліджень. Формування у студентів здатності самостійного вивчення тем дисципліни і вирішення типових завдань при використанні хмарних технологій, навичок роботи з використання і застосування інструментарію щодо програмування розподілених додатків.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: КЗ3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. фахових: КФ1. Здатність обґрунтовано застосовувати, інтегрувати, розробляти та удосконалювати сучасні інформаційні технології, фізичні та математичні моделі, а також технології створення та використання прикладного і спеціалізованого програмного забезпечення для вирішення професійних задач у сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки. КФ4. Здатність аналізувати, розробляти і супроводжувати систему управління інформаційною безпекою та/або кібербезпекою організації, формувати стратегію і політики інформаційної безпеки з урахуванням вітчизняних і міжнародних стандартів та вимог. КФ10. Здатність провадити науково-педагогічну діяльність, планувати навчання, контролювати і супроводжувати роботу з персоналом, а також приймати ефективні рішення з питань інформаційної безпеки та/або кібербезпеки. фахових компетентностей професійного спрямування: ФКС 2. Уміння проводити атестацію (спираючись на облік та обстеження) режимних територій (зон), приміщень тощо в умовах додержання режиму секретності із фіксуванням результатів у відповідних документах.
Результати навчання: РН3. Провадити дослідницьку та/або інноваційну діяльність в сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, а також в сфері технічного та криптографічного захисту інформації у кіберпросторі. РН5. Критично осмислювати проблеми інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, у тому числі на міжгалузевому та міждисциплінарному рівні, зокрема на основі розуміння нових результатів інженерних і фізико-математичних наук, а також розвитку технологій створення та використання спеціалізованого програмного забезпечення. РН12. Досліджувати, розробляти та впроваджувати методи і заходи протидії кіберінцидентам, здійснювати процедури управління, контролю та розслідування, а також надавати рекомендації щодо попередження та аналізу кіберінцидентів в цілому. РН13. Здійснювати вибір засобів захисту інформації для складових інформаційно-комунікаційних систем: операційні системи, активне мережне обладнання, системи мобільних програмних компонентів тощо
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Безпека інформаційних і комунікаційних систем, Управління інформаційною безпекою Супутні і наступні навчальні дисципліни: Міжнародні стандарти із кібербезпеки
Короткий зміст навчальної програми: Предметом вивчення дисципліни є ознайомлення з принципами віртуалізації, трансформацією інфраструктури інформаційно-обчислювального простору та зміні технічних засобів дата-центрів, ознайомлення з видами хмарних сервісів і особливостями їх використання, ознайомлення з основними провайдерами хмарних послуг і їх технічною базою, оволодіння навичками використання хмарних технологій при проведенні наукових досліджень. В процесі проходження курсу студентами будуть освоєні технологія створення хмарного сервісу, робота з існуючими хмарними сервісами, студенти навчаться використовувати хмарні обчислення і будуть готові до застосування технології хмарних обчислень при вирішенні задач оптимізації ІТ-процесів.
Опис: Тема 1. Історія основних типів високопродуктивних обчислень, тенденції розвитку сучасних інфраструктурних рішень. Тема 2. Основні поняття та класифікація систем хмарних обчислень Тема 3. Базові складові хмарних обчислень. Тема 4. Основи функціонування центрів обробки даних (ЦОД) Тема 5. Принципи побудови продуктивних обчислювальних кластерів в хмарних системах Тема 6. Технології хмарних обчислень. Тема 7. Хмарна платформа Amazon Web Services (AWS) Тема 8. Міграція з стандартного середовища в хмарні додатки.
