Системи радіомовлення і телебачення

Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка
Код дисципліни: 6.172.00.O.039
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Радіоелектронні пристрої та системи
Лектор: Старший викладач Протасевич В.Г.
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є інженерна підготовка студентів в обсязі, достатньому для виробничної, практичної і дослідницької діяльності в галузі проектування та експлуатації радіотехнічних пристроїв та систем.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальних: 1. ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 2. ЗК4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. 3. ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. 4. ЗК13. Здатність до системного мислення. фахових: 1. ФК4. Здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм. 2. ФК6. Здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікацій них мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах. 3. ФК9. Здатність здійснювати приймання та освоєння нового обладнання відповідно до чинних нормативів. 4. ФК10. Здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки.
Результати навчання: У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: -загальні принципи побудови систем радіозв'язку та радіомовлення; -види модуляцій, що використовуються у радіозв'язку, радіомовленні та телебаченні; -принципи побудови радіоприймачів; -принципи побудови радіопередавальних пристроїв; -загальні принципи організації иереж ТВ мовлення; -особливості основних систем кольорового телебачення; -засади побудови систем цифрового телебачення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Методи генерування та формування радіосигналів. Основи теорії радіотехнічних систем. Радіоавтоматика. Методи приймання та обробки сигналів. Аналогові електронні пристрої.
Короткий зміст навчальної програми: У процесі викладання дисципліни розглядаються принципи побудови та функціонування систем та пристроїв радіомовлення і телебачення. Розглядаються особливості схемотехнічної реалізації окремих вузлів пристроїв радіомовлення і телебачення. Суттєва увага приділена вивченню особливостей побудови та функціонування цифрових систем радіомовлення і телебачення стандртів DAB та DVB. Розглядаються фізичні основи телебачення, проводиться огляд основних систем аналогового колорового телебачення та розглядаються передумови до переходу до цифрового телебачення а також взаємозв’язок між параметрами та характеристиками аналогового та цифрового телебачення.
Опис: Системи радіозв'язку та радіомовлення. Загальні принципи організації радіозв’язку. Класифікація систем радіозв’язку. Особливості поширення і використання радіохвиль. Діапазони радіохвиль, що використовуються у радіомовленні та телебаченні і їх особливості. Види модуляцій, які використовуються у радіозв'язку. Радіоприймальні пристрої систем радіозв'язку. Приймачі прямого підсилення та супергетеродинні. Основні параметри приймачів та їх вузли. Вхідні кола, попередні підсилювачі, змішувачі, підсилювачі проміжної частоти. Системи автоматичного регулювання підсилення в РПП. Системи автоматичного фазового підстроювання частоти РПП ФАПЧ. Системи і мережі звукового мовлення. Загальні відомості про системи звукового мовлення, тракт формування програм. Тракт первинного розподілу програм, побудова передавальної мережі радіомовлення. Перспективи розвитку радіомовлення. Радіопередавальні пристрої систем радіозв'язку. Структурна схема та основні характеристики радіопередавальних пристроїв. Задавальні генератори, помножувачі частоти. Синтезатори частоти, модулятори та вихідні каскади підсилювачів радіопередавальних пристроїв. Фізичні основи телебачення. Будова ока людини, властивості зору, суттєві для побудови ефективної телевізійної системи та їх врахування при побудові телевізійної системи. Основи трикомпонентної теорії кольору. Основи оптики телевізійних систем. Розкладання зображення на елементи. Узагальнена структурна схема телевізійної системи. Одночасне та послідовне в часі передавання інформації про елементи. Параметри розкладу зображення на елементи. Вплив параметрів елемента розкладу на різкість та чіткість зображення. Види розгорток, растр, порядкова та черезрядкова розгортки. Класифікація та структура телевізійних систем Узагальнена структурна схема мовної системи телебачення. Вибір мовної системи кольорового телебачення та вибір колірних сигналів. Особливості системи мовного телебачення NTSС. Система кольорового телебачення SЕСАМ. Особливості системи кольорового телебачення РАL. Цифрові методи та засоби в мовному телебаченні. Структура телевізійного растра. Частота дискретизації. Квантування за рівнем. Формування цифрових потоків.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (30 %): письмові звіти з лабораторних робіт Екзамен (70 %, письмово-усна форма).
Критерії оцінювання результатів навчання: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Мамчев Г.В. Основы радиосвязи и телевидения. Учебное пособие для вузов. М: Горячая линия — Телеком, 2007. - 416с.: ил. 2. Телевидение / Под. ред. В.Е. Джаконии. М: Горячая линия - Телеком. 2002. – 640 с. 3. Грицьків З.Д. Основи цифрового телебачення. Навч. посібник. Львів. Львівська політехніка. 2000. 118с. 4. Пристрої приймання та обробки сигналів. Конспект лекцій з дисципліни “Методи приймання та обробки сигналів” для студентів базового напряму 6.0907 “Радіотехніка”. / Уклали: М.М. Гнатчук, Р.В. Проць, В.І. Шклярський. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 164 с. 5. Основи телебачення. Конспект лекцій з дисципліни “Основи телебачення” (електронний варіант) для студентів базового напряму 6.0907 “Радіотехніка”. Уклав Шклярський В.І. 2010 р. -116 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).