Виробнича галузева практика

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.O.053
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Зелінський Ігор Дмитрович
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета практики – ознайомлення студентами засобами виробництва, технологічним обладнанням у сфері їхньої майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних під час навчання в університеті теоретичних знань та практичної підготовки, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень у процесі їхньої професійної діяльності; формування здатності систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Завдання: Проходження практики передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей у відповідності до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» для Першого рівня вищої освіти (Наказ МОН України № 865 від 20 червня 2019 року): Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми в області прикладної механіки або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії й характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Знання та розуміння предметної області, розуміння професійної діяльності. ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК5. Здатність працювати в команді. ЗК6. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. ЗК7. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями. ЗК9. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК10. Навички здійснення безпечної діяльності. ЗК12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК13. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (ФК): ФК1. Здатність аналізувати матеріали, конструкції та процеси на основі законів, теорій та методів математики і природничих наук, у т.ч. – прикладної механіки. ФК2. Здатність робити оцінки параметрів працездатності матеріалів, конструкцій і машин в експлуатаційних умовах та знаходити відповідні рішення для забезпечення заданого рівня надійності конструкцій і процесів, у т.ч. –за наявності певної невизначеності. ФК3. Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів. ФК4. Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації. ФК5. Здатність використовувати аналітичні, статистичні та чисельні математичні методи для розв’язання задач прикладної механіки, зокрема здійснювати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість в процесі статичного та динамічного навантаження з метою оцінювання надійності та прогнозування ресурсу деталей і конструкцій машин. ФК6. Здатність виконувати технічні вимірювання, отримувати, аналізувати та критично оцінювати результати вимірювань. ФК7. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування (CAD), виробництва (CAM), інженерних розрахунків (CAE) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки. ФК8. Здатність до просторового мислення і відтворення просторових об’єктів, конструкцій та механізмів у вигляді проекційних креслень та тривимірних геометричних моделей. ФК9. Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів. ФК10. Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі загальні результати навчання (РН): РН1. Вибирати та застосовувати для розв’язання задач прикладної механіки придатні математичні методи. РН2. Використовувати знання теоретичних основ механіки твердого тіла, рідин і газів, теплотехніки, електроніки й електротехніки для вирішення професійних завдань. РН3. Виконувати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість деталей машин. РН4. Оцінювати надійність деталей і конструкцій машин в процесі статичного та динамічного навантаження. РН5. Виконувати геометричне моделювання деталей, механізмів і конструкцій у вигляді просторових моделей і проекційних зображень; оформлювати результати у виді технічних і робочих креслень. РН6. Створювати і теоретично обґрунтовувати конструкції машин, механізмів та їх елементів на основі методів прикладної механіки, загальних принципів конструювання, теорії взаємозамінності, стандартних методик розрахунку деталей машин. РН7. Застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам. РН8. Знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, оброблення інформації та результатів експериментальних досліджень. РН9. Знати та розуміти суміжні галузі і вміти виявляти міждисциплінарні зв’язки прикладної механіки на рівні, необхідному для виконання інших вимог освітньої програми. РН10. Знати конструкції, методики вибору і розрахунку, основи обслуговування й експлуатації приводів верстатного, зварювального і робототехнічного устакування. РН11. Розуміти принципи роботи систем автоматизованого керування технологічним устаткуванням, зокрема мікропроцесорних, вибирати та використовувати оптимальні засоби автоматики. РН12. Мати професійні навички практичного використання комп’ютеризованих систем проектування (CAD), підготовки виробництва (САМ) та інженерних розрахунків (CAE). РН13. Оцінювати техніко-економічну ефективність виробництва. РН14. Здійснювати оптимальний вибір основного технологічного устаткування та комплектацію технічних комплексів. РН15. Враховувати при прийнятті рішень основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля, охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Перелік попередніх навчальних дисциплін - всі дисципліни даного рівня підготовки
Короткий зміст навчальної програми: Виробнича галузева практика студентів курсу є складовою частиною навчального процесу підготовки бакалаврів за напрямом «Прикладна механіка» і проводиться на підприємствах харчової, хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, приладо - та машинобудування різних форм власності, а також у відповідних підрозділах проектних та науково-дослідних установ.
