Радіотехнічні пристрої та системи захисту інформації

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.172.04.O.059
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Радіоелектронні пристрої та системи
Лектор: доц., к.т.н. Матієшин Юрій Миколайович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є освоєння студентами основних теоретичних положень, методів розрахунку i принципів конструювання сучасних радіоелектронних пристроїв та систем, ознайомлення з сучасними методами і засобами захисту інформації від несанкціонованого доступу, а також з методами експериментального дослідження радіоелектронних пристроїв та систем та в їх практичному застосуванні.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК-1. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними; ЗК-7. Уміння розв’язувати поставлені задачі та приймати обґрунтовані рішення; ЗК-10. Знання та розуміння предметної області та розуміння фаху; ЗК-13. Мати навички розроблення та керування проектами для забезпечення високого рівня ефективності реалізації різних видів проектів у предметній області; ЗК-14. Навички використання інформаційних та комунікативних технологій, впровадженні комп’ютерних програм та використання існуючих. фахові компетентності: ФК-1. Базові знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння загально професійних дисциплін; ФК-7. Базові уявлення про засоби вимірювання характеристик матеріалів та пристроїв електроніки, їх налагодження та діагностики; ФКС-10. Здатність до розрахунку та проектування структури і пристроїв електронної техніки.
Результати навчання: У результаті вивчення даної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Знати основні методи аналізу i синтезу пристроїв захисту інформації (ЗІ); 2. Вміти використовувати структуру систем захисту інформації, вимоги до систем ЗІ, основні напрями для реалізації ЗІ об’єкту для оптимізації підходу до побудови комплексної системи ЗІ; 3. Знати властивості та основні параметри компонентів пристроїв та систем ЗІ; 4. Знати принципи роботи, технічні методи та засоби для реалізації радіоелектронних пристроїв та систем ЗІ; 5. Вміти провести розрахунки елементів, вузлів та блоків пристроїв, провести їх експериментальне дослідження; 6. Знати сучасні методи вимірювання параметрів пристроїв та систем ЗІ; 7. Знати новітні напрямки реалізації пристроїв та систем ЗІ, перспективи їх застосування в різних галузях науки i техніки. Методи навчання і викладання. Лекції ? інформаційно-рецептивний метод, самостійна робота – репродуктивний метод. Лекції, курсове проектування ? метод проблемного викладу, самостійна робота – репродуктивний метод. Лекції та лабораторні заняття ? інформаційно-рецептивний метод, репродуктивний метод. Cамостійна робота – репродуктивний метод, дослідницький метод. Методи оцінювання рівня досягнення результатів навчання. Поточний та екзаменаційний контроль ? усне та фронтальне опитування. Поточний контроль ? виконання та захист курсової та лабораторних робіт. Поточний контроль ? виконання та захист практичних та лабораторних робіт, усне та фронтальне опитування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - пререквізити: фізика, вища математика, теорія ймовірностей, математична статистика та випадкові процеси , сигнали та процеси в радіоелектроніці, статистична радіотехніка; - кореквізити: методи генерування та формування сигналів, методи приймання та обробки сигналів, аналогові електронні пристрої, теорія сигналів.
Короткий зміст навчальної програми: Основні методи побудови та шляхи розвитку радіоелектронних систем та пристроїв захисту інформації, принципи системного підходу до розробки будь-якої системи захисту інформації, основи теорії радіоелектронних систем різного призначення, в тому числі тих, які вивчаються в цілому ряді дисциплін навчального плану підготовки спеціалістів даного профілю. Основні методи і засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу.
