Зовнішня політика зарубіжних країн (країни Європи та Азії) (курсова робота)

Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 6.291.01.E.054
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Доцент, кандидат політичних наук, доцент / Ю. Я. Тишкун /
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: 1. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин. 2. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 4. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. 5. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. 6. Здатність працювати як автономно, так і у команді 7. Здатність виокремлювати ознаки та тенденції розвитку, розуміти природу, динаміку, принципи організації міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій. 8. Здатність аналізувати міжнародні процеси у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному. 9. Здатність оцінювати стан та напрями досліджень міжнародних відносин та світової політики у політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних дослідженнях. 10. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми у сфері міжнародних відносин, зовнішньої політики держав, суспільних комунікацій, регіональних досліджень. 11. Здатність аналізувати вплив світової економіки, міжнародного права та внутрішньої політики на структуру й динаміку міжнародних відносин та зовнішньої політики держав. 12. Здатність аналізувати міжнародні інтеграційні процеси у світі та на Європейському континенті, та місце в них України. 13. Усвідомлення національних інтересів України на міжнародній арені. 14. Здатність застосовувати знання характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав для розв’язання складних спеціалізованих задач і проблем. 15. Здатність аналізувати діяльність міжнародних недержавних акторів та транснаціональні відносини. 16. Здатність аналізувати особливості, тенденції розвитку, форми, методи та інструменти державного регулювання регіональної та транскордонної співпраці. 17. уміння описувати об’єкти та аналізувати процеси і конкретні ситуації у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики крізь призму історичного та геополітичного підходів; 18. здатність використовувати набуті знання та уміння для дослідження природи, джерел та інститутів зовнішньої політики держав, особливостей їх функціонування та взаємодій на основі компаративістського методу; 19. здатність розуміти і враховувати соціальні, правові, культурні, економічні чинники, що впливають на прийняття політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях; 20. здатність до аналітичного сприйняття геополітичного виміру міжнародних відносин; 21. розуміння специфіки новітніх форм дипломатичної діяльності. 22. розуміння регіоналізму як тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин, знання базових категорій, новітніх теорій, концепцій регіоналізму; 23. вміння аналізувати конкретні факти, явища, процеси та прогнозувати тенденції у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці; 24. розуміння сучасних етнополітичних процесів та їх впливу на регіональну та транскордонну співпрацю держав; 25. знання основ європейської регіональної політики; 26. Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 27. Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень. 28. Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 29. Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. 30. Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. 31. Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 32. Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні документи. 33. Використовувати сучасні цифрові технології, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи для розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій . 34. Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо. 35. Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів. 36. Усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань відповідно до новітніх етапів розвитку теорії міжнародних відносин, формулювання нових політологічних концепцій та бачень розвитку міжнародної системи. 37 Досліджувати природу, джерела та інститути зовнішньої політики держав, особливості їх функціонування та взаємодії. 38 Досліджувати та аналізувати соціальні, правові, культурні, економічні чинники, що впливають на ухвалення політичних рішень на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях. 39 Розробляти механізми розв’язання актуальних проблем і завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики. 40 Досліджувати та аналізувати певні явища та процеси у сфері міжрегіональної та транскордонної співпраці.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Теорія міжнародних відносин Зовнішня політика країн ЦСЄ та ПСЄ Зовнішня політика України Міжнародні відносини та світова політика Зовнішня політика країн країн Зх. Європи
Короткий зміст навчальної програми: Перелік курсових робіт 1. Формування та реалізація зовнішньої політики Австралії. 2. Формування та реалізація зовнішньої політики Нової Зеландії. 3. Формування та реалізація зовнішньої політики держав Тихого океану. 4. Формування та реалізація зовнішньої політики малих держав Індійського океану. 5. Формування та реалізація зовнішньої політики Японії. 6. Формування та реалізація зовнішньої політики КНР. 7. Формування та реалізація зовнішньої політики Індії. 8. Формування та реалізація зовнішньої політики В’єтнаму. 9. Формування та реалізація зовнішньої політики Таїланду. 10. Формування та реалізація зовнішньої політики Таїланду. 11. Формування та реалізація зовнішньої політики Саудівської Аравії. 12. Формування та реалізація зовнішньої політики Іраку. 13. Формування та реалізація зовнішньої політики Кувейту. 14. Формування та реалізація зовнішньої політики Об’єднаних Арабських Еміратів. 15. Формування та реалізація зовнішньої політики Саудівської Аравії. 16. Формування та реалізація зовнішньої політики Індонезії. 17. Формування та реалізація зовнішньої політики малих держав південно-східної Азії. 18. Формування та реалізація зовнішньої політики Ізраїлю. 19. Формування та реалізація зовнішньої політики Туреччини. 20. Формування та реалізація зовнішньої політики Азербайджану. 21. Формування та реалізація зовнішньої політики Вірменії. 22. Формування та реалізація зовнішньої політики Казахстану. 23. Формування та реалізація зовнішньої політики Узбекистану. 24. Формування та реалізація зовнішньої політики Туркменістану. 25. Формування та реалізація зовнішньої політики Таджикистану. 