Опис: Розподіл часу виробничої галузевої практики протягом 2-х тижнів рекомендується такий: • інструктаж з техніки безпеки праці, оформлення на практику (1 день); • вивчення структури виробництва, технологій, обладнання, допоміжного устаткування, дослідження автоматизованого обладнання, систем керування та програмування; ознайомлення з роботою конструкторсько-технологічних служб, ділянок контролю (6 днів); • відвідування виробничих нарад, технічних нарад, екскурсії (2 дні); • оформлення звіту про практику (1 день). ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Керівником практики видається студенту індивідуальне завдання для поглибленого вивчення технологічного процесу виготовлення конкретного виробу та використовуваного обладнання і оснащення. Тема роботи видається разом із індивідуальним щоденником напередодні практики, однак зміст роботи, як правило, конкретизується та уточнюється під час проходження практики керівниками від навчального закладу та бази практики. Індивідуальне завдання містить: • вивчення та опис особливостей конструкції та технології обробки або виготовлення заданого виробу; • опис технологічного процесу та обладнання; • опис конструкцій вантажопідйомного і транспортуючого обладнання, допоміжного обладнання, приспосіблень та інструменту для обробки або виготовлення виробу; • наведення розрахункових схем для проектного розрахунку та силового аналізу маніпуляторів та роботизованого обладнання, вантажопідйомного і транспортуючого обладнання існуючих технологічних процесів; • вивчення і опис автоматизованих підйомно-транспортних логістичних систем, обладнання з числовим програмним керуванням (верстат, промисловий робот, робототехнічний комплекс) та особливості їх експлуатації. Результати виконаного індивідуального завдання можуть бути використані при виконанні курсового проекту або для підготовки доповіді на студентську наукову конференцію. ЗАНЯТТЯ ТА ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС ПРАКТИКИ Учбові заняття в період виробничої галузевої практики організовуються у вигляді лекцій, семінарів, практичних та лабораторних робіт, планування та проведення яких здійснюється спільно керівниками практики від навчального закладу та бази практики, і які повинні сприяти поглибленню теоретичного та практичного навчання з використанням виробничих можливостей бази практики. Для проведення таких занять необхідно залучати найбільш кваліфікованих співробітників бази практики. Тематика занять повинна бути підготовлена у відповідності із сучасними тенденціями та проблемами розвитку підйомно-транспортних логістичних систем, основними принципами розрахунку і проектування окремих видів сучасного обладнання, розрахунку економічної ефективності та конкурентноздатності обладнання, вивченню прогресивних технологій виготовлення та зберігання продукції, виробленню вмінь та навичок для проведення налагоджувальних робіт та інше. Екскурсії під час практики проводяться з метою отримання студентами загальної уяви про реальне функціонування, структуру, взаємодію окремих підрозділів, діючу систему управління і загальну виробничу діяльність підприємств галузі (на прикладі бази практики). ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Під час практики студент повинен ознайомитись з питаннями техніки безпеки, протипожежної профілактики, промислової санітарії, заходами для охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів (стічних вод, продуктів гальванічних і хімічних процесів, продуктів згоряння, тощо) в умовах реального виробництва. В результаті вивчення цих питань студент може дати рекомендації з метою усунення забруднення навколишнього середовища, підвищення рівня техніки безпеки та пожежної безпеки.
Методи та критерії оцінювання: Контроль за ходом виробничої практики здійснюють керівники практики від навчального закладу та бази практики. Студент зобов'язаний вести звіт, заповнювати всі необхідні графи та розділи у відповідності до програми та календарного плану, мати його при собі на території бази практики і бути готовим у будь-який час пред'явити його керівникам практики для перевірки. Керівник від бази практики не рідше одного разу на тиждень здійснює перевірку звітів і робить в них відповідні записи про виконання студентом програми практики, дотримання ним виробничої дисципліни.