Опис: Актуальність та завдання дисципліни. Основні концептуальні положення системи захисту інформації. Правовий, організаційний і технічний захист інформації. Концептуальна модель інформаційної безпеки. Основні джерела загроз. Види загроз. Основні об’єкти захисту. Демаскуючі ознаки. Основні завдання систем захисту інформації. Структура системи захисту інформації. Технічні методи та засоби захисту інформації. Розрахунок екранів у ближній зоні електричних і магнітних джерел. Методика вимірювання коефіцієнта екранування. Матеріали для екранів. Фільтрація. Захист інформації від витоку технічними каналами. Захист інформації від витоку візуально-оптичними каналами, основні засоби та способи. Захист інформації від витоку акустичними каналами, основні засоби та способи. Захист інформації від витоку за рахунок електромагнітного випромінювання. Протидія несанкціонованому доступу до джерел конфіденційної інформації. Протидія лазерному підслуховуванню. Протидія незаконному підключенню до лінії зв’язку: контактне і безконтактне підключення. Технічні засоби активного захисту інформації.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на лабораторних заняттях проводиться у формі вибіркового усного опитування перед початком занять (з використанням контрольних питань) з метою виявлення готовності студента до виконання лабораторних робіт; проведення контрольної роботи з питань розрахунку електромагнітних екранів у ближній зоні електричних і магнітних джерел випромінювання. Контрольні запитання задаються у формі тестових завдань – вибрати вірні відповіді; проблемні – створення ситуацій проблемного характеру; питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення. Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та екзаменаційного контролю – перевірка відповідей на питання тестового завдання письмової компоненти екзамену та проведення додаткового усного опитування (усної компоненти).
Критерії оцінювання результатів навчання: - Поточний контроль ( 30%): письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування; - Підсумковий контроль (70%): семестровий екзамен.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Петраков А.В. Основы практической защиты информации – М.: Радио и связь, 1999. – 362 с. 2. Ярочкин В.И. Информационная безопасность. Учеб. пособие.– М.: Международные отношения, 2000.– 400 с. 3. Лагутин В.С., Петраков А.В. Утечка и защита информации в телефонных каналах. – М.: Энергоатомиздат, 1996. – 304 с. 4. Технические методы и средства защиты информации / Максимов Ю.Н., Сонников В.Г., Петров В.Г. и др. – СПб.: Полигон, 2000. 320 с. 5. Петраков А.В. Защита и охрана личности, собственности, информации: Справочное пособие. – М.: Радио и связь, 1997. – 320с. 6. Хорев А.А. Способы и средства защиты информации. – М.: МО РФ, 2000. – 316 с. 7. Хорев А.А. Методы и средства поиска электронных устройств перехвата информации. – М.: МО РФ, 1998. – 224 с. 8. Теория и практика обеспечения информационной безопасности/ Под ред. Зегжды П.Д. – М.: Яхтсмен, 1996. – 297 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Радіотехнічні пристрої та системи захисту інформації (курсова робота)

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.172.04.O.061
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Радіоелектронні пристрої та системи
Лектор: доц., к.т.н. Матієшин Юрій Миколайович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою курсової роботи є поглиблення теоретичних знань і практичних навиків, набутих під час вивчення теоретичних та практичних курсів, оволодіння сучасними методами наукових досліджень, здобуття навиків самостійного пошуку необхідних даних у літературі, збору та обробки матеріалів.
Завдання: Вивчення курсової роботи передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК-7. Уміння розв’язувати поставлені задачі та приймати обґрунтовані рішення; ЗК-10. Знання та розуміння предметної області та розуміння фаху; ЗК-13. Мати навички розроблення та керування проектами для забезпечення високого рівня ефективності реалізації різних видів проектів у предметній області; ЗК-14. Навички використання інформаційних та комунікативних технологій, впровадженні комп’ютерних програм та використання існуючих. фахові компетентності: ФК-1. Базові знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння загально професійних дисциплін; ФК-7. Базові уявлення про засоби вимірювання характеристик матеріалів та пристроїв електроніки, їх налагодження та діагностики; ФКС-10. Здатність до розрахунку та проектування структури і пристроїв електронної техніки.
