Співпраця Україна та ЄС з гендерних питань
Автор: Поліщук Валентина Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Поліщук В. А., Луцишин Г. І. (керівник). Співпраця України та ЄС з ґендерних питань. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація Співпраця України та Європейського Союзу з ґендерних питань зумовлена впливом цієї теми на розвиток європейської інтеграції України, демократичний розвиток суспільства та її представництва на міжнародній арені. Ґендерні питання є надзвичайно важливим, адже вони впливають на формування політичних курсів держави та є рушійною силою для формування правової держави. Завдяки співпраці України та Європейського Союзу з ґендерних питань в Україні реалізується велика кількість міжнародних проектів, вирішується питання гендерних нерівностей на законодавчому рівні, зросла кількість жінок в органах влади. Інтеґрація гендерних пріоритетів в політику забезпечення гендерної рівності відповідно до рекомендацій ЄС вимагає втілення комплексних заходів органів влади та інститутів громадянського суспільства. Свідченням того, що гендерна проблематика є важливою є те, що Європейська Комісія розробила Стратегію щодо забезпечення гендерної рівності в Європейському Союзі, яка акцентує увагу на гендерній дискримінації та пропонує механізми для її усунення. Об’єкт дослідження: співпраця України та держав ЄС з гендерних питань. Предмет дослідження: особливості розвитку, проблеми, форми співпраці України та ЄС з ґендерних питань, аналіз європейських програми з гендерної проблематики. Мета дослідження: здійснення аналізу співпраці, розвитку та реалізації співпраці України та Європейського Союзу з ґендерних питань. Особлива увага у магістерській роботі приділяється дослідженню інституційного забезпечення гендер¬ної рівності, залучення в ЄС жінок до політики, аналіз сучасних гендерних викликів, що стоять перед Україною. Зазначається, що гендерна політика – це цілеспрямовані дії держави для досягнення ґендерної рівності в процесі розвитку шляхом виправлення існуючих ґендерних дисбалансів. Ґендерна політика здійснюється шляