Аналіз можливостей використання безпілотних літальних апаратів для вирішення інженерно-геодезичних задач
Автор: Ромаха Орест Русланович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інженерна геодезія
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ромаха О.Р., Віват А.Й. (керівник). Аналіз можливостей використання безпілотних літальних апаратів для вирішення інженерно-геодезичних задач. Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Безпілотний літальний апарат – це робот багаторазового використання, що самостійно піднімається у повітря і виконує політ без екіпажу, використовуючи програмне забезпечення або під безпосереднім керівництвом оператора, що знаходиться на наземному пункті управління, із використанням двостороннього каналу радіозв’язку, який здатний нести на собі корисне навантаження, знімальну апаратуру, моніторингову апаратуру, використовується для розвідки повітряного та водного середовища [1]. На сьогоднішній день сфери застосування безпілотників все більше розширюються та виділяються в окрему галузь виробництва [2]. У світі все більше починають використовувати безпілотні літальні апарати для вирішення інженерних завдань. Інновації у виробництві дозволяють збільшити швидкість та якісь виконання робіт. Об’єкт дослідження - технологія використання безпілотних літальних апаратів в інженерно-геодезичних задачах. Предметом дослідження - безпілотний літальний апарат Fimi X8 SE 2020. Мета роботи - дослідження можливість використання безпілотних літальних апаратів в інженерних задачах геодезії. Методи дослідження: експериментальний, спостереження, порівняльний, аналізу. У цій магістерській роботі описано про безпілотний літальний апарат Fimi X8 SE 2020 [3], а також інженерно-геодезичні задачі в яких можна використати БПЛА. Було проведено аналіз розв’язку ряду інженерно-геодезичних задач. Розрахунок об’ємів котловану за допомогою хмари точок отриманої фотограмметричним методом та класичним методом (даними електронного тахеометра), було отримано наступні результати, об’єм обрахований наземним методом - 3659,5 м3, фотограмметричним - 3676,6 м3. Створення топографічного плану місцевості та висотної основи за допомогою фотограмметричного методу [4-5], з використанням ортофотоплану місцевості, карти висот, які були створені з хмари точок. Проведено аналіз застосування фотограмметричного методу для розрахунку площ, у порівнянні із наземним тахеометричним методом (на прикладі благоустрою). Порівнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що комбінуючи ці два методи, можна добитися якнайкращого результату. Розглянуто питання економіки і організації геодезичних робіт. Ключові слова: БПЛА, квадрокоптер, інженерно-геодезичні роботи, аерофотознімання, фотограмметричний метод. Перелік використаних джерел. 1. Тимочко, О. І., Голубничий, Д. Ю., Третяк, В. Ф., & Рубан, И. В. (2007). Класифікація безпілотних літальних апаратів. 2. Трубников, Г., & Воронов, В. (2009). Беспилотные летательные аппараты и технологическая модернизация страны. 3. Fimi X8 SE 2020 : оф. сайт. URL : https://www.fimi.com/fimi-x8-se.html (дата звернення 18.10.20). 4. Зинченко, О. Н. (2011). Беспилотные летательные аппараты: применение в целях аэрофотосъемки для картографирования. М.:«Ракурс. 5. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) : оф. сайт. URL http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 (дата звернення 05.11.20).