Критерії оцінювання результатів навчання: Звіт перевіряється, підписується та скріплюється печаткою керівником від бази практики та захищається студентом на кафедрі перед комісією, призначеною завідувачем кафедри. До складу якої входять 3 особи: керівник практики – від університету і, по можливості, від бази практики, а також викладачі дисциплін фахової підготовки. Формою контролю результатів захисту звіту з практики є диференційований залік. Звіт пратики захищають в університеті упродовж перших двох тижнів навчальних занять після завершення практики. Результати складання заліку з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці, та в журнал обліку успішності. Захищений звіт підписує керівник практики від навчального закладу з обов’язковим зазначенням остаточної оцінки, суми балів і дати захисту звіту перед комісією. Студент, який не виконав програму практики та отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку відраховується з навчального закладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література згідно індивідуального завдання
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Виробнича галузева практика

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.O.070
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Зелінський Ігор Дмитрович
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета практики – ознайомлення студентами засобами виробництва, технологічним обладнанням у сфері їхньої майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних під час навчання в університеті теоретичних знань та практичної підготовки, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень у процесі їхньої професійної діяльності; формування здатності систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Завдання: Проходження практики передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей у відповідності до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» для Першого рівня вищої освіти (Наказ МОН України № 865 від 20 червня 2019 року): Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми в області прикладної механіки або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії й характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Знання та розуміння предметної області, розуміння професійної діяльності. ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК5. Здатність працювати в команді. ЗК6. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. ЗК7. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями. ЗК9. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК10. Навички здійснення безпечної діяльності. ЗК12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК13. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (ФК): ФК1. Здатність аналізувати матеріали, конструкції та процеси на основі законів, теорій та методів математики і природничих наук, у т.ч. – прикладної механіки. ФК2. Здатність робити оцінки параметрів працездатності матеріалів, конструкцій і машин в експлуатаційних умовах та знаходити відповідні рішення для забезпечення заданого рівня надійності конструкцій і процесів, у т.ч. –за наявності певної невизначеності. ФК3. Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів. ФК4. Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації. ФК5. Здатність використовувати аналітичні, статистичні та чисельні математичні методи для розв’язання задач прикладної механіки, зокрема здійснювати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість в процесі статичного та динамічного навантаження з метою оцінювання надійності та прогнозування ресурсу деталей і конструкцій машин. ФК6. Здатність виконувати технічні вимірювання, отримувати, аналізувати та критично оцінювати результати вимірювань. ФК7. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування (CAD), виробництва (CAM), інженерних розрахунків (CAE) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки. ФК8. Здатність до просторового мислення і відтворення просторових об’єктів, конструкцій та механізмів у вигляді проекційних креслень та тривимірних геометричних моделей. ФК9. Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів. ФК10. Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі загальні результати навчання (РН): РН1. Вибирати та застосовувати для розв’язання задач прикладної механіки придатні математичні методи. РН2. Використовувати знання теоретичних основ механіки твердого тіла, рідин і газів, теплотехніки, електроніки й електротехніки для вирішення професійних завдань. РН3. Виконувати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість деталей машин. РН4. Оцінювати надійність деталей і конструкцій машин в процесі статичного та динамічного навантаження. РН5. Виконувати геометричне моделювання деталей, механізмів і конструкцій у вигляді просторових моделей і проекційних зображень; оформлювати результати у виді технічних і робочих креслень. РН6. Створювати і теоретично обґрунтовувати конструкції машин, механізмів та їх елементів на основі методів прикладної механіки, загальних принципів конструювання, теорії взаємозамінності, стандартних методик розрахунку деталей машин. РН7. Застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам. РН8. Знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, оброблення інформації та результатів експериментальних досліджень. РН9. Знати та розуміти суміжні галузі і вміти виявляти міждисциплінарні зв’язки прикладної механіки на рівні, необхідному для виконання інших вимог освітньої програми. РН10. Знати конструкції, методики вибору і розрахунку, основи обслуговування й експлуатації приводів верстатного, зварювального і робототехнічного устакування. РН11. Розуміти принципи роботи систем автоматизованого керування технологічним устаткуванням, зокрема мікропроцесорних, вибирати та використовувати оптимальні засоби автоматики. РН12. Мати професійні навички практичного використання комп’ютеризованих систем проектування (CAD), підготовки виробництва (САМ) та інженерних розрахунків (CAE). РН13. Оцінювати техніко-економічну ефективність виробництва. РН14. Здійснювати оптимальний вибір основного технологічного устаткування та комплектацію технічних комплексів. РН15. Враховувати при прийнятті рішень основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля, охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Перелік попередніх навчальних дисциплін - всі дисципліни даного рівня підготовки
Короткий зміст навчальної програми: Виробнича галузева практика студентів курсу є складовою частиною навчального процесу підготовки бакалаврів за напрямом «Прикладна механіка» і проводиться на підприємствах харчової, хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, приладо - та машинобудування різних форм власності, а також у відповідних підрозділах проектних та науково-дослідних установ.
