Мікропроцесори та мікропроцесорні системи в авіоніці
Спеціальність: Авіоніка
Код дисципліни: 6.173.00.O.023
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Електронні засоби інформаційно-комп'ютерних технологій
Лектор: Вус Б.С.
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
- ЗК 1. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
- ЗК 4. Навички здійснення безпечної діяльності;
- ЗК 5. Здатність розробляти проєкти та управляти ними;
- ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
- ЗК 7. Уміння ідентифікувати, формулювати та розв’язувати завдання з використанням різних методів та засобів;
- ЗК 8. Уміння приймати обґрунтовані рішення в нормальних і особливих ситуаціях та правильно їх реалізовувати;.
ЗК 9. Уміння та навички використання інформаційних і комунікативних технологій, адаптуватися та працювати фахові компетентності:
- ФК 2. Здатність розуміти процес проєктування мікропроцесорних систем авіоніки, мати основні навики розробки апаратних та програмних засобів авіоніки.
- ФК 5. Здатність використовувати інформаційні матеріали технічної документації для обслуговування мікропроцесорних систем авіоніки.
- ФК 8. Здатність збирати та аналізувати найновіші технічні рішення в авіоніці для створення технічних пропозицій по їх практичному використанню.
Результати навчання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
- ЗК 1. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
- ЗК 4. Навички здійснення безпечної діяльності;
- ЗК 5. Здатність розробляти проєкти та управляти ними;
- ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
- ЗК 7. Уміння ідентифікувати, формулювати та розв’язувати завдання з використанням різних методів та засобів;
- ЗК 8. Уміння приймати обґрунтовані рішення в нормальних і особливих ситуаціях та правильно їх реалізовувати;.
ЗК 9. Уміння та навички використання інформаційних і комунікативних технологій, адаптуватися та працювати фахові компетентності:
- ФК 2. Здатність розуміти процес проєктування мікропроцесорних систем авіоніки, мати основні навики розробки апаратних та програмних засобів авіоніки.
- ФК 5. Здатність використовувати інформаційні матеріали технічної документації для обслуговування мікропроцесорних систем авіоніки.
- ФК 8. Здатність збирати та аналізувати найновіші технічні рішення в авіоніці для створення технічних пропозицій по їх практичному використанню.
2.3. Результати навчання відповідно до освітньої програми, методи навчання і викладання, методи оцінювання досягнення результатів навчання
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
– розуміти основні види та принципи функціонування мікропроцесорних систем авіоніки;
– знати сучасну елементну базу зовнішніх пристроїв процесорів, які використовуються для побудови мікропроцесорних систем авіоніки (МЕМС та ін. сенсори, актуатори, індикатори, дисплеї, монітори і т.інш.);
– архітектуру, функціональне призначення, принципи роботи та технічні характеристики типових мікропроцесорів, які використовуються в авіоніці;
– знати принципи створення програмного забезпечення для мікропроцесорних систем авіоніки та основні вимоги до нього;
– бути здатними користуватися технічними інформаційними матеріалами для ознайомлення з функціональними та технічними характеристиками мікропроцесорних засобів авіоніки;
– знати методики проведення налагодження, випробувань, тестування, верифікації, симуляції мікропроцесорних систем авіоніки;
– розуміти основні вимоги для виготовлення апаратної складової мікропроцесорних систем авіоніки та вміти їх практично використовувати;
– вміти читати та складати функціональні та принципові схеми електронних функціональних мікропроцесорних кіл авіоніки;
– вміти розробляти основні функціональні та програмні алгоритми а також програмні коди для мікропроцесорних систем авіоніки;
– володіти методами розробки функціональних схем та алгоритмів, вміти робити пошук оптимальних рішень ціна/якість для використанні комплектуючих при розробці мікропроцесорних систем авіоніки;
– вміти компетентно представляти та захищати запропоновані технічні рішення в галузі мікропроцесорної електроніки при їх презентації та обговоренні.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Інформатика в авіоніці.
• Основи комп'ютерної графіки в авіоніці.
• Проектування засобів та систем авіоніки
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Мікропроцесори та мікропроцесорні системи в авіоніці» дає основи знань про особливості використання мікропроцесорів та мікропроцесорних систем в авіоніці, забезпечує розуміння побудови мікропроцесорних пристроїв авіоніки, їх периферійних пристроїв (МЕМС та ін. сенсорів, актуаторів тощо), робить можливим одержати навики у проектування схем та алгоритмів функціональних кіл мікропроцесорних систем авіоніки, а також одержати навики для створення програмного забезпечення мікропроцесорних систем, проведення налагодження, симуляції, емуляції тощо. Розглядається приклади використання мікропроцесорних систем в авіаційній та космічній техніці.
Опис: В дисципліні «Мікропроцесори та мікропроцесорні системи в авіоніці» вивчаються мікропроцесори та мікропроцесорні системи, які використовуються в авіоніці для забезпечення роботи базової сенсорної вимірювальної техніки, систем моніторингу, діагностики, навігації та керування літальними апаратами. Розглядаються основні характерні особливості спеціалізованих мікропроцесорів для авіоніки, можливості їх вбудованого застосування для керування окремими функціями систем літальних апаратів (збирання, реєстрації, обробки та представлення інформації з сенсорів; управління виконавчими пристроями (дисплеями, моніторами, електродвигунами тощо), а також забезпечення обміну інформаційними даними між окремими автономними системами авіаційних засобів.
Вивчається методика розробки функціональних схем та алгоритмів, програмних кодів для електронних кіл мікропроцесорних систем авіоніки, а також методики проведення їхнього налагодження, тестування, верифікації , симуляції та емуляції. Розглядається приклади використання мікропроцесорних систем в авіаційній та космічній техніці.
.
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль: письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольні роботи – 45 балів:
• Підсумковий контроль: (контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма – 55 балів.
Критерії оцінювання результатів навчання: Екзамен
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;
49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;
25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Чернов В.Ю., Никитин В.Г., Иванов Ю.П. Надежность авиационных приборов и
измерительно-вычислительных комплексов: Учеб. Пособие - СПб., 2004. - 96 с.
2. Теорія надійності систем авіоніки: У 2 ч.: Навч. Посібник / В.М. Грібов, Ю.В. Грищенко, A.B. Скрипець, В.П. Стрельніков; За заг. ред. проф. A.B. Скрипця. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006.
3. Погорелый С.Д., Слободяник Т.Ф. Програмное обеспечение микропроцессорных систем.
4. Толковый словарь по вычислительным системам/ Под ред. В. Иллингуорта и др. – М.: Машиностроение, 1991, 560 с.
5. М.Д. Матвійків, Б.С. Вус, О.М. Матвійків/ Елементи та компоненти електронних пристроїв: підручник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 496 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).