Практика аналізу нечислових даних в соціології
Спеціальність: Соціологія
Код дисципліни: 6.054.02.E.061
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: к.соц.н., ст. викл. Герус Ольга Ігорівна.
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: ЗК1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
ЗК8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК9. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК14. Вміння виявляти проблеми і приймати обґрунтовані рішення.
СК4. Здатність збирати, аналізувати та узагальнювати соціальну інформацію з використанням соціологічних методів.
СК6. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації.
СК 8. Здатність дотримуватися у своїй діяльності норм професійної етики соціолога.
ФКС2.5. Здатність застосовувати знання і навички роботи з нечисловими даними під час виконання соціологічного дослідження
Результати навчання: РН01. Використовувати понятійний апарат соціології в освітній, дослідницькій та інших сферах професійної діяльності.
РН02. Розуміти історію розвитку соціології, її сучасні концепції та теорії, основні проблеми.
РН03. Застосовувати положення соціологічних теорій та концепцій до дослідження соціальних змін в Україні та світі.
РН04. Пояснювати закономірності та особливості розвитку і функціонування соціальних явищ у контексті професійних задач.
РН05. Вільно спілкуватися державною та іноземною / іноземними мовами усно і письмово з професійних питань.
РН06. Ефективно виконувати різні ролі (зокрема організатора, комунікатора, критика, генератора ідей, виконавця тощо) у команді в процесі вирішення фахових задач.
РН07. Вміти використовувати інформаційно-комунікаційні технології у процесі пошуку, збору та аналізу соціологічної інформації.
РН08. Обґрунтовувати власну позицію, робити та аргументувати самостійні висновки за результатами досліджень і аналізу професійної літератури.
РН09. Вміти розробляти програму соціологічного дослідження.
РН10. Володіти навичками збору соціальної інформації з використанням кількісних та якісних методів
РН11. Презентувати результати власних досліджень для фахівців і нефахівців.
РН12. Знати та дотримуватися етичних норм професійної діяльності соціолога.
Зн1. Концептуальні наукові та практичні знання
Зн2. Критичне осмислення теорій, принципів, методів і понять у сфері професійної діяльності та/або навчання.
Зн3. Знання теоретико-методологічних засад соціоінженерної діяльності, зокрема соціального прогнозування, соціального планування та проектування.
Ум1. Поглиблені когнітивні та практичні уміння/навички, майстерність та інноваційність на рівні, необхідному для розв’язання складних спеціалізованих задач і практичних проблем у сфері професійної діяльності або навчання.
К1. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень, власного досвіду та аргументації
К2. Збір, інтерпретація та застосування даних.
АВ1. Управління складною технічною або професійною діяльністю чи проектами.
АВ2. Спроможність нести відповідальність за вироблення та ухвалення рішень у непередбачуваних робочих та/або навчальних контекстах.
АВ3. Формування суджень, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.
АВ5. Здатність продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
• Ресурсний потенціал інформаційного суспільства
• Теорія і практика соціальної інклюзії
Короткий зміст навчальної програми: Програма розрахована на 30 лекційних та 30 семінарських години . Практичні заняття мають закріпити теоретичні знання студентів, привчити їх самостійно аналізувати і порівнювати існуючі методи збору інформації в соціології в якісній парадигмі, оскільки усвідомлення та кваліфіковане застосування цих знань є гарантом фахової діяльності.
Опис: Якісні дослідження в соціології: понятійна база та особливості методологіі? Теорія та історія розвитку нечислових методів соціологічних досліджень. Етнографічні дослідження та case-sdudy. Візуальна соціологія та інтерпретація якісних даних. Процедура дискурс-аналізу та фреймового аналізу даних.
Методи та критерії оцінювання: • робота на практичних заняттях (усне опитування, участь у дискусіях та інтерактивних вправах), індивідуальна контрольна робота (40%)
• підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Порядок та критерії виставлення балів та оцінок:
доповідь, презентація – 5 балів. (правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки).
рецензування, опонування – 2 бали. (правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; вміння опонувати та рецензувати; вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії.)
доповнення – 1 бал. (науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей).
виконання домашніх завдань чи аналіз випадку – 5 балів. (послідовність вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; підходи до вирішення ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; якість розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі; розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами і процесами під час розв’язання ситуації, запропонованої у вправі чи кейсі)
Критерії оцінювання індивідуальних завдань
Індивідуальне домашнє завдання – 5 балів. (структура роботи відповідає вимогам; якість джерел інформації та змісту роботи; рівень самостійності та глибина осмисленості вступу та висновків; рівень обізнаності з фактичним матеріалом, термінологією та поняттями; вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати та узагальнювати матеріал).
Індивідуальне контрольне завдання (програма дослідження) – 20 балів. (структура роботи відповідає вимогам (методологічний, методичний розділи, висновки); якість джерел інформації та змісту роботи; рівень самостійності та вміння захищати прийняті рішення; рівень обізнаності з фактичним матеріалом, термінологією та поняттями).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Anderson, V. (2017). Criteria for evaluating qualitative research. Human Resource Development Quarterly, 28(2), 125–133. https://doi.org/10.1002/hrdq.21282
2. Braun, V., Clarke, V., Hayfield, N., Terry, G. (2019). Thematic analysis. In Liamputtong, P. (Ed.), Handbook of research methods in health social sciences (pp. 843–860). Sage.
3. Cardano, Mario. (2020). On qualitative data analysis. 10.4324/9780429464232-6.
4. Kate T. Anderson & Jessica Holloway (2020) Discourse analysis as theory, method, and epistemology in studies of education policy. Journal of Education Policy, 35:2, 188-221, DOI: 10.1080/02680939.2018.1552992
5. Keller R. Entering Discourses: A New Agenda for Qualitative Research and Sociology of Knowledge. Qualitative Sociology Review. 2012. Vol. VIII (2). P. 46–75.
6. Klymanska L., Boiko I. Media Frames and Constructs of Social Problem. Media i spoleczenstwo. Akademia techniczno-humanistyczna. Bielsko-Biala, 2017. Р. 129–147.
7. Klymanska L., Boiko I. Sociological Version of the Discourse Analysis as a Tool to Study the Memory of the Historical Events. Pomiedzy pamiecia zbiorowa a historia. Rekonstrukcje przeszlosci w Europie Srodkowo-Wschodniej. Gdansk: Wydawnictwo Naukowe Katedra, 2017. P. 445–459.
8. Lester, J. N., Cho, Y., & Lochmiller, C. R. (2020). Learning to Do Qualitative Data Analysis: A Starting Point. Human Resource Development Review, 19(1), 94–106. https://doi.org/10.1177/1534484320903890
9. Ruiz J. Sociological Discourse Analysis: Methods and Logic. Forum: Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research. 2009. Volume 10. No. 2. Art. 26.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).