26. Формування та реалізація зовнішньої політики Киргизії. 27. Формування та реалізація зовнішньої політики Монголії. 28. Формування та реалізація зовнішньої політики КНДР. 29. Формування та реалізація зовнішньої політики Республіки Корея. 30. Формування та реалізація зовнішньої політики Сінгапуру. 31. Формування та реалізація зовнішньої політики Йорданії. 32. Формування та реалізація зовнішньої політики Йорданії. 33. Формування та реалізація зовнішньої політики Сирії. 34. Формування та реалізація зовнішньої політики Іраку. 35. Формування та реалізація зовнішньої політики Пакистану. 36. Формування та реалізація зовнішньої політики Ірану. 37. Формування та реалізація зовнішньої політики малих арабських держав Передньої Азії. 38. Формування та реалізація зовнішньої політики держав транссахарської Африки. 39. Формування та реалізація зовнішньої політики Марокко. 40. Формування та реалізація зовнішньої політики Алжиру. 41. Формування та реалізація зовнішньої політики Тунісу. 42. Формування та реалізація зовнішньої політики РФ. 43. Формування та реалізація зовнішньої політики Грузії. 44. Формування та реалізація зовнішньої політики Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. 45. Формування та реалізація зовнішньої політики Франції. 46. Формування та реалізація зовнішньої політики ФРН. 47. Формування та реалізація зовнішньої політики Іспанії. 48. Формування та реалізація зовнішньої політики Португалії. 49. Формування та реалізація зовнішньої політики Італії. 50. Формування та реалізація зовнішньої політики Бельгії. 51. Формування та реалізація зовнішньої політики Нідерландів. 52. Формування та реалізація зовнішньої політики Данії. 53. Формування та реалізація зовнішньої політики Швеції. 54. Формування та реалізація зовнішньої політики Норвегії. 55. Формування та реалізація зовнішньої політики Фінляндії. 56. Формування та реалізація зовнішньої політики Литви. 57. Формування та реалізація зовнішньої політики Латвії. 58. Формування та реалізація зовнішньої політики Естонії. 59. Формування та реалізація зовнішньої політики Польщі. 60. Формування та реалізація зовнішньої політики Румунії. 61. Формування та реалізація зовнішньої політики Молдови. 62. Формування та реалізація зовнішньої політики Болгарії. 63. Формування та реалізація зовнішньої політики Угорщини. 64. Формування та реалізація зовнішньої політики Чехії. 65. Формування та реалізація зовнішньої політики Словаччини. 66. Формування та реалізація зовнішньої політики Словенії. 67. Формування та реалізація зовнішньої політики Хорватії. 68. Формування та реалізація зовнішньої політики Сербії. 69. Формування та реалізація зовнішньої політики Чорногорії. 70. Формування та реалізація зовнішньої політики Македонії. 71. Формування та реалізація зовнішньої політики Греції. 72. Формування та реалізація зовнішньої політики Кіпру. 73. Формування та реалізація зовнішньої політики Міста-держави Ватикан. 74. Формування та реалізація зовнішньої політики Андорри. 75. Формування та реалізація зовнішньої політики Сан-Марино. 76. Формування та реалізація зовнішньої політики Люксембургу. 77. Формування та реалізація зовнішньої політики Ліхтенштейну. 78. Формування та реалізація зовнішньої політики Австрії. 79. Формування та реалізація зовнішньої політики Монако. 80. Формування та реалізація зовнішньої політики Швейцарії. 81. Формування та реалізація зовнішньої політики малих держав Атлантичного океану.
Методи та критерії оцінювання: Залік 100* Розподіл балів у 100-бальній шкалі Поточний контроль (ПК) Разом за дисципліну 100 *Критеріями оцінювання керівником курсової роботи є: - актуальність теми та поставлених в роботі завдань; - аргументованість, чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану, висновків і теми роботи в цілому; - науковість стилю викладення; - відсутність орфографічних та синтаксичних помилок; - правильне оформлення роботи відповідно до стандартів та встановлених вимог. Робота, в якій студентом самостійно обґрунтовано актуальність дослідження, чітко визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, оцінено використані літературні джерела, використано сучасні методи дослідження, проведено комплексне дослідження проблеми, а результати дослідження мають практичне значення, оформлена відповідно до цих методичних рекомендацій, може бути оцінена на «відмінно». Робота, в якій зроблено власне оцінювання використаних літературних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, проведено комплексні дослідження, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони недостатньо аргументовані й самостійні, оформлена відповідно до цих методичних рекомендацій, може бути оцінена на «добре». Курсова робота, в якій розкрито тему, прореферовані необхідні літературні джерела, проаналізовано відповідні інформаційні дані, проведено дослідження, сформульовано висновки без повного їх обґрунтування, оформлена відповідно до цих методичних рекомендацій, допускається до захисту, але не може бути оцінена вище, аніж на оцінку «задовільно». Якщо студент у повному обсязі не виконав вимог на оцінку «задовільно», виставляється оцінка «незадовільно». Оцінка «незадовільно» також ставиться, якщо у роботі виявлено ознаки плагіату (списування, відсутність посилань чи переліку використаної літератури, рефератів з Інтернету).
Рекомендована література: 1. Боришполец, К. П. Методы политических исследований / К. П. Боришполец. – М.: Аспект Пресс, 2005. 2. Внешняя политика в ХХI веке: вопросы теории и практики: Матер. научн. семин. / Под. ред. П. А. Цыганкова. – М.: КДУ, 2009. – 232 с. 3. Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручн. – К., Либідь, 2007. – 624 с. 4. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Ж. Б. Дюрозель ; пер. з фран. – К.: Основи, 1995. – 903 с. 5. Коппель О. А. Міжнародні відносини XX сторіччя. – К., 1999. 6. Косолапов Н. А. Внешняя политика и внешнеполитический процесс субъектов международных отношений // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – №3. 7. Мангейм Дж. Б. Политология. Методы исследования / Мангейм Дж. Б., Рич Р. К.; пер. с англ.; Предисл. А. К. Соколова. – М.: Весь Мир, 1997. – 544 с. 8. Хрусталев М. А. Основы теории внешней политики государства: Учебн. пособ. – М., 1984. 9. Эко У. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: Учеб.-метод. пособ. / Эко Умберто; пер. с ит. Е. Костюкович. – М.: Книжный дом “Университет”, 2003. – 2-е изд. – 240 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).