Методи та критерії оцінювання: Методом діагностики знань є поточний контроль за виконання лабораторних робіт, виконання курсової роботи, а також підсумковий екзаменаційний контроль. Поточне оцінювання здійснюється під час проведення лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Об’єктами поточного контролю є: активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни, а також відвідування занять. Підсумковий/семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену. Семестрові екзамени – форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід (екзаменаційний контроль). Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів за поточний контроль і контрольного заходу.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (40 балів) + Екзаменаційний контроль (60балів). Поточний контроль включає виконання лабораторних робіт (28балів) та контрольної роботи (12 балів). Екзаменаційний контроль включає письмову (50балів) та усну (10балів) компоненти.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Таненбаум Э., Ван-Стеен М. Распределенные системы. Принципы и парадигмы – Спб. : Питер, 2003. – 877 с. 2. Таненбаум. Э. Компьютерные сети / Э. Таненбаум. – Спб.: Питер, 2003. – 992 с. 3. Радченко Г. И. Распределенные вычислительные системы / Г.И. Радченко. – Челябинск : Фотохудожник, 2012. – 184 с. 4. Петренко А. И. Применение Grid технологий в науке и образовании / А. И. Петренко – Львов : Изд-во Политехника”, 2009 –144 с. 5. А.В. Луговой, О.Г. Славко, П.П. Костенко, М.І. Губенко, М.М. Гузій Інформаційна стійкість комп’ютерних технологій і мереж, Кременчук, 2015 – С. 305-340. 6. Москалева Ю. П. Облачная архитектура и ее реализация для университетов / Ю. П. Москалева, З. С. Сейдаметова, В. А. Темненко // Хмарні технології в освіті : матер. Всеукр. Наук.-мет. Інтернет семінар (Кривий ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг : Видавн. Відділ КМІ, 2012. – С. 63-65. 7. Ткачук В.В. Хмарні обчислення як основа мобільного навчання / В. В. Ткачук // Хмарні технології в освіті: матер. Всеукр. Наук.-мет. Інтернет семінар (Кривий Ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг: Видавничий відділ КМІ, 2012. – С. 54. Допоміжна 1. Биков В.Ю. Хмарна комп'ютерно-технологічна платформа відкритої освіти та відповідний розвиток організаційно-технологічної будови ІТ-підрозділів навчальних закладів / В.Ю. Биков // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2013. – № 1. – с. 81-98. 2. Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2013. – C. 97–99. 3. Газейкина А.И. Применение облачных технологий в процес се обучения школьников / А.И. Газейкина, А.С. Кувина // Информационные технологи в образовании. – 2012. – № 6. – С. 55-59. 4. Гриб’юк О.О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті / Режим доступу до статті: http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyukstattya1hmary%2B_Copy.pdf 5. Лотюк Ю.Г. Хмарні технології у навчальному процесі внз / Ю.Г. Лотюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчальновиховного процесу в школі та ВНЗ. – 2013. – Вип. 1. – С. 61-67. 6. Листопад Н.І. Модели функционирования "облачной" компьютерной системы / Н.И. Листопад, Е.В. Олизарович. – Доклады БГУИР. – №3 (65). – 2012. – С. 23-29. 7. Литвинова С.Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів: автореф. … дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.10 / С. Г. Литвинова; Інтут інформаційних технологій і засобів навчання нац. академії пед. наук України. – К., 2011. – 22 с. 8. Морзе Н. В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 9. – С. 20– 29. 1. https://www.coursera.org/specializations/software-design-architecture 2. https://d0.awsstatic.com/whitepapers/aws-overview.pdf 3. https://www.coursera.org/learn/gcp-infrastructure-foundation
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Безпека розподілених мереж і хмарних технологій

Спеціальність: Адміністрування систем кібербезпеки
Код дисципліни: 7.125.04.M.014
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: Партика Андрій Ігорович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є формування компетентностей щодо теоретичних знань і придбання практичних умінь і навичок з питань використання технологій розподілених обчислень, віртуалізації серверних систем, проектування корпоративних обчислювальних систем та застосування кластерних і гетерогенних розподілених обчислювальних систем для проведення наукових досліджень. Формування у студентів здатності самостійного вивчення тем дисципліни і вирішення типових завдань при використанні хмарних технологій, навичок роботи з використання і застосування інструментарію щодо програмування розподілених додатків.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: КЗ3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. фахових: КФ1. Здатність обґрунтовано застосовувати, інтегрувати, розробляти та удосконалювати сучасні інформаційні технології, фізичні та математичні моделі, а також технології створення та використання прикладного і спеціалізованого програмного забезпечення для вирішення професійних задач у сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки. КФ4. Здатність аналізувати, розробляти і супроводжувати систему управління інформаційною безпекою та/або кібербезпекою організації, формувати стратегію і політики інформаційної безпеки з урахуванням вітчизняних і міжнародних стандартів та вимог. КФ10. Здатність провадити науково-педагогічну діяльність, планувати навчання, контролювати і супроводжувати роботу з персоналом, а також приймати ефективні рішення з питань інформаційної безпеки та/або кібербезпеки. фахових компетентностей професійного спрямування: ФКС 2. Уміння проводити атестацію (спираючись на облік та обстеження) режимних територій (зон), приміщень тощо в умовах додержання режиму секретності із фіксуванням результатів у відповідних документах.
Результати навчання: РН3. Провадити дослідницьку та/або інноваційну діяльність в сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, а також в сфері технічного та криптографічного захисту інформації у кіберпросторі. РН5. Критично осмислювати проблеми інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, у тому числі на міжгалузевому та міждисциплінарному рівні, зокрема на основі розуміння нових результатів інженерних і фізико-математичних наук, а також розвитку технологій створення та використання спеціалізованого програмного забезпечення. РН12. Досліджувати, розробляти та впроваджувати методи і заходи протидії кіберінцидентам, здійснювати процедури управління, контролю та розслідування, а також надавати рекомендації щодо попередження та аналізу кіберінцидентів в цілому. РН13. Здійснювати вибір засобів захисту інформації для складових інформаційно-комунікаційних систем: операційні системи, активне мережне обладнання, системи мобільних програмних компонентів тощо
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Безпека інформаційних і комунікаційних систем, Управління інформаційною безпекою Супутні і наступні навчальні дисципліни: Міжнародні стандарти із кібербезпеки
Короткий зміст навчальної програми: Предметом вивчення дисципліни є ознайомлення з принципами віртуалізації, трансформацією інфраструктури інформаційно-обчислювального простору та зміні технічних засобів дата-центрів, ознайомлення з видами хмарних сервісів і особливостями їх використання, ознайомлення з основними провайдерами хмарних послуг і їх технічною базою, оволодіння навичками використання хмарних технологій при проведенні наукових досліджень. В процесі проходження курсу студентами будуть освоєні технологія створення хмарного сервісу, робота з існуючими хмарними сервісами, студенти навчаться використовувати хмарні обчислення і будуть готові до застосування технології хмарних обчислень при вирішенні задач оптимізації ІТ-процесів.
