Аналіз режимів роботи ліній електропересилання зв’язку КЕС потужністю 2240 МВт з блоками 7х320 МВт з енергосистемою
Автор: Гучок Руслана Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Електричні станції
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Рівень розвитку енергетики має вирішальний вплив на стан економіки в державі, вирішення проблем соціальної сфери та рівень життя людини. Метою соціальної держави, якою відповідно до Конституції є Україна, має бути всебічне забезпечення добробуту громадян. Однією із найважливіших складових добробуту у цивілізованих державах є забезпечення громадян теплом та електроенергією. Конституцією України передбачено право громадян на їх достатній життєвий рівень та безпечне для життя і здоров’я довкілля, що зобов’язує державу створити відповідні умови для розвитку економіки. Запорукою реалізації цих завдань має стати повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах. Замість завдань енергозабезпечення кількісного розвитку, яким економіка України слідувала впродовж десятиріч, енергетика повинна перейти на енергозабезпечення сталого розвитку економіки, на що орієнтовані сьогодні розвинуті країни світу. Забезпечення економіки і соціальної сфери країни основними видами енергоносіїв (електричною та тепловою енергією, моторними і котельно-пічними видами палива), і сировинними ресурсами для потреб хімії, нафто- та вуглехімії, металургійної промисловості (коксівним вугіллям, продуктами нафто- та газопереробки) покладається на паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК) Найкраще з цим справляються теплові електричні станції (ТЕС) на органічному паливі які, багато десятиліть залишаються основним промисловим джерелом електроенергії в Україні та світі. Основними джерелами первинної енергії для ТЕС є викопні види органічного палива – вугілля, природний газ і нафта. Об’єкт дослідження –конденсаційна електрична станція потужністю 2240 МВт з блоками 7х320 МВт. Предмет дослідження – усталені та післяаврійні режими ліній електропересилання. Мета роботи – метою даної роботи є аналіз усталених і післяаварійних режимів роботи електростанції формування висновку про можливість реалізації розробленої конденсаційної електростанції. Вхідними даними для даної роботи були добові графіки потужності енергосистем, класи напруг ліній електрозвязку з енергосистемами. В даній роботі розглянуто можливу схему конденсаційно електростанції потужністю 2440 МВт [1-4]. Для неї у програмному комплексі DAKAR [5] сформовано цифрову модель КЕС. Було проаналізовано електричну станцію і сформовано схему електричної станції; схеми розподільних пристроїв 500 і 220 кВ; кількість, обрано тип і потужність силових трансформаторів. У програмному комплексі DAKAR собраховані режими роботи електричної станції - нормальні, післяаварійні, всього 6 режимів. Аналізуючи ці режими роботи електричної станції, видно, що струми у лініях електропередач не перевищують максимально допустимі для обраних перерізів проводів. Дослідження усталених режимів ЕС – нормальних, післяаварійних показали, що розроблена КЕС може бути реалізована. Ключові слова: енергосистема, електрична станція, повітряні лінії, підстанції, усталений режим, післяаварійний режим, струм, напруга. Перелік використаних літературних джерел 1. Сегеда М.С. «Електричні мережі та системи» Львів 2007 р. Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”. 488 с. 2. Л.Д. Рожкова, В.С. Козулин «Електрооборудование станций и подстанций» М.,Энергия 1980 г. 3. Б.Н. Неклепаев, И.П. Крючков «Електрическая часть електростанций и подстанций» М. Энергоатомиздат 1989 г. 4. Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. Видання офіційне перше. Мінпаливенерго ГДК 34.20.507-2003 р. – Київ 2003 р. – 598 с. 1977 р. 5. https://dakar.eleks.com/