Основи цифрового телебачення
Спеціальність: Телекомунікації та радіотехніка
Код дисципліни: 6.172.03.E.084
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Радіоелектронні пристрої та системи
Лектор: Старший викладач Матієшин Ю.М.
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
1. Базові уявлення про будову, принцип дії та основні характеристики пристроїв мікроелектроніки та функціональної електроніки;
2. Базові уявлення про методи аналізу та синтезу компонентів та пристроїв електронної техніки;
3. Базові уявлення про сучасні технології одержання матеріалів, виробництва компонентів та пристроїв мікро- та наноелектроніки;
4. Базові уявлення про сучасні комп’ютерні технології та інструменти інженерних і наукових розрахунків, оброблення даних, графіки, моделювання та оптимізації, сучасні засоби інформаційних технологій.
фахових:
1. Здатність до використання та експлуатація пристроїв, засобів та систем мікро- та наноелектроніки;
2. Уміння вибирати компоненти та засоби електронної техніки для виконання заданих функцій;
3. Уміння аналізувати науково-технічну літературу щодо стану, тенденцій та розвитку електронної техніки, технічну, технологічну та конструкторську документацію, у тому числі іноземною мовою;
4. Здатність до розрахунку та проектування структури і пристроїв електронної техніки.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Засвоєні знання та практичні вміння необхідні при проектуванні пристроїв телебачення;
2. Засвоєні знання та практичні вміння необхідні при проектуванні телевізійних систем;
3. Засвоєні знання про схемні та конструктивні особливості сучасних пристроїв телебачення, їх параметри та характеристики;
4. Засвоєні знання про схемні та конструктивні особливості сучасних телевізійних систем, їх параметри та характеристики;
5. Засвоєні сучасні методи вимірювання основних параметрів та характеристик пристроїв телебачення, навички їх експериментального дослідження;
6. Засвоєні сучасні методи вимірювання основних параметрів та характеристик телевізійних систем, навички їх експериментального дослідження.
Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання:
1. Знати основні методи аналізу i синтезу пристроїв та систем телебачення;
2. Вміти використовувати засоби САПР для проектування пристроїв та систем телебачення;
3. Знати властивості та основні параметри пристроїв та систем телебачення;
4. Знати принципи роботи та методи реалізації пристроїв та систем телебачення;
5. Вміти провести розрахунки пристроїв та систем телебачення;
6. Знати сучасні методи вимірювання параметрів та характеристик пристроїв та систем телебачення;
7. Знати новітні напрямки реалізації та перспективи застосування пристроїв та систем телебачення в різних галузях науки i техніки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: 1. Фізика
2. Радіоелектронні кола та сигнали
3. Основи телебачення
4. Цифрові пристрої та мікропроцесори.
Кореквізити: Основи теорії систем радіозв'язку і телебачення, частина 1
Короткий зміст навчальної програми: Визначення цифрового телебачення. Типи цифрових телевізійних систем. Узагальнена схема тракту цифрового телебачення. Рекомендація ITU-R BT601. Методи кодування.Стандарти кодування з інформаційним стисканням MPEG-2 та MPEG-4. Стандарти ЦТБ ATSC, ISDB, DVB. Формування елементарних та транспортного потоків DVB. Відмінності між DVB-T2, DVB-C2 та DVB-S2. Особливості цифрової передачі звукового супроводу. Цифрові телевізійні приймачі.
Опис: В процесі викладання дисципліни розглядаються наступні питання: фізичні основи телебачення; розкладення зображення на елементи; класифікація та структура телевізійних систем; давачі телевізійного сигналу; цифрові методи та засоби в мовному телебаченні; телевізійні приймачі; передавання телевізійними системами додаткової інформації; перспективні напрями розвитку телебачення тощо.
Методи та критерії оцінювання: Методи контролю результатів навчання студентів, які використовуються:
а) у процесі поточного контролю – перевірка (з використанням контрольних питань) готовності до виконання лабораторних робіт; проведення письмового захисту лабораторних робіт.
б) у процесі семестрового контролю – перевірка відповідей на питання тестового завдання письмової компоненти екзамену та проведення додаткового усного опитування (усної компоненти).
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (30 %): письмові звіти з лабораторних робіт (30 %).
Екзамен (70 %, письмово-усна форма).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Грицьків З.Д. Основи цифрового телебачення. В-цтво НУ "ЛП" Львів, 2000.
2. Джакония В.Е., Коганер С.В. Основы цифрового телевидения. Учебное пособие. ЛЭТИ, 1985, - 64с.
3. Птачек М. Цифровое телевидение. Теория и техника / Пер. с чешск. под ред. Л.С.Виленчика. -М.: Радио и связь, 1990, - 528 с.
4. Цифровое кодирование телевизионных изображений / Под ред. И.И.Цуккермана. -М.: Радио и связь. 1981, - 240 с.
5. Цифровое телевидение / Под ред. М.И.Кривошеева. -М.: Связь,1980, - 264 с.
6. Новаковский С.В., Котельников А.В. Новые системы телевидения. -М.: Радио и связь, 1992, - 88 с.
7. Смирнов А.В., Пескин А.Е.Цифровое телевидение:от теории к практике. – М.: Горячая линия-Телеком, 2005 – 352с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).