Впровадження технології рекрутингу в систему управління персоналом Національного університету «Львівська політехніка»
Автор: Гойчук Василь Іванович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління персоналом та економіка праці
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі «Впровадження технології рекрутингу в систему управління персоналом Національного університету «Львівська політехніка»» висвітлено переваги впровадження рекрутингових процесів для організації, основні завдання, детально розглянуто сучасні технології рекрутингу, описано методи проведення етапів рекрутингу. Розширена анотація Формування технології підбору персоналу – це методично організований стратегічний процес отримання необхідного персоналу методом відбору персоналу та сприяння його адаптації до оптимальних можливостей з урахуванням організації. Цей процес включає виявлення прогалин і вакансій, пошук і залучення відповідних кандидатів, розвиток їх у системі та розвиток необхідних навичок, навчання професіоналів з орієнтацією на майбутнє та ефективний відбір, збереження та довготривалу мотивацію. Теоретичні аспекти досліджуваної теми розкривали у своїх працях ряд вчених[1-3]. Моделювання механізмів відновлення національної економіки досліджує Н. П. Любомудрова [1]. Особливості підбору персоналу в сучасних економічних умовах описує Ю. А. Андрійчук [2]. Особливості відбору персоналу в системі управління талантами організації дослідила Р. О. Винничук[3]. Об’єкт дослідження – співробітники Національного університету «Львівська політехніка» та потенційні співробітники. Сфера дослідження - методи та засоби впровадження технології підбору персоналу. Мета дослідження: впровадження нових технологій і методів підбору в систему управління персоналом Національного університету «Львівська політехніка» та вивчення ефективності їх впровадження. Для впровадження технологій підбору персоналу в систему управління персоналом Львівської політехніки було обрано модель із кількох компонентів. Виходячи з двох ключових критеріїв: продуктивності та ефективності, були проілюстровані основні риси цінного для університету працівника. Пропозиції щодо введення посади рекрутера у відділі підготовки та розвитку персоналу. З метою підвищення професійної активності співробітників на їх основі розроблено та досліджено курс на тему: «Школа сучасного рекрутера», що складається з 5 навчальних модулів. Враховуються компетенції, необхідні для нових співробітників. Запропоновано заходи щодо впровадження технології підбору персоналу в систему управління персоналом університету. Дослідження базується на аналізі системи управління персоналом Національного університету «Львівська політехніка» на основі діяльності відділу навчання та розвитку персоналу. У роботі проаналізовано структуру персоналу та наявні технології добору персоналу. Досліджено сучасні методики та технології рекрутингу, та надано практичні рекомендації щодо введення їх у систему добору персоналу Університету. Сформовані рекомендації щодо проведення курсів для підвищення кваліфікації фахівців відповідальних за добір персоналу Національного університету «Львівська політехніка». Робота містить 111 сторінок, 27 таблиць, 15 рисунків. У дослідженні використано 47 інформаційних джерел. Ключові слова: рекрутер, Університет, технології рекрутингу, працівник, організація, добір персоналу, найм. Перелік використаних літературних джерел: 1. Любомудрова Н. Моделювання механізмів відновлення національної економіки. – Vol. 3.: колективна монографія / Н. Любомудрова, О. Мних, Р. Брицький. – Бидгош: Видавництво університету економіки, 2017. – 264 с. 2. Андрійчук Ю., Гнатів Н. Особливості підбору персоналу в сучасних економічних умовах [Електронний ресурс] // 75-та студентська науковотехнічна конференція: збірник доповідей, Львів – 2017 рік 3. Винничук Р. Особливості відбору персоналу в системі управління талантами організації // Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. - 2017. - Т.22, № 2 (55). - С. 130–134.