Особливості ресурсозберігаючого архітектурного простору
Автор: Шийовець Мар'ян Степанович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дипломна робота магістра архітектури зі спеціальності «Архітектура та містобудування», Національний університет"Львівська політехніка".Львів , 2022 Дослідження присвячено проблемі принципам проектування ресурсозберігаючого архітектурного простору у всіх його проявах,. Метою дослідження є розробка та обґрунтування основних принципів та методичні рекомендації проектування у різних містобудівних умовах для підвищення їх функціональності та естетичної привабливості, підвищення якості життя населення. Досліджено та проаналізовано зарубіжний досвід проектування і будівництва енергоефективеості будівель з поновлювальними джерелами енергії (далі – ПДЕ). Виявлено основні етапи та особливості розвитку архітектури даного типу об’єктів, що відповідають їм енергетичні парадигми. Проведено аналіз функціонально-планувальних рішень енергоефективних будівель з ПДЕ:- встановлено процентне співвідношення застосування ПДЕ в архітектурі ПЕК; - визначений функціональний склад висотних будівель з ПДЕ. Визначено конкретні процентні співвідношення по кожній функції в багатофункціональних об’єктах. Визначено групи факторів, що впливають на формування архітектурного простору поліфункціональних будівель з ПДЕ. За ступенем впливу вони ранжовані наступним чином: архітектурні, природно-кліматичні, соціальноекономічні, інженерно-технічні, екологічні, містобудівні. Встановлено що комплексний вплив на архітектуру ПЕК надає застосування інженерного обладнання, що працює на енергії сонця і вітру. Основними прийомами формування архітектури при використанні даних ПДЕ є варіювання розташування енергоустановок в структурі будівлі, застосування різних типів і розмірів пристроїв - форм і видів вітрогенераторів, можливості імітації малюнків і текстур фасадів за допомогою геліопанелей. Сформульовано принципи формування архітектури ПЕК на основі виявлених особливостей ПДЕ і класифікації типів об’єктів. Принципи дозволяють упорядкувати процес проектування даного типу об’єктів, збагатити архітектурне рішення шляхом включення в об’ємно просторову структуру інженерного 87 обладнання, що працює на ПДЕ. Складено методичні рекомендації щодо принципів проектування енргоефективних комплексів. Ключові слова: Стійка архітектура, пасивний дизайн, енергоефективний будинок, вікна в пасивному будинку, Загальна площа квартири (житлового будинку), підсобні приміщення квартири, оболонка будівлі, пасивний будинок, повітрообмін, приміщення технічні прибудинкова ділянка, сонячна батарея, тамбур