Вища математика, частина 1

Спеціальність: Електроніка
Код дисципліни: 6.171.00.O.002
Кількість кредитів: 8.00
Кафедра: Вища математика
Лектор: Коляса Любов Іванівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Основною метою вивчення навчальної дисципліни є формування у здобувачів освіти базових математичних знань для розв’язування задач у професійній діяльності, вмінь аналітичного мислення та математичного формулювання технічних задач.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: • загальні компетентності: 1) здатність навчатися; 2) уміння аналітично мислити; 3) уміння застосовувати знання в практичних ситуаціях; 4) уміння приймати обґрунтовані рішення; • фахові компетентності: 1) базові знання наукових понять, теорій і методів, необхідних для розуміння принципів функціонування екобезпечних технологій; 2) уміння аргументувати вибір методів розв’язування спеціалізованих задач, критично оцінювати отримані результати та обґрунтовувати прийняті рішення; 3) здатність застосовувати професійно-профільні знання й практичні навики для розв’язання типових задач спеціальності та аргументувати вибір методів їх розв’язання, критично оцінювати отримані результати та захищати прийняті рішення.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Виконувати дії над матрицями та векторами; знаходити розв'язки систем лінійних алгебраїчних рівнянь; розпізнавати типи ліній та вміти зображувати їх в декартовій системі координат 2. Обчислювати границі функцій та досліджувати функції на неперервність. 3. Знаходити похідні функції однієї змінної. 4. Знаходити невизначені інтеграли. Обчислювати визначені інтеграли та їх застосовувати. 5. Знаходити частинні похідні функцій багатьох змінних та досліджувати функції багатьох змінних на екстремум. Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: 1. Уміння продемонструвати знання математичного аналізу в радіотехніці при розробці нових складних радіотехнічних пристроїв та телекомунікаційних систем і вибір оптимального рішення; 2. Знаходження основних відомостей про засоби конструювання та технологічні процеси створення засобів телекомунікації та радіотехніки; 3. Використання набутих знань для раціонального використання природних та технічних умов під час виробничої діяльності; 4. Застосування фізико-математичного апарату для аналізу процесів у телекомунікаційних та радіотехнічних пристроях і системах; 5. Застосування математичних знань у процесі розв’язання професійних задач, побудови математичних моделей; 6. Застосування спеціальних знань з математики та сучасних інформаційних технологій при розв’язанні професійних задач; 7. Узагальнення результатів та формулювання висновків щодо проведених досліджень з метою публікації їх у фахових виданнях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: - Елементарна математика; - Фізика; - Інформатика; - Функції комплексної змінної та операційне числення; - Програмування програмно-апаратних засобів
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна “Вища математика, ч.1” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за першим рівнем вищої освіти "бакалавр" зі спеціальності "Електроніка". Дана дисципліна є обов'язковою, завданням якої є оволодіння студентами математичною мовою і фундаментальними поняттями певних розділів математики, їх основними властивостями і практичними навичками використання.
Опис: Навчальна дисципліна «Вища математика, ч.1» складається з розділів "Матриці та визначники", "Системи лінійних рівнянь"; "Елементи векторної алгебри"; "Аналітична геометрія на площині", «Диференціальне та інтегральне числення функції однієї змінної» і «Числові та функціональні ряди». У першому розділі розглядаються наступні теми: «Поняття функцій однієї змінної», «Границі. Дослідження на неперервність функції», «Обчислення похідних та повне дослідження функцій», «Знаходження невизначених інтегралів», «Обчислення визначених інтегралів та їх застосування». Другий розділ складається з тем «Достатні ознаки збіжності числових рядів», «Області збіжності степеневих рядів», «Тригонометричний ряд Фур’є».
Методи та критерії оцінювання: Діагностика знань студентів проводиться за допомогою усного опитування на практичних заняттях, контрольних та самостійних робіт у віртуальному навчальному середовищі, термінологічних диктантів, індивідуальних розрахунково-графічних робіт.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль - 30 балів; Екзаменаційний контроль - 70 балів; Разом за дисципліну - 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Математичний аналіз: Навчальний посібник. – Ч.1. – / під ред. Ю.К.Рудавського. – Львів: Видавництво Національного університету “ЛП”, 2003. – 404 с. 2. Математичний аналіз: Навчальний посібник. / Ю.К.Рудавський, Г.В.Понеділок, І.О.Бобик, О.З.Ватаманюк, Х.Т.Дрогомирецька, О.М.Рибицька, О.З.Слюсарчук.– Львів: Видавництво Національного університету “ЛП”, 2002.– 308 с. 3. Збірник задач з математичного аналізу. Ч.1.– / під ред. Ю.К.Рудавського.– Львів: Видавництво Національного університету “ЛП”, 2001.– 326 с. 4. Коломієць В.О. та ін. Збірник задач з математичного аналізу. Част. 1, Львів, НУ “ЛП”, 2001.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).