Опис: Розподіл часу виробничої галузевої практики протягом 2-х тижнів рекомендується такий: • інструктаж з техніки безпеки праці, оформлення на практику (1 день); • вивчення структури виробництва, технологій, обладнання, допоміжного устаткування, дослідження автоматизованого обладнання, систем керування та програмування; ознайомлення з роботою конструкторсько-технологічних служб, ділянок контролю (6 днів); • відвідування виробничих нарад, технічних нарад, екскурсії (2 дні); • оформлення звіту про практику (1 день). ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Керівником практики видається студенту індивідуальне завдання для поглибленого вивчення технологічного процесу виготовлення конкретного виробу та використовуваного обладнання і оснащення. Тема роботи видається разом із індивідуальним щоденником напередодні практики, однак зміст роботи, як правило, конкретизується та уточнюється під час проходження практики керівниками від навчального закладу та бази практики. Індивідуальне завдання містить: • вивчення та опис особливостей конструкції та технології обробки або виготовлення заданого виробу; • опис технологічного процесу та обладнання; • опис конструкцій вантажопідйомного і транспортуючого обладнання, допоміжного обладнання, приспосіблень та інструменту для обробки або виготовлення виробу; • наведення розрахункових схем для проектного розрахунку та силового аналізу маніпуляторів та роботизованого обладнання, вантажопідйомного і транспортуючого обладнання існуючих технологічних процесів; • вивчення і опис автоматизованих підйомно-транспортних логістичних систем, обладнання з числовим програмним керуванням (верстат, промисловий робот, робототехнічний комплекс) та особливості їх експлуатації. Результати виконаного індивідуального завдання можуть бути використані при виконанні курсового проекту або для підготовки доповіді на студентську наукову конференцію. ЗАНЯТТЯ ТА ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС ПРАКТИКИ Учбові заняття в період виробничої галузевої практики організовуються у вигляді лекцій, семінарів, практичних та лабораторних робіт, планування та проведення яких здійснюється спільно керівниками практики від навчального закладу та бази практики, і які повинні сприяти поглибленню теоретичного та практичного навчання з використанням виробничих можливостей бази практики. Для проведення таких занять необхідно залучати найбільш кваліфікованих співробітників бази практики. Тематика занять повинна бути підготовлена у відповідності із сучасними тенденціями та проблемами розвитку підйомно-транспортних логістичних систем, основними принципами розрахунку і проектування окремих видів сучасного обладнання, розрахунку економічної ефективності та конкурентноздатності обладнання, вивченню прогресивних технологій виготовлення та зберігання продукції, виробленню вмінь та навичок для проведення налагоджувальних робіт та інше. Екскурсії під час практики проводяться з метою отримання студентами загальної уяви про реальне функціонування, структуру, взаємодію окремих підрозділів, діючу систему управління і загальну виробничу діяльність підприємств галузі (на прикладі бази практики). ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Під час практики студент повинен ознайомитись з питаннями техніки безпеки, протипожежної профілактики, промислової санітарії, заходами для охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів (стічних вод, продуктів гальванічних і хімічних процесів, продуктів згоряння, тощо) в умовах реального виробництва. В результаті вивчення цих питань студент може дати рекомендації з метою усунення забруднення навколишнього середовища, підвищення рівня техніки безпеки та пожежної безпеки.
