Аналіз наслідків зсуву ґрунту в селі Кольчино (Закарпатська область) 10травня 2018 року

Автор: Ревенко Владислав Вікторович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Космічний моніторинг Землі
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ревенко В.В., Савчин І.Р. (керівник). Аналіз наслідків зсуву ґрунту в селі Кольчино (Закарпатська область) 10 травня 2018 року. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. На сьогоднішній день моніторинг зсувів та оповзнів є дуже актуальним і необхідним для забезпечення безпечного будівництва та експлуатації важливих інженерних об’єктів, промислових підприємств, а також при дослідженні, прогнозуванні та аналізі небезпечних тектонічних та геологічних процесів. Відповідно до міжнародної статистики приблизно 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини [4]. Зсуви формуються, як правило, на ділянках, які утворені водоопірними та водоносними породами ґрунту та виникають внаслідок порушення рівноваги в ґрунтах та підстилаючих породах, що може бути викликано підмивом водою, ослабленням міцності порід при вивітрюванні та перезволоженні опадами або підземними водами, в результаті чого сили зчеплення на поверхні зміщення стають меншими ніж гравітаційна сила, що діє на масу породи. Відповідно до [2] найбільше зсувів на території України відбуваються на узбережжі Чорного моря у межах Одеської, Миколаївської областей та АР Крим, на узбережжі Азовського моря та в басейнах р. Сіверський Донець (Донецька область), р. Дніпро (Житомирська, Черкаська, Запорізька та Миколаївська області), р. Уж, Тиса, Латориця, Ріка, Теребля, Тересва (Закарпатська область) та басейнах р. Дністер, Прут, Черемош, Сирет, Стрий, Вишня (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області). За останніми даними на території України зафіксовано 22948 зсувів, кількість їх змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), злиття окремих близько розташованих зсувних форм або внаслідок виявлення, або утворення нових. Найбільшої шкоди розвиток та активізація зсувів завдає міським територіям зі щільною забудовою та значною чисельністю населення. Площа поширення ділянок з розвитком зсувів у межах міських територій складає 483,6 км?. Активна господарська діяльність без проведення необхідних інженерних заходів викликала розвиток зсувів на території 405 населених пунктів, серед яких Київ, Севастополь, Дніпро, Кам’янське, Одеса, Чернівці, Лисичанськ, Куп’янськ та інші [2]. Для дослідження зсувів на території України виконують ряд завдань [3]: • уточнення – на основі супутникової інформації – місця розташування сучасних зсувних форм; • відстеження (в режимі моніторингу) активізації екзогенних геологічних процесів, пов’язаних із зсувами; • виокремлення зон і ділянок ризику зсувоутворення в межах Придніпровської зсувної зони. Відповідно до [1], останнім часом для дослідження зсувних процесів часто використовують методи, які базуються на основі безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Такі методи безпечності з точки зору охорони праці та техніки безпеки оскільки є дистанційними, а також забезпечують необхідні точність та якість результатів. Об’єкт дослідження – частина території села Кольчино пошкоджена зсувом ґрунту. Предмет дослідження – аналіз наслідків зсув ґрунту в селі Кольчино. Мета дослідження – виконати аналіз зсув ґрунту в селі Кольчино на основі даних аерознімання, встановити кількісні та якісні характеристики зсуву ґрунту. В магістерській кваліфікаційній роботі представлено аналіз наслідків зсуву ґрунту в селі Кольчино, який відбувся 10 травня 2018 року. В якості вихідних даних для проведення аналізу використано результати аерознімання з БПЛА Trimble UX-5, а також контрольні та опорні точки, координати яких визначено ГНСС-методом. В роботі виконано опрацювання результатів аерознімання у спеціалізованому програмному забезпеченні та отримано ортофотоплан території досліджень з точністю 6 см/піксел. Проведено зонування території зсуву методом візуального аналізу. Встановлено, що територію досліджень можна поділити на 5 основних пошкоджених зон: ліс, сад, сільськогосподарські угіддя, а також будинки та прибудинкова територія. В результаті аналізу меж та площ пошкоджених зон встановлено, що найбільшого пошкодження зазнала зона лісу 17779,5 м? (63,4%), а найменшою за пошкодженням є зона будинків 155,3 м? (0,8%). Точність визначення площі знаходилась в межах 0.4-4.5%. Встановлено, що застосування представленого алгоритму при дослідженні зсувів забезпечує необхідну точність, скорочує час необхідний для польових вимірювань, а також є безпечним для життя та здоров’я людей. Список літератури. 1. Геоінформаційний моніторинг полігонів твердих побутових відходів : дис. канд. техн. наук : 05.24.01 – Геод / . – Львів, 2019. – 181 с. 2. Екзогенні геологічні процеси [Електронний ресурс] // Державна Служба геологіїї та надр України. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.geo.gov.ua/ekzogenni-geologichni-procesi/. 3. Результати дослідження вченими Академії зсувних процесів у межах Києва: деякі підсумки [Електронний ресурс] // Національна академія наук України. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=2793. 4. Теоретично-експериментальне обґрунтування методики опрацювання геодезичних мереж для визначення зміщень та деформацій гідротехнічних споруд : дис. канд. техн. наук : 05.24.01 — геод / . – Львів, 2017. – 134 с.