Опис: Тема 1. Історія основних типів високопродуктивних обчислень, тенденції розвитку сучасних інфраструктурних рішень. Тема 2. Основні поняття та класифікація систем хмарних обчислень Тема 3. Базові складові хмарних обчислень. Тема 4. Основи функціонування центрів обробки даних (ЦОД) Тема 5. Принципи побудови продуктивних обчислювальних кластерів в хмарних системах Тема 6. Технології хмарних обчислень. Тема 7. Хмарна платформа Amazon Web Services (AWS) Тема 8. Міграція з стандартного середовища в хмарні додатки.
Методи та критерії оцінювання: Методом діагностики знань є поточний контроль за виконання лабораторних робіт, виконання курсової роботи, а також підсумковий екзаменаційний контроль. Поточне оцінювання здійснюється під час проведення лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Об’єктами поточного контролю є: активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни, а також відвідування занять. Підсумковий/семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену. Семестрові екзамени – форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід (екзаменаційний контроль). Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів за поточний контроль і контрольного заходу.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (40 балів) + Екзаменаційний контроль (60балів). Поточний контроль включає виконання лабораторних робіт (28балів) та контрольної роботи (12 балів). Екзаменаційний контроль включає письмову (50балів) та усну (10балів) компоненти.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Таненбаум Э., Ван-Стеен М. Распределенные системы. Принципы и парадигмы – Спб. : Питер, 2003. – 877 с. 2. Таненбаум. Э. Компьютерные сети / Э. Таненбаум. – Спб.: Питер, 2003. – 992 с. 3. Радченко Г. И. Распределенные вычислительные системы / Г.И. Радченко. – Челябинск : Фотохудожник, 2012. – 184 с. 4. Петренко А. И. Применение Grid технологий в науке и образовании / А. И. Петренко – Львов : Изд-во Политехника”, 2009 –144 с. 5. А.В. Луговой, О.Г. Славко, П.П. Костенко, М.І. Губенко, М.М. Гузій Інформаційна стійкість комп’ютерних технологій і мереж, Кременчук, 2015 – С. 305-340. 6. Москалева Ю. П. Облачная архитектура и ее реализация для университетов / Ю. П. Москалева, З. С. Сейдаметова, В. А. Темненко // Хмарні технології в освіті : матер. Всеукр. Наук.-мет. Інтернет семінар (Кривий ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг : Видавн. Відділ КМІ, 2012. – С. 63-65. 7. Ткачук В.В. Хмарні обчислення як основа мобільного навчання / В. В. Ткачук // Хмарні технології в освіті: матер. Всеукр. Наук.-мет. Інтернет семінар (Кривий Ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг: Видавничий відділ КМІ, 2012. – С. 54. Допоміжна 1. Биков В.Ю. Хмарна комп'ютерно-технологічна платформа відкритої освіти та відповідний розвиток організаційно-технологічної будови ІТ-підрозділів навчальних закладів / В.Ю. Биков // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2013. – № 1. – с. 81-98. 2. Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2013. – C. 97–99. 3. Газейкина А.И. Применение облачных технологий в процес се обучения школьников / А.И. Газейкина, А.С. Кувина // Информационные технологи в образовании. – 2012. – № 6. – С. 55-59. 4. Гриб’юк О.О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті / Режим доступу до статті: http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyukstattya1hmary%2B_Copy.pdf 5. Лотюк Ю.Г. Хмарні технології у навчальному процесі внз / Ю.Г. Лотюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчальновиховного процесу в школі та ВНЗ. – 2013. – Вип. 1. – С. 61-67. 6. Листопад Н.І. Модели функционирования "облачной" компьютерной системы / Н.И. Листопад, Е.В. Олизарович. – Доклады БГУИР. – №3 (65). – 2012. – С. 23-29. 7. Литвинова С.Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів: автореф. … дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.10 / С. Г. Литвинова; Інтут інформаційних технологій і засобів навчання нац. академії пед. наук України. – К., 2011. – 22 с. 8. Морзе Н. В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 9. – С. 20– 29. 1. https://www.coursera.org/specializations/software-design-architecture 2. https://d0.awsstatic.com/whitepapers/aws-overview.pdf 3. https://www.coursera.org/learn/gcp-infrastructure-foundation
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).