Методи та критерії оцінювання: Контроль за ходом виробничої практики здійснюють керівники практики від навчального закладу та бази практики. Студент зобов'язаний вести звіт, заповнювати всі необхідні графи та розділи у відповідності до програми та календарного плану, мати його при собі на території бази практики і бути готовим у будь-який час пред'явити його керівникам практики для перевірки. Керівник від бази практики не рідше одного разу на тиждень здійснює перевірку звітів і робить в них відповідні записи про виконання студентом програми практики, дотримання ним виробничої дисципліни.
Критерії оцінювання результатів навчання: Звіт перевіряється, підписується та скріплюється печаткою керівником від бази практики та захищається студентом на кафедрі перед комісією, призначеною завідувачем кафедри. До складу якої входять 3 особи: керівник практики – від університету і, по можливості, від бази практики, а також викладачі дисциплін фахової підготовки. Формою контролю результатів захисту звіту з практики є диференційований залік. Звіт пратики захищають в університеті упродовж перших двох тижнів навчальних занять після завершення практики. Результати складання заліку з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці, та в журнал обліку успішності. Захищений звіт підписує керівник практики від навчального закладу з обов’язковим зазначенням остаточної оцінки, суми балів і дати захисту звіту перед комісією. Студент, який не виконав програму практики та отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку відраховується з навчального закладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література згідно індивідуального завдання
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Виробнича галузева практика

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.O.087
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Юрчишин Ігор Іванович
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів, поповнення їх новими відомостями на основі вивчення передових методів роботи на сучасних підприємствах. Основні задачі - вивчення взаємодії структурних підрозділів підприємства (цехів, дільниць), організації та технологічних методів механоскладального виробництва, устаткування, систем контролю і керування; досвіду організації роботи.
Завдання: Загальні компетентності. ЗК2. Знання та розуміння предметної області, розуміння професійної діяльності. ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК5. Здатність працювати в команді. ЗК6. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. ЗК7. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями. ЗК10. Навички здійснення безпечної діяльності. ЗК11. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо. ЗК13. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ЗК14. Здатність реалізувати свої права й обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні. ЗК15. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності. ФК1. Здатність аналізувати матеріали, конструкції та процеси на основі законів, теорій та методів математики і природничих наук, у т.ч. – прикладної механіки. ФК3. Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів. ФК4. Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації. ФК6. Здатність виконувати технічні вимірювання, отримувати, аналізувати та критично оцінювати результати вимірювань. ФК9. Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів. ФК10. Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: РН7. Застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам. РН8. Знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, оброблення інформації та результатів експериментальних досліджень. РН9. Знати та розуміти суміжні галузі і вміти виявляти міждисциплінарні зв’язки прикладної механіки на рівні, необхідному для виконання інших вимог освітньої програми. РН10. Знати конструкції, методики вибору і розрахунку, основи обслуговування й експлуатації приводів верстатного, зварювального і робототехнічного устакування. РН12. Мати професійні навички практичного використання комп’ютеризованих систем проектування (CAD), підготовки виробництва (САМ) та інженерних розрахунків (CAE). РН13. Оцінювати техніко-економічну ефективність виробництва. РН14. Здійснювати оптимальний вибір основного технологічного устаткування та комплектацію технічних комплексів. РН15. Враховувати при прийнятті рішень основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля, охорони праці та безпеки життєдіяльності. РН16. Вільно спілкуватися з професійних питань усно і письмово державною та іноземною мовою, включаючи знання спеціальної термінології та навички міжособистісного спілкування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни. Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів. Теорія різання та різальний інструмент. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Металорізальні верстати. Основи охорони праці та безпека життєдіяльності. Технології зварювання. Гідропневмопривід та гідропневмоавтоматика. Системи ЧПК технологічного обладнання. Експлуатація та обслуговування машин. Технологія виготовлення деталей машин. Супутні і наступні навчальні дисципліни. Програмування систем ЧПК технологічного обладнання. Проектування та технологія виготовлення металорізальних інструментів. Технологічне оснащення. Технологічні методи виробництва заготовок деталей машин. Обладнання та прогресивні методи формоутворення деталей. Проектування, організація, обладнання та транспорт підрозділів машинобудівних підприємств. САПР різальних інструментів, оснащення та технологічних процесів.
