Дослідження ГІС технологій для кадастру та землеустрою
Автор: Романюк Ілля Олексійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: УДК 528.44 Романюк І.О., Маланчук М.С.,«Застосування ГІС технологій для кадастру та землеустрою». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2022. Розширена анотація Геоінформаційні системи та технології в розвинутих країнах дуже популярний напрямок науки, який вдало реалізовує розв’язання задач у різних практичних сферах діяльності людини, не виняток є сфери кадастру та землеустрою. Використання геоінформаційних технологій позволяє отримувати та аналізувати дані різних типів, тому впровадження їх у кадастрову систему України та процеси розв’язання задач із землеустрою в Україні є доречними, ці системи дають можливість отримувати значно більше інформації про об’єкти який необхідно досліджувати. Геоінформаційна система – являє собою сучасну комп’ютерну технологію, вона дає можливість поєднувати різні типи модельних зображень будь якої території, з інформацією яка подана в табличному типі (атрибутивну інформацію) (Павленко, 2013). Геоінформаційні технології – являють собою технологічну основу для розробки інформаційних систем які взаємопов’язані з геоданими, це позволяє вдало реалізувати потенціал їхніх функціональних можливостей (Шарий, 2017). Геоінформаційні системи мають дуже тісний зв’язок із іншими типа інформаційних систем, при цьому вони відрізняються в основному в здатності маніпулювати, а також в здатності здійснювати аналіз просторових даних. Саме тому геоінформаційні системи можна відокремити від: • настільних картографічних систем; • систем автоматичного проектування; • дистанційного зондування Землі; • систем управління базами даних; • технології глобального позиціонування. Сучасні геоінформаційні системи виконують п’ять основних задач з даними: введення, візуалізація, маніпуляція, управління та запит та аналіз. Використовуючи ці можливості, а також отримані за допомогою сучасних видів знімань дані, можна досягти значних успіхів у розвитку кадастрових систем та землеустрою в Україні (Перович, 2016). Об’єкт дослідження. Сучасні геоінформаційні системи та технології. Предмет дослідження. Використання геоінформаційних систем та технологій для робіт з кадастру та землеустрою. Мета дослідження. Дослідження впровадження геоінформаційних систем та технологій у сферах кадастру та землеустрою . Результати досліджень. Впровадження геоінформаційних систем та технологій у кадастрові системами та землеустрій в Україні позитивно вплинув на їх розвиток, хоча потенціал їх застосування є значно більшим. Сучасні геоінформаційних систем та технологій можуть використовувати різні типи вихідних і допоміжних даних картографічного характеру як приклад: дані дистанційного зондування Землі, дані вимірів які отримані технологією Lidar. Їхнє використання у кадастрових системах України може позитивно плинути на наповненість баз інформаційних даних, як про земельну ділянку, що являється найменшою кадастровою одиницею, так і про об’єкти на ній (Верховна Рада України, 2003). Це позволить утворити загальну базу даних про земельні ділянки та об’єкти нерухомості що в перспективі позволить створити в Україні систему 3D–кадастру (Малашевський, 2017). Також геоінформаційні системи раціонально використовувати при моніторингу землі, для цього необхідно використовувати дані дистанційного зондування землі, це дає можливість виконувати швидкий і безперервний аналіз на великі території. У потребах землеустрою, геоінформаційні системи та технологій можна використати для створення картографічних матеріалів, в Україні найпопулярнішим картографічним додатком для створення проектів землеустрою, та технічних документацій є «Digitals», при цьому дане середовище містить в собі елементи геоінформаційної системи, а у світі однією із найпопулярніших геоінформаційних систем є «ArcGIS». Для вітчизняного користувача функціональних можливостей «Digitals» є достатньо, немає нагальної необхідності заміняти його. Раціональність та рентабельність впровадження новітніх геоінформаційних систем в Україні на рівні користувача є досить недоречними, з початком війни в Україні багато сфер праці постраждали, а тому числі кадастр та землеустрій, зараз введені великі обмеження для здійснення професійної діяльності. Але наші військові використовують дані які необхідно обробляти саме геоінформаційних системах, НАТО використовує саме «ArcGIS». Тому в деяких сферах впровадження геоінформаційних систем і технологій є необхідним, в перспективі для визначення масштабу руйнувань в Україні ці системи також будуть використані, але можна використати безкоштовну геоінформаційну систему «QGIS». Ключові слова: геоінформаційні системи, дистанційне зондування Землі, 3D-кадастр, «ArcGIS», «Digitals». Перелік використаної літератури 1.Павленко, Л. (2013). Геоінформаційні системи : навчальний посібник. – Харків: ХНЕУ. 2. Шарий Г., Тимошевський Г., Щепак В. (2017). ГІС в кадастрових системах: навч. посіб. Полтава : ПолтНТУ. 3. Перович І. (2016) Напрямки розвитку кадастрової системи України Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, випуск ІІ (32), 38–40 doi: 07_38–40 4. Малашевський М., Кузін Н., Паламар А. та Маланчук М. (2017). Проблеми просторового упорядкування та оподаткування земель сільськогосподарського призначення. Геодезія та картографія, 43 (4), 166–172. 5. Верховна Рада України. (2003). Про землеустрій: Закон України 858–IV від 22 травня 2003 р., № 36, ст. 282.