Основи матеріалознавства
Спеціальність: Біомедична інженерія (інтернет речей)
Код дисципліни: 6.163.03.O.050
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Електронні засоби інформаційно-комп'ютерних технологій
Лектор: Товстюк Корнелія Корніївна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає набування здобувачами освіти таких компетентностей:
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні
Фахові компетентності (ФК):
ФК8. Здатність приймати обґрунтовані рішення
ФК9. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
Спеціальні фахові компетенції (ФКС):
ФК2.1. Здатність застосовувати пакети інженерного програмного забезпечення для проведення досліджень, аналізу, обробки та представлення результатів, а також для автоматизованого проектування медичних приладів та систем.
ФК2.3. Здатність вивчати та застосовувати нові методи та інструменти аналізу, моделювання, проектування та оптимізації медичних приладів і систем
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Вища математика, фізика, хімія.
Короткий зміст навчальної програми: Основні відомості про особливості хімічних зв’язків.
Кристалічні структури.
Фізичні процеси у провідниках та їх властивості.
Процес кристалізації, алотропія та дефекти кристалів.
Механічні властивості матеріалів та їх визначення.
Надпровідність.
Основні відомості про стопи.
Провідникові матеріали.
Матеріали високої провідності та провідникові стопи високого опору.
Електронний газ в металах.
Властивості найбільш широко використаних напівпровідників.
Методи та критерії оцінювання: Для контролю результатів навчання студентів у процесі поточного та
семестрового контролю передбачені наступні методи: поточний контроль за виконання практичних робіт та їх захист; тестування у віртуальному навчальному середовищі;
захист індивідуального завдання;
усне опитування з окремих розділів.
Лабораторні роботи оцінюються по 3 бали.
3 бали – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
2,5 бали – («дуже добре») виставляється за знання навчального матеріалу вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
2 бали – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
1,5 бал – («посередньо») виставляється за посередні знання навчального
матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
1 – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу
компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
0,5 бал – («незадовільно») виставляється за незнання значної частини
навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач.
Рекомендована література: 1. К.К.Товстюк. Електронний навчально-методичний комплекс “Основи матеріалознавства». Vns.lpnu.ua/course/view.php?id=5505
2. К.К.Товстюк, І.В.Ничай. дослідження структури кристалів методом Дебая – Шерера/ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Основи матеріалознавства». Львів.: НУ «Львівська політехніка» - 2014 – 10с.
3. Товстюк К.Д. Полупроводниковое материаловедение. Киев.: Наукова думка, 1984. – 264 с. 2.
4. Смердов А.А., Дяденко М.С., Зайчук В.О., Закалик Л.І., Зіньковський Ю.Ф. Мікроелектроніка: прилади, матеріали, технологія. Київ: «Гала». – 1998. – 288 с.
5. Заячук Д.М. Нанотехнології та наноструктури. Львів, Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2009. – 581 с.
6. Мозберг Р.К. Материаловедение -М: Высшая школа, 1991 г. – 340 с.
7. Зи. С. Физика полупроводниковых приборов: Пер.с.англ. / Под. ред. Р.А.Суриса: в 2-х томах. – М.: Мир, 1984. – 320 с.
8. Измерения неэлектрических величин. А.М.Турчин, П.В.Новицкий, Е.С.Левшина и др. / Под ред. П.В.Новицкого. - СктПет.: Энергия, 2002 г. -345 с.
9. Калинин Н.Н., Скибинский Г.Л., Новиков П.П. Электрорадиоматериалы. М.: Высшая школа, 1972.– 300. 8. Киттель Ч. Введение в физику твердого тела. М.: Наука. 1978. – 791 с.
10. Довгий Я. О. Чарівне явище надпровідності. Львів.: Євросвіт. –2012р. - 440 с. 10. Основи матеріалознавства. Навчальний посібник. Київ: Ресурсний центр ГУРТ, 2016. – 101 с.
11. Бялік О.М. та інші. Матеріалознавство: підручник / О.М. Бялік, В.С. Черненко, В.М. Писаренко, Ю.М. Москаленко. – К..: ИВЦ «Політехніка», 2001- 375с