Короткий зміст навчальної програми: 1. Ознайомлення зі структурою, специфікою та особливостями виробничої діяльності машинобудівних підприємств виготовлення виробів. 2. Вивчення й аналіз показників виробничої діяльності, ведення конструкторської, технологічної документації. 3. Використання методів і методик проектування технологічних процесів виготовлення деталей, проектування технологічного оснащення, металообробних інструментів. 4. Узагальнення, систематизація, закріплення і поглиблення знань з фахових дисциплін кваліфікаційного рівня. 5. Набуття навичок організаторської, виховної, керівної роботи на посадах технолога, механіка, техніка-конструктора, інженера виробничо-технічного відділу.
Опис: 1. Основна продукція. 2. Технологічні процеси виготовлення і контролю заготовок і деталей машин. 3. Устаткування, технологічне оснащення, засоби механізації й автоматизації, мастильно-охолоджувальні рідини, які використовуються для виготовлення заготовок і деталей машин. 4. Стандартизація і контроль якості продукції. 5. Організація роботи з техніки безпеки, промислової санітарії й охорони праці. 6. Економіка, наукова організація праці і керування.
Методи та критерії оцінювання: Контроль за ходом практики здійснюють керівник практики від навчального закладу та бази практики. Студент щодня веде звіт з поточних результатів практики. Після завершення практики звіт перевіряється, підписується та скріплюється печаткою керівником від бази практики та захищається студентом упродовж перших двох тижнів навчальних занять після завершення практики на кафедрі перед комісією, призначеною завідувачем кафедри. Формою контролю результатів захисту звіту з практики є диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний бал формується на підставі захисту звіту з практики в усній формі шляхом опитування теоретичного матеріалу за результатами проходження практики. Максимально можлива кількість балів – 100.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Юрчишин І.І. Технологія машинобудування: Посібник-довідник для виконання кваліфікаційних робіт: Навчальний посібник / І.І.Юрчишин, Я.М.Литвиняк, І.Є.Грицай та ін. / За ред. І.І.Юрчишина. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 528 с. 2. Електронний навчально-методичний комплекс «Виробнича галузева практика» у Віртуальному навчальному середовищі Національного університету «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=10520.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Виробнича галузева практика

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.O.103
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Зелінський Ігор Дмитрович
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета практики – ознайомлення студентами засобами виробництва, технологічним обладнанням у сфері їхньої майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних під час навчання в університеті теоретичних знань та практичної підготовки, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень у процесі їхньої професійної діяльності; формування здатності систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Завдання: Проходження практики передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей у відповідності до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» для Першого рівня вищої освіти (Наказ МОН України № 865 від 20 червня 2019 року): Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми в області прикладної механіки або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів механічної інженерії й характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК2. Знання та розуміння предметної області, розуміння професійної діяльності. ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК5. Здатність працювати в команді. ЗК6. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. ЗК7. Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями. ЗК9. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК10. Навички здійснення безпечної діяльності. ЗК12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК13. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (ФК): ФК1. Здатність аналізувати матеріали, конструкції та процеси на основі законів, теорій та методів математики і природничих наук, у т.ч. – прикладної механіки. ФК2. Здатність робити оцінки параметрів працездатності матеріалів, конструкцій і машин в експлуатаційних умовах та знаходити відповідні рішення для забезпечення заданого рівня надійності конструкцій і процесів, у т.