Комутація та розподіл інформації

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка
Код дисципліни: 6.172.00.O.032
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Телекомунікації
Лектор: к.т.н., доцент Децик Ксенія Олегівна
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є підготовка спеціалістів в галузі телекомунікації. Для цього на базі знань та навиків, набутих при вивчені попередніх та суміжних дисциплін, студенти оволодівають сучасними методами синтезу цифрових комутаційних полів різної структури та ємності і виробляють навики проектування мультисервісних мереж абонентського доступу на основі сучасних цифрових систем комутації.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК-4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК-7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. фахові компетентності: ФК-4. Здатність здійснювати комп'ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм. ФК-8. Готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів. ФК-9. Здатність здійснювати приймання та освоєн7ня нового обладнання відповідно до чинних нормативів. ФК-12. Здатність проводити роботи з керування потоками навантаження інформаційно телекомунікаційних мереж.
Результати навчання: ЗН8. Здатність продемонструвати знання основ професійно-орієнтованих дисциплін спеціальності в області радіоелектронних кіл та схемотехніки, теорії електромагнітного поля, теорії радіоелектронних систем, теорії телекомунікаційних мереж, теорії автоматичного керування, методів аналізу радіоелектронних і телекомунікаційних систем і мереж, процесів конструювання і виробництв, програмування програмно-апаратних систем, адміністрування інформаційних мереж, захисту інформації, інформаційних технологій. ЗН9. Здатність продемонструвати поглиблені знання принаймні в одній з областей радіоелектронних і телекомунікаційних систем і мереж: радіоелектронні системи, телекомунікаційні системи і мережі, інформаційні мереж і зв’язку, технології конструювання та виробництва засобів телекомунікацій, проектування програмно-апаратних систем, розробка програмного забезпечення вбудованих систем, адміністрування інфокомунікаційних мереж. УМ6. Застосування розуміння основних властивостей компонентної бази для забезпечення якості та надійності функціонування телекомунікаційних, радіотехнічних систем і пристроїв. УМ15. Застосовувати знання технічних характеристик, конструкційних особливостей, призначення і правил телекомунікаційного та радіоелектронного обладнання для вирішення технічних задач спеціальності. КОМ1. Грамотно застосовувати термінологію галузі телекомунікацій та радіотехніки
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни Основи теорії ймовірностей та випадкових процесів Теорія сигналів Схемотехніка інформаційних систем Супутні і наступні навчальні дисципліни Системи передавання інформації Методи формування інформаційних потоків для ТК мереж Термінальне обладнання ТКС
Короткий зміст навчальної програми: У межах дисципліни розглядаються питання сучасних методів побудови мультисервісних мереж абонентського доступу на базі цифрових систем комутації. Викладено основні положення теорії розподілу інформації, а саме вивчення основних характеристик і математичних моделей потоків викликів, телефонного навантаження комутаційних систем і параметрів якості обслуговування викликів.
