Удосконалення управління матеріальними ресурсами підприємства.

Автор: Лопошанський Зеновій Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Економіка підприємства
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Лопошанський З.М., Петрушка Т.О. (керівник). Удосконалення управління матеріальними ресурсами підприємства. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Виготовлення будь-яких видів товарів завжди вимагає мати в наявності певні обсяги сировини й матеріалів. Зокрема, ця вимога стосується матеріалів, що утворюють безпосередню речову базу виробів. Звичайно, що виготовлення продукції потребує наявності і інших виробничих ресурсів, проте, матеріали складають ту вихідну базу, що складає основу виробничого процесу. Можна стверджувати, що сам по собі процес виробництва і є перетворенням матеріальних ресурсів в готову продукцію. Також варто відмітити значимість такого різновиду матеріалів, як паливо, оскільки воно є необхідною умовою функціонування основних засобів фірм. Актуальність належної організації управління матеріальними ресурсами компаній зумовлена, передовсім, тим, що питома вага матеріальних затрат в собівартості значної кількості видів продукції є найбільшою поміж інших складників операційних витрат. Це стосується загалом багатьох держав, тобто не тільки України. Однак, в Україні проблема дуже високої матеріаломісткості продукції є особливо гострою – за деякими видами товарів частка матеріальних затрат у їхній собівартості перевищує 50-60%. Отож, постає нагальна потреба розробити економічні, організаційні й технічні заходи, націлені на економію сировини та матеріалів [1, 2]. Серед іншого, це стосується провадження на фірмах матеріалозберігаючих технологічних змін [3]. Також варто відзначити той факт, що на багатьох підприємствах України матеріальні запаси складають суттєву частину обігових коштів цих підприємств. З урахуванням цього, прискорення оборотності запасів матеріалів має важливе значення у контексті прискорення обігу усієї сукупності обігових коштів компаній. З іншого боку, матеріальних виробничих запасів на фірмах повинно бути досить для забезпечення неперервного виробничого процесу за умов динамічного середовища що є необхідною умовою забезпечення належного рівня прибутковості підприємств [4, 5]. Метою даної роботи є вдосконалення процесу управління матеріальними ресурсами підприємства. Об’єктом дослідження в роботі є підприємство «Дідал». Предметом дослідження є теоретико-методичні положення з управління матеріальними ресурсами фірми. Наукова новизна даної роботи полягає в покращенні методу оцінювання впливу, який справляють обсяги і структура виробничих запасів підприємств на результати їх діяльності. Практичне значення даної роботи полягає у можливості впровадження отриманих результатів у практику роботи підприємства при виконанні обґрунтування заходів із управління використовуваними ним матеріалами. Структурно ця робота складається зі вступу, чотирьох розділів, розподілених на параграфи, висновків й списку використаних джерел. Основний зміст даної роботи викладено на 74 сторінках. Розглянуто поняття матеріальних ресурсів та їхній склад. Наведено різновиди матеріальних запасів, що утворюються на підприємстві, та їхня характеристика. Подано особливості процесу нормування витрат матеріалів та їхніх запасів. Зазначено резерви й шляхи покращання використання на підприємствах матеріальних ресурсів. Виконано аналізування діяльності досліджуваного підприємства. Проаналізовано організацію забезпечення цього підприємства матеріальними ресурсами. Виконано оцінювання ступеня використання матеріальних ресурсів підприємства й ідентифікацію виду розвитку виробничого процесу за ними. Здійснено оцінювання впливу величини і структури наявних у фірми виробничих запасів на результати її діяльності. Оцінено рівень ефективності впровадження на підприємстві матеріалозберігаючої технології. Обчислено величину планової потреби підприємства в основних матеріалах. Виконано оптимізацію величини поточного запасу матеріальних ресурсів досліджуваного підприємства. Обґрунтовано величину необхідного страхового запасу матеріальних ресурсів у нього. Сформовано підсистему інформаційного забезпечення прийняття на підприємстві управлінського рішення про позачергову закупівлю матеріалів. Ключові слова – підприємство, управління, матеріальні ресурси, постачання, запас, ефективність. Перелік використаних літературних джерел: 1. Іваненко, О. В. (2013). Формування потенціалу ресурсозбереження соціально-економічних систем. Економіка. Фінанси. Право, (8), 7-10. 2. Андрусів, У. Я. (2017). Комплексний підхід до забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів. Бізнес Інформ, (1), 44–49. 3. Козик, В. В. та ін. (2013). Обґрунтування економічної доцільності впровадження ресурсозберігаючих технологій як чинника економічного розвитку підприємств. Науковий вісник Національного гірничого університету, 4, 134-140. 4. Козик, В. В. та ін. (2017). Економіка підприємства: навчальний посібник. Львів: Простір – М, 406 с. 5. Єпіфанова, І. Ю. & Гуменюк, В. С. (2016). Прибутковість підприємства: сучасні підходи до визначення сутності. Економіка і суспільство, (3), 189-192.