ч. –за наявності певної невизначеності. ФК3. Здатність проводити технологічну і техніко-економічну оцінку ефективності використання нових технологій і технічних засобів. ФК4. Здатність здійснювати оптимальний вибір технологічного обладнання, комплектацію технічних комплексів, мати базові уявлення про правила їх експлуатації. ФК5. Здатність використовувати аналітичні, статистичні та чисельні математичні методи для розв’язання задач прикладної механіки, зокрема здійснювати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість в процесі статичного та динамічного навантаження з метою оцінювання надійності та прогнозування ресурсу деталей і конструкцій машин. ФК6. Здатність виконувати технічні вимірювання, отримувати, аналізувати та критично оцінювати результати вимірювань. ФК7. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування (CAD), виробництва (CAM), інженерних розрахунків (CAE) та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань з прикладної механіки. ФК8. Здатність до просторового мислення і відтворення просторових об’єктів, конструкцій та механізмів у вигляді проекційних креслень та тривимірних геометричних моделей. ФК9. Здатність представлення результатів своєї інженерної діяльності з дотриманням загальноприйнятих норм і стандартів. ФК10. Здатність описувати та класифікувати широке коло технічних об’єктів та процесів, що ґрунтується на глибокому знанні та розумінні основних механічних теорій та практик, а також базових знаннях суміжних наук.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі загальні результати навчання (РН): РН1. Вибирати та застосовувати для розв’язання задач прикладної механіки придатні математичні методи. РН2. Використовувати знання теоретичних основ механіки твердого тіла, рідин і газів, теплотехніки, електроніки й електротехніки для вирішення професійних завдань. РН3. Виконувати розрахунки на міцність, витривалість, стійкість, довговічність, жорсткість деталей машин. РН4. Оцінювати надійність деталей і конструкцій машин в процесі статичного та динамічного навантаження. РН5. Виконувати геометричне моделювання деталей, механізмів і конструкцій у вигляді просторових моделей і проекційних зображень; оформлювати результати у виді технічних і робочих креслень. РН6. Створювати і теоретично обґрунтовувати конструкції машин, механізмів та їх елементів на основі методів прикладної механіки, загальних принципів конструювання, теорії взаємозамінності, стандартних методик розрахунку деталей машин. РН7. Застосовувати нормативні та довідкові дані для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам. РН8. Знати і розуміти основи інформаційних технологій, програмування, практично використовувати спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, оброблення інформації та результатів експериментальних досліджень. РН9. Знати та розуміти суміжні галузі і вміти виявляти міждисциплінарні зв’язки прикладної механіки на рівні, необхідному для виконання інших вимог освітньої програми. РН10. Знати конструкції, методики вибору і розрахунку, основи обслуговування й експлуатації приводів верстатного, зварювального і робототехнічного устакування. РН11. Розуміти принципи роботи систем автоматизованого керування технологічним устаткуванням, зокрема мікропроцесорних, вибирати та використовувати оптимальні засоби автоматики. РН12. Мати професійні навички практичного використання комп’ютеризованих систем проектування (CAD), підготовки виробництва (САМ) та інженерних розрахунків (CAE). РН13. Оцінювати техніко-економічну ефективність виробництва. РН14. Здійснювати оптимальний вибір основного технологічного устаткування та комплектацію технічних комплексів. РН15. Враховувати при прийнятті рішень основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля, охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Перелік попередніх навчальних дисциплін - всі дисципліни даного рівня підготовки
Короткий зміст навчальної програми: Виробнича галузева практика студентів курсу є складовою частиною навчального процесу підготовки бакалаврів за напрямом «Прикладна механіка» і проводиться на підприємствах харчової, хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, приладо - та машинобудування різних форм власності, а також у відповідних підрозділах проектних та науково-дослідних установ.