Опис: Назви тем Предмет та завдання дисципліни. Системи комутації та їх класифікація. Основи автоматичної комутації. Організації зі стандартизації в галузі комутації. Основи побудови телефонних мереж загального користування. Структура і принцип побудови міжнародної телефонної мережі. Структура національної мережі України. Принцип побудови зонової мережі. Особливості побудови сільської телефонної мережі (СТМ). Топології міських телефонних мереж (МТМ). Система нумерації на телефонних мережах. Перехід від аналогових телефонних мереж до цифрових. Основні етапи цифровізації МТМ та СТМ. Сигналізація у телефонних мережах. Класифікація сигналів сигналізації. Абонентська та міжстанційна сигналізація. Система сигналізації №7 Узагальнена архітектура цифрової системи комутації. Основні функціональні підсистеми ЦСК та номенклатура додаткових видів послуг. Організація абонентського доступу до цифрового комутаційного обладнання опорної ЦСК. Стики цифрових систем комутації Цифрові комутатори типу «Час», «Простір», їх функції та реалізація. Синтез цифрових комутаційних полів заданої ємності на цифрових блоках часової та просторової комутації. Аналіз економічної ефективності синтезованих структур цифрових комутаційних полів. Цифрова система комутації МТ20/25: технічні характеристики, категорії абонентів, додаткові види послуг. Склад обладнання станції та його призначення. Структурна схема і розрахунок концентратора URA МТ20/25. Особливості синтезу цифрового комутаційного поля типу «Час-Простір-Простір-Час» на базі цифрового комутаційного модуля (комутатора типу «Час»). Розрахунок еквівалентних точок комутації. Основні положення теорії телетрафіка. Потоки викликів та їх класифікація. Телефонне навантаження, його визначення, види. Характеристики якості обслуговування викликів цифровими і аналоговими АТС. Цифрова система комутації 5ESS: загальна архітектура і основні технічні параметри системи. Комплектація комутаційного обладнання ОПС 5ESS в автозалі станції. Інтегральні блоки абонентських ліній ISLU, AIU. Побудова цифрового комутаційного поля типу Час-Простір-Час. Цифрова система комутації EWSD: архітектура і основні технічні параметри. Побудова цифрових комутаційних полів типу «Час-Простір-Час» та «Час -Простір-Простір–Простір-Час. Цифрова система комутації SI-2000/v.5: область застосування і основні технічні параметри системи. Архітектура ЦСК SI-2000/v.5. Вузли комутації і доступу SAN, MSAN. Номенклатура додаткових видів послуг. Відомча цифрова система комутації «Квант – Е»: архітектура та основні технічні параметри. Алгоритми встановлення телефонних з'єднань Проект компанії «Укртелеком» В6. Технологія, особливості впровадження, номенклатура активних шаф.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на лабораторних заняттях проводиться з метою виявлення готовності студента до занять у таких формах: -вибіркове усне опитування перед початком занять; -оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін. Контрольні запитання поділяються на: а) тестові завдання – вибрати вірні відповіді; б) проблемні – створення ситуацій проблемного характеру; в) питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; г) ситуаційні завдання – визначити відповідь згідно певної ситуації; д) питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення. Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання контрольної роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) Лабораторні заняття – 30 Разом за ПК 30 Екзаменаційний контроль (ЕК) письмова компонента - 60 усна компонента -10 Разом за дисципліну - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1.Децик К. О. Системи комутації та розподілу інформації: навчальний посібник / К. О. Децик, Р. А. Бурачок. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. – 332 c. Посилання на працю в системі ScienceLP: https://is.lpnu.ua/sciencelp/research/trainingaidsedit.aspx?id=13687 2.Основи комутації та розподілу інформації: методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Основи комутації та розподілу інформації» для студентів базового напрямку 6.050903 – Телекомунікації / уклад.: К О. Децик, Є. М. Чернихівський. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. – 184 с. 8. Рекомендована література Базова 1. Иванова О.Н. и др. Автоматическая коммутация. -М.: Радио й связь. 1988. -624 с. 2. Аваков Р.А. и др. Основы автоматической коммутации.-М.: Радио и связь, 1981. -288с. 3. Дж.Беллами и др. Цифровая телефония. Под ред. Ершовой Е.Б. й Кордонского З.В. -М.: Радио й связь. 1986. -544. 4. Болгов Н.Ф., Гуан А. и др. Електронно-цифровые системы коммутации. -М.: Радио и связь. 1985. -144с. 5. Довгий С.О., Савченко О.Я., Воробієнко П.П. та ін. Сучасні телекомунікації: мережі, технології, економіка, управління. – К.: УВЦ, 2002. – 520 с. 6. Цифровые системы коммутации для ГТС / под ред. В.Г. Карташевского и А.В. Рослякова. – М.: Эко-Трендз, 2008. – 352 с.: ил. 7. Гольдштейн Б.С. Системы коммутации: Учебник для вузов. 2-е изд. – СПб, 2004. – 314 с.: ил.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).