Адвокатура України і зарубіжна адвокатура (порівняльно-правові дослідження організації, принципів діяльності, правового статусу, взаємодії з органами державної влади)
Автор: Трач Ірина Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Трач І.Р., Остапенко Л.О. (керівник). Адвокатура України і зарубіжна адвокатура (порівняльно-правові дослідження організації, принципів діяльності, правового статусу, взаємодії з органами державної влади) (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Розбудова правової демократичної держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав людини, без забезпечення механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатура [1]. На адвокатуру покладено одні з найважливіших завдань для суспільства – захист, представництво та надання правової допомоги. Законодавчо визначено, що адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність [2]. Враховуючи те, що конституційно закріплено право кожного на професійну правничу допомогу, а адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, ми можемо стверджувати, що професія адвоката є соціально необхідною та важливою для суспільства. Через адвокатуру як інститут громадянського суспільства правова держава забезпечує своїм громадянам можливість реально відчувати їх права і свободи [3].Зусилля адвокатських співтовариств спрямовуються на вирішення практичних питань адвокатської діяльності і організації адвокатської спільноти та вирішення питань розвитку інституту адвокатури. В розвинутих країнах помітні значні зміни правових інститутів, а у випадку коли звичні форми та образи змінюються з’являються нові підходи та способи до надання правової допомоги. Традиційне адвокатське консультування функціонує з онлайн консультаціями; виступи адвокатів в судових засіданнях змінюються електронним судом; адвокати беруть участь у вирішенні спорів у судах поряд з участю в процесі медіації. Потреба вивчення історії адвокатури в Україні та зарубіжних країнах обумовлюється переоціненням суті прав та свобод особи, місця адвокатури в побудові демократичного громадянського суспільства, ролі адвокатури в правовій державі. Аналіз становлення і трансформації адвокатури, в сукупності з дослідженням її сучасного стану, дозволяє визначити її правову природу як соціально-правового інституту, розкрити її соціальну та правову цінність. Порівняльно-правове дослідження організації, принципів діяльності, правового статусу, взаємодії з органами державної влади адвокатури в Україні та розвинутих зарубіжних країнах дає змогу виокремити особливості інституту адвокатури; визначити переваги та недоліки інституту адвокатури в Україні та зарубіжних країнах; окреслити шляхи майбутнього розвитку адвокатури України. Цілком зрозуміло, що сьогодні в Україні необхідно побудувати міцну і всеосяжну систему захисту прав адвокатів і гарантій професійної адвокатської діяльності[4]. Держава є зацікавленою у своєму розвитку, тому для неї потрібен сильний інститут адвокатури для самозбереження. Виходячи з цього, інститут адвокатури є необхідним способом порятунку держави від природніх внутрішніх процесів розкладу. Саме держава потребує інституту адвокатури та докладає зусиль для її існування [5]. Об’єкт дослідження– інститут адвокатури в Україні та зарубіжних країнах. Предмет дослідження– порівняльно-правові дослідження організації, принципів діяльності, правового статусу, взаємодії з органами державної влади адвокатури в Україні та зарубіжних країнах. Мета дослідження– провести порівняльно-правове дослідження організації, принципів діяльності, правового статусу, взаємодії з органами державної влади адвокатури в Україні та зарубіжних країнах. Стисло навести результати дослідження. В магістерській роботі розкрито правову природу адвокатури як соціально-правового інституту; визначено принципи адвокатури України та США, Франції, Німеччини та їх співвідношення; проаналізовано правовий статус адвоката в адвокатурі України та зарубіжних країн; охарактеризовано взаємодію адвокатів з органами державної влади в Україні та зарубіжних країнах; запропоновано шляхи вдосконалення сучасної моделі адвокатури в Україні. Ключові слова: адвокатура; становлення адвокатури; правовий статус адвоката; історія адвокатури зарубіжних країн; принципи адвокатури. Перелік використаних літературних джерел. 1. Меліхова Ю. О. Проблеми адвокатури в Україні на сучасному етапі розвитку. Часопис Академії адвокатури України.2015. №1(26). 107–109 2.Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text 3. Козьміних А. В. Адвокатура як інститут громадянського суспільства в сучасній науці. Актуальні проблеми політики.2009. Одеса. Вип. 36.С. 228–235 4. Меліхова Ю. О. Основні проблеми та напрями вдосконалення інституту адвокатури в Україні на сучасному етапі розвитку. Європейські перспективи.2017. № 2. С. 159–164 5. Воробьев А. В., Поляков А. В., Тихонравов Ю. В. (2002). Теорияадвокатуры. М.: Гранть. 496 с.