Опис: Розподіл часу виробничої галузевої практики протягом 2-х тижнів рекомендується такий: • інструктаж з техніки безпеки праці, оформлення на практику (1 день); • вивчення структури виробництва, технологій, обладнання, допоміжного устаткування, дослідження автоматизованого обладнання, систем керування та програмування; ознайомлення з роботою конструкторсько-технологічних служб, ділянок контролю (6 днів); • відвідування виробничих нарад, технічних нарад, екскурсії (2 дні); • оформлення звіту про практику (1 день). ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Керівником практики видається студенту індивідуальне завдання для поглибленого вивчення технологічного процесу виготовлення конкретного виробу та використовуваного обладнання і оснащення. Тема роботи видається разом із індивідуальним щоденником напередодні практики, однак зміст роботи, як правило, конкретизується та уточнюється під час проходження практики керівниками від навчального закладу та бази практики. Індивідуальне завдання містить: • вивчення та опис особливостей конструкції та технології обробки або виготовлення заданого виробу; • опис технологічного процесу та обладнання; • опис конструкцій вантажопідйомного і транспортуючого обладнання, допоміжного обладнання, приспосіблень та інструменту для обробки або виготовлення виробу; • наведення розрахункових схем для проектного розрахунку та силового аналізу маніпуляторів та роботизованого обладнання, вантажопідйомного і транспортуючого обладнання існуючих технологічних процесів; • вивчення і опис автоматизованих підйомно-транспортних логістичних систем, обладнання з числовим програмним керуванням (верстат, промисловий робот, робототехнічний комплекс) та особливості їх експлуатації. Результати виконаного індивідуального завдання можуть бути використані при виконанні курсового проекту або для підготовки доповіді на студентську наукову конференцію. ЗАНЯТТЯ ТА ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС ПРАКТИКИ Учбові заняття в період виробничої галузевої практики організовуються у вигляді лекцій, семінарів, практичних та лабораторних робіт, планування та проведення яких здійснюється спільно керівниками практики від навчального закладу та бази практики, і які повинні сприяти поглибленню теоретичного та практичного навчання з використанням виробничих можливостей бази практики. Для проведення таких занять необхідно залучати найбільш кваліфікованих співробітників бази практики. Тематика занять повинна бути підготовлена у відповідності із сучасними тенденціями та проблемами розвитку підйомно-транспортних логістичних систем, основними принципами розрахунку і проектування окремих видів сучасного обладнання, розрахунку економічної ефективності та конкурентноздатності обладнання, вивченню прогресивних технологій виготовлення та зберігання продукції, виробленню вмінь та навичок для проведення налагоджувальних робіт та інше. Екскурсії під час практики проводяться з метою отримання студентами загальної уяви про реальне функціонування, структуру, взаємодію окремих підрозділів, діючу систему управління і загальну виробничу діяльність підприємств галузі (на прикладі бази практики). ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Під час практики студент повинен ознайомитись з питаннями техніки безпеки, протипожежної профілактики, промислової санітарії, заходами для охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів (стічних вод, продуктів гальванічних і хімічних процесів, продуктів згоряння, тощо) в умовах реального виробництва. В результаті вивчення цих питань студент може дати рекомендації з метою усунення забруднення навколишнього середовища, підвищення рівня техніки безпеки та пожежної безпеки.
Методи та критерії оцінювання: Контроль за ходом виробничої практики здійснюють керівники практики від навчального закладу та бази практики. Студент зобов'язаний вести звіт, заповнювати всі необхідні графи та розділи у відповідності до програми та календарного плану, мати його при собі на території бази практики і бути готовим у будь-який час пред'явити його керівникам практики для перевірки. Керівник від бази практики не рідше одного разу на тиждень здійснює перевірку звітів і робить в них відповідні записи про виконання студентом програми практики, дотримання ним виробничої дисципліни.
Критерії оцінювання результатів навчання: Звіт перевіряється, підписується та скріплюється печаткою керівником від бази практики та захищається студентом на кафедрі перед комісією, призначеною завідувачем кафедри. До складу якої входять 3 особи: керівник практики – від університету і, по можливості, від бази практики, а також викладачі дисциплін фахової підготовки. Формою контролю результатів захисту звіту з практики є диференційований залік. Звіт пратики захищають в університеті упродовж перших двох тижнів навчальних занять після завершення практики. Результати складання заліку з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці, та в журнал обліку успішності. Захищений звіт підписує керівник практики від навчального закладу з обов’язковим зазначенням остаточної оцінки, суми балів і дати захисту звіту перед комісією. Студент, який не виконав програму практики та отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку відраховується з навчального закладу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література згідно індивідуального завдання
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Виробнича галузева практика

Спеціальність: Робототехніка та промисловий інжиніринг
Код дисципліни: 6.131.07.O.120
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Нафтогазова інженерія та зварювання
Семестр: 8 семестр
Форма навчання: денна