Деколоніальний дискурс в українських телеграм-каналах під час повномасштабного вторгнення 2022 року: соціологічний аспект
Автор: Запорожець Віра Костянтинівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Соціологія
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Актуальність обраної теми визначається нинішнім повномасштабним вторгненням в Україну, яке широко транслюється та висвітлюється за допомогою нових ЗМІ, зокрема месенджера Telegram, який став найпопулярнішою платформою за кількістю користувачів та кількістю мобільних Telegram додаток завантажено з 24 лютого 2022 року. Військовий дискурс швидко став найпопулярнішим серед авторів персональних Telegram-каналів, які ведуть носії військового досвіду (учасники бойових дій, цивільні волонтери, військові блогери та експерти). Ці канали поєднують мультимодальні формати, такі як тексти, аудіо- та відеозаписи, вбудовані (embedded) та повторно опубліковані дані, і надають аудиторії можливість взаємодіяти за допомогою емоджі, реакцій, коментарів і репостів. Ці канали можуть бути ефемерними без наявних еквівалентів у режимі офлайн, якщо автор бажає залишитися анонімним або представляти громадських діячів. Але оскільки традиційні засоби масової інформації та добре відомі до війни громадські діячі/журналісти демонстрували розгубленість із самого початку війни, нас більше цікавлять ті, хто вписується в ситуацію та відповідально ставляться до нової військової цензури, а також мають значну військову експертизу. Це актори, які принесли нам рівновагу та відчуття контролю з перших годин війни, а також активізували соціологічну уяву, коли єдиною можливою діяльністю було стресове прокручування стрічки новин в умовах надзвичайної ситуації та фрустрації. Ці актори, очевидно, наслідують структурами ЗМІ, діляться важливими новинами та створюють новий контент, коли отримують ексклюзивну інформацію з театру воєнних дій. Водночас вони кидають виклик і підривають консервативні очікування щодо ЗМІ, іноді не маючи чіткої структури інформаційних повідомлень, ігнорують класичні атрибути, такі як підзаголовок новин, і залишають лише самий сенс повідомлення або вводять його в контекст, додаючи власну аналітику та інсайди. Вони іноді виглядають як самодостатні автори, які часто підривають мейнстрімові засоби масової інформації та експертів, які намагаються висвітлити більшість актуальних тем або тем або резонансних подій. Однією з цих тем є деколоніальний дискурс, який починає поширюватися з перших днів війни, коли всі люди, включно з чиновниками та комбатантами, усвідомлюють, що важливо не лише декларувати повний розпад і деконструкцію всіх застарілих російських, імперських, колоніальних символів, але й забезпечити важливі зміни в усіх сферах суспільно-політичного життя. У цій роботі ми досліджуємо феномен деколонізації як мультидисциплінарну концепцію, яка є не лише хорошим теоретичним підґрунтям для українського академічного поля, але (за словами видатної деколоніальної дослідниці Мадіни Тлостанової) саме по собі є проявом активізму, коли колишня частина імперії більше не рефлексується лише з точки зору колоніального центру. Ці (навмисні чи ні) прояви емансипації, аболіціонізму, а також дискурси про те, щоб нарешті думати про Україну як про єдине ціле, а також способи прожити травму та горе, є тими дискурсами, на яких ми зосереджені та які ми називаємо деколоніальними. У нашому емпіричному дослідженні ми зосереджуємося на соціологічному аспекті проблеми та вивчаємо предмет за допомогою критичного дискурс аналізу, який допомагає нам визначити основні дискурсивні засоби (як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні), ідеологічні практики, репрезентацію упередженості та конфлікт між подібними дискурси, риторичні обмеження та нові мовні елементи (newspeak). Мета: виділення критеріїв деколоніального характеру дискурсів у месенджері Телеграм та з’ясування їх типів на основі аналізу праць науковців і власного емпіричного дослідження Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): воєнні дискурси в мережі Телеграм Об’єкт (за критерієм носія проблеми): автори телеграм каналів, що пишуть про війну від першої особи та є учасниками подій чи/та носіями військового досвіду (бійці, цивільні-волонтери, військові блогери та експерти) Предмет магістерської кваліфікаційної роботи – деколоніальні воєнні дискурси в мережі телеграм на прикладі авторів, що складають вибірку. Ключові слова: деколонізація, постколоніалізм, штудії decolonization, postcolonialism, subaltern studies, coloniality of power, trauma studies, collective trauma, military discourse, new media, decolonial lens in Ukraine, decolonial view of the war in Ukraine, Telegram, ideological discourse, power discourse, critical discourse analysis