Філософські проблеми наукового пізнання

Спеціальність: Комп'ютеризовані системи управління та автоматика
Код дисципліни: 7.151.06.M.013
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Філософія
Лектор: д.філос.н., доц. Карівець І.В. к. філос.н., доц. Кадикало А.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Залучити магістрантів до опрацювання тих теоретично-методологічних аспектів наукового-пізнання, що визначають стан, структуру та перспективи розвитку сучасної науки, сформувати навички оперування категорійно-поняттєвим апаратом сучасної науки, поглибити розуміння значущості наукового знання та пізнання в умовах складних соціально- цивілізаційних процесів.
Завдання: Завдання вивчення дисципліни: сприяти розумінню студентами стану та особливостей сучасної науки. Одне із провідних завдань курсу полягає у роз’ясненні причин підвищення значущості наукового знання за умов ускладнення соціально-цивілізаційних процесів в сучасному суспільстві. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати: - особливості сучасної науки та її місце у суспільному житті; - відмінності між історичними типами науки, її зв’язки з людською особистістю, культурою та основними сферами суспільного життя; - найвагоміші критерії науковості знань. вміти: - використовувати знання вихідних постулатів та основоположень науки для проектування своєї науково-пошукової роботи; - співставляти та аналізувати різні типи знань та історичні типи науки; - застосовувати філософський і методологічний апарат теорій науки у власній науково-дослідницькій роботі, використовуючи при тому знання методів та інструментів науки.
Результати навчання: Програмні результати навчання: ЗС 1.Здатність продемонструвати фахові компетентності отримані в процесі опанування різних дисциплін; ЗС 2. Здатність продемонструвати професійні вміння та навички отримані в процесі проходження виробничих та переддипломної практики; ЗС 3.Здатність застосовувати загальнолюдські принципи співіснування та етичні норми поведінки відносно людей та оточуючого середовища; ЗС 4.Здатність проявляти доброзичливість, толерантність турботу про інших, протистояти проявам расової, національної, статевої та вікової дискримінації; ЗС 5.Здійснювати об’єктивну оцінку реальності, визнавати міжнародні стандарти та принципи життєдіяльності; ЗС 6.Уникати емоційно кризових і конфліктних ситуацій; ЗС 7.Чітко формулювати свої думки та їх висловлювати, зберігати об’єктивність, послідовність та трудову активність в екстремальних ситуаціях; ЗС 11. Застосовувати уміння використовувати базові знання з фундаментальних наук; ЗС 12.Застосовувати базові знання з напрямів, форм, методів наукових досліджень в галузі соціального забезпечення; ЗС 13. Розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства та проявів соціально-економічних проблем у різних категорій населення; ЗС 16.Застосовувати методи збору інформації: аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент, тестування, використовувати статистичну, методичну та нормативну базу системи соціального захисту населення; ЗС 18.Використовувати базові знання про основи соціального захисту; ЗС 24. Здатність організувати роботу трудового колективу, співпрацювати та взаємодіяти з різними відділами і залучати до роботи провідних фахівців, організовувати роботу та ефективну взаємодію структурних підрозділів, направляти їх діяльність на реалізацію виробничих завдань, застосовувати методи та форми політики кадрового стимулювання колективу, застосовувати соціально-економічні принципи управління, розробляти систему соціального захисту в її структурних підрозділах; ЗС 28.Виявляти готовність до взаємодії з колегами по роботі, приймати управлінські рішення в організації роботи виконавців; ЗС 37. Застосування методів можливої взаємодії з громадськими організаціями, фондами та галузевими профспілками. КУ 1. Аналізувати та пояснювати актуальні процеси у соціальній сфері та соціальному забезпеченні; КУ 2. Здійснювати пошук інформації з різних джерел для розв’язання фахових задач; КУ 3. Системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування нових ідей; КУ 4. Критично оцінювати отримані результати, опрацьовувати та аргументовано захищати прийняті рішення на основі фактичних / емпіричних даних практики; КУ 5. Поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію діяльності для вирішення завдань спеціальності з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних та державних інтересів ПН 2. Застосовувати свої знання для фахового консультування споживачів послуг соціального забезпечення; ПН 5. Ефективно працювати як індивідуально, так і у складі міждисциплінарної команди фахівців. ЗУ 3. Здатність до самостійної автономної професійної роботи та виконання фахових завдань у складі мультидисциплінарних команд фахівців; ЗУ 4. Здатність до використання різноманітних методів, зокрема інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях; ЗУ 5. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати рішення; ЗУ 6. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до новітніх тенденцій розвитку суспільних наук; ЗУ 7. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Пререквізіт: філософія, фізика, математика. - Кореквізіт: дисципліни методичного і методологічного спрямування.
Короткий зміст навчальної програми: Вивчення цієї дисципліни передбачає засвоєння особливостей наукового пізнання та його значення для життя як окремої людини, так і суспільства загалом. Ознайомлення з основними поняттями та категоріями наукового пізнання, його рівнями та цілями.
Опис: Філософія і наука в історичному і структурно-логічному контекстах. Проблеми сучасної наукової методології. Філософський аналіз взаємин суб’єкту та об’єкту наукового пізнання. Філософське осмислення емпіричної бази науки. Проблеми переходу від фактів до теорії в сучасному науковому пізнанні. Філософські проблеми наукової евристики. Філософський контекст визначення парадигмальних характеристик соціально-гуманітарного наукового пізнання.
Методи та критерії оцінювання: - Поточний контроль (40%): усне опитування, виступи на семінарах, тести, колоквіум. - Підсумковий контроль (60%): виконання підсумкової контрольної роботи, залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: доповідь 5 балів – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. рецензування, опонування 3 – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – вміння опонувати та рецензувати; – вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії. доповнення 1 – науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. письмова відповідь під час аудиторної самостійної роботи 5 – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок – вміння інтегрувати та синтезувати знання з окремих змістовних модулів та тем – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами, процесами; – рівень осмисленості знань – вміння формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. експрес –опитування 0,5 – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Петрушенко В.Л. Філософія і методологія науки: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. 2. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологіч наукових досліджень. – К., 2004. 3. Науковий світогляд на зламі століть . – К.: Вид. ПАРАПАН, 2006. 4. Світоглядні імплікації науки. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2004. 5. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1993. 1. Введение в историю и философию науки. – М.: Академический проект, 2005. 2. The 20 big questions in science. // Birch H., Stuart C., Keat Looi M. // The Guardian. The Observer. 01.09.2013.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).