Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ

Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 6.291.01.O.035
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: к.п.н., доцент Демчишак Руслан Богданович
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Забезпечення здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів політології та науки про міжнародні відносини і характеризується комплексністю та невизначеністю умов; формування у студентів науково-обгрунтованих уявлень та систематизованих знань про принципи й основні риси зовнішньої політики країн ЦСЄ та ПСЄ
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: - здатність продемонструвати базові знання, що стосуються сучасного стану справ та середовища міжнародних відносин (правового, економічного, інформаційного), суспільно-політичних та соціокультурних процесів на національному та міжнародному рівнях; - здатність продемонструвати знання та розуміння вузькоспеціалізованих аспектів історичного розвитку системи міжнародних відносин та міжнародного порядку, актуальних процесів у сфері міжнародних відносин; - обґрунтовувати та пояснювати актуальні процеси у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики на глобальному та регіональному рівнях; - застосовувати свої знання та навички для консультування громадян з питань дипломатичних і консульських відносин, різноманітних аспектів співпраці України з іншими державами та міжнародними організаціями.
Результати навчання: • знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці; • знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень; • знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях; • досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації; • знати особливості, тенденції розвитку, форми, методи та інструменти державного регулювання регіональної та транскордонної співпраці, міжнародної співпраці регіонів; • знати основні теоретичні підходи до розуміння регіоналізму, основні категорії, концепції, технології та методи дослідження регіоналізму у сфері міжнародних відносин; • досліджувати та аналізувати певні явища та процеси у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці; • знати та розуміти основи сучасної європейської регіональної політики, пріоритети, моделі та інструменти регіонального розвитку ЄС, сучасні регіональні інтеграційні та дезінтеграційні процеси
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Перереквізит: ЄС у міжнародних відносинах, Глобалізація та глобальні проблеми сучасності. - Коререквізит: Зовнішня політика країн Західної Європи, Зовнішня політика Росії та країн СНД.
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ» є невід’ємною складовою циклу вибіркових дисциплін спеціальності «Міжнародні відносини» першого рівня вищої освіти (бакалаврату), метою якої є забезпечення здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів політології та науки про міжнародні відносини; формування у студентів науково-обгрунтованих уявлень та систематизованих знань про принципи й основні риси зовнішньої політики країн ЦСЄ та ПСЄ, цілі, інтереси та засоби країн ЦСЄ та ПСЄ як учасників міжнародних відносин в окреслений історичний період, специфіку зовнішньополітичних пріоритетів кожної країни ЦСЄ та ПСЄ у системі міжнародних відносин постбіполярного світу в умовах глобалізації.
Опис: Країни ЦСЄ та ПСЄ: загальний огляд (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Сербія, Хорватія, Словенія, Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія, Греція). Становище країн ЦСЄ та ПСЄ на початку ХХ ст. Країни ЦСЄ та ПСЄ в роки Першої світової війни (становлення країн ЦСЄ та ПСЄ як суб’єктів міжнародних відносин). Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ у міжвоєнний період ХХ ст.(країни ЦСЄ та ПСЄ у Версальсько-Вашингтонській системі міжнародних відносин). Країни ЦСЄ та ПСЄ у період Другої світової війни. Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ у період визначення шляхів розвитку (1940-1950-ті рр.). Країни ЦСЄ та ПСЄ у форватері зовнішньої політики СРСР та спроби спротиву (країни ЦСЄ та ПСЄ у Ялтинсько-Потсдамській системі міжнародних відносин). Розпад біполярного світу та становлення самостійної зовнішньої політики країн ЦСЄ та ПСЄ. Країни ЦСЄ та ПСЄ у системі міжнародних відносин постбіполярного світу в умовах глобалізації: вибір зовнішньополітичних пріоритетів. Російсько-українська війна та її вплив на зовнішню політику країн ЦСЄ та ПСЄ.
Методи та критерії оцінювання: - Поточний контроль (40 %): усне опитування, відповіді на семінарах, написання рефератів. - Підсумковий контроль (60 % ): екзамен ( трьохрівневе тестування).
Критерії оцінювання результатів навчання: Виступи на семінарському занятті за питаннями, визначеними в Плані семінарського заняття (макс. бал – 3* -Підготовка реферату та виступ із доповіддю (макс. бал – 4**). -Доповнення до основних виступів колег, участь в обговоренні проблемних питань, постановка запитань колегам (макс. бал – 2***).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчального матеріалу виконується у 100-бальній шкалі за такими критеріями: 100 – 88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87 – 80 балів – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу компонента вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 79–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 61 бал – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального матеріалу компонента, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 60–50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–00 балів – («незадовільно» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач.
Рекомендована література: • Дюрозель Ж..- Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів / Ж.- Б. Дюрозель. – К.: Основи, 2005. – 903 с. • Марущак М. Й. Історія дипломатії ХХ століття: Курс лекцій / М. Й. Марущак. – Львів: Військовий інститут, 2000. – 403 с. • Мир та безпека. Концепція зовнішньої політики України (робочі матетеріали за підсумками 2019 р.) [Електронний ресурс] / За ред. Сергія Корсунського та ін. – [Режим доступу]: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/15890.pdf • Пронь С. В. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1914-1991 роки: Навчальний посібник. / С.В. Пронь. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2009. – 140 с. • Історія західних та південних слов’ян: ХХ ст. / [Є.П. Пугач, С.Ю. Страснюк, Р.М. Постоловський та ін. ] ; за ред. Пугача Є.П. – Харків : Око, 1998. – 464 с. • Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики : XX-початок XXI ст. : Навчальний посібник / [В.Ф. Салабай, І.Д. Дудко, В.Борисенко, М.П.Чуб]. – К.: КНЕУ, 2006. – 368 с. • Зашкільняк Л. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 752 с. • Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та Балканських країн XX століття : Підручник для ВУЗів / В.І. Яровий. – Київ: Генеза, 2005. – 814 с. • Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи в 40-ві – 90-і рр. ХХ ст. Курс лекцій : Навч.посібник / В.І. Яровий . – К.: Либідь, 1997. – 269 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).