Результати навчання: У результаті виконання курсової роботи з дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Знати фізичні принципи функціонування радіотехнічних пристроїв та систем захисту інформації; 2. Уміти аналізувати інформаційні сигнали, спричинені порушенням системи захисту інформації; 3. Знати основні принципи об’єднання окремих радіотехнічних пристроїв в радіотехнічну систему; 4. Знати основні шляхи підвищення завадостійкості радіотехнічних пристроїв і в цілому системи захисту інформації (ЗІ); 5. Освоїти методику розрахунку окремих вузлів і блоків системи ЗІ; 6. Освоїти методику розрахунку часу напрацювання системи при несанкціонованому доступі (НСД) до обмеженої інформації. Методи навчання і викладання. Самостійна робота – репродуктивний метод. Курсове проектування – метод проблемного викладу, самостійна робота – репродуктивний метод. Самостійна робота – репродуктивний метод, дослідницький метод. Методи оцінювання рівня досягнення результатів навчання. Поточний контроль – перевірка виконання курсової роботи. Поточний контроль – виконання та захист курсової роботи. Поточний контроль – виконання курсової роботи, усне опитування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - пререквізити: радіотехнічні кола та сигнали, електродинаміка та поширення радіохвиль, методи приймання та обробки сигналів радіотехнічних систем, основи теорії радіотехнічних систем; - кореквізити: охоронні пристрої та системи, проектування радіотехнічних систем, системи радіозв’язку та передавання інформації.
Короткий зміст навчальної програми: Основні методи побудови та шляхи розвитку радіоелектронних систем та пристроїв захисту інформації, принципи системного підходу до розробки будь-якої системи захисту інформації, основи теорії радіоелектронних систем різного призначення, в тому числі тих, які вивчаються в цілому ряді дисциплін навчального плану підготовки спеціалістів даного профілю. Основні методи і засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу.
Опис: Актуальність та завдання дисципліни. Основні концептуальні положення системи захисту інформації. Правовий, організаційний і технічний захист інформації. Концептуальна модель інформаційної безпеки. Основні джерела загроз. Види загроз. Основні об’єкти захисту. Демаскуючі ознаки. Основні завдання систем захисту інформації. Структура системи захисту інформації. Технічні методи та засоби захисту інформації. Розрахунок екранів у ближній зоні електричних і магнітних джерел. Методика вимірювання коефіцієнта екранування. Матеріали для екранів. Фільтрація. Захист інформації від витоку технічними каналами. Захист інформації від витоку візуально-оптичними каналами, основні засоби та способи. Захист інформації від витоку акустичними каналами, основні засоби та способи. Захист інформації від витоку за рахунок електромагнітного випромінювання. Протидія несанкціонованому доступу до джерел конфіденційної інформації. Протидія лазерному підслуховуванню. Протидія незаконному підключенню до лінії зв’язку: контактне і безконтактне підключення. Технічні засоби активного захисту інформації.
Методи та критерії оцінювання: 1. Поточний контроль – у формі перевірки викладачем частин курсової роботи згідно з описом етапів виконання курсової роботи. 2. Підсумковий контроль – у формі захисту курсової роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: - Поточний контроль виконання розрахунків та написання теоретичного розділу (10%); - Перевірка тексту і графічної частини курсової роботи (30%); - Захист курсової роботи (60%).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Ярочкин В.И. Технические каналы утечки информации. – М., 1993. – 121 с. 2. Лагутин В.С., Петраков А.В. Утечка и защита информации в телефонных каналах. – М.: Энергоатомиздат, 1996. – 304 с. 3. Петраков А.В. Основы практической защиты информации. – М.: Радио и связь, 1999. – 362 с. 4. Торокин А.А. Инженерно-техническая защита информации. – М.: Гелиос АРВ, 2005. – 960 с. 5. Отт Г. Методы подавления шумов и помех в электронных системах. – М.: Мир, 1979. – 320 с. 6. Полонский Н.Б. Конструирование электромагнитных экранов для РЭА. – М.: Советское радио, 1979. – 216 с. 7. Гроднев И.И. Электромагнитное экранирование в широком диапазоне частот. – М.: Связь, 1972. – 111 с. 8. Зіньковский Ю.Ф., Клименко В.Г. Електромагнітна, інформаційна захищеність та сумісність електронних апаратів. Навчальний посібник для ВУЗ’ів. – Житомир: ЖІТІ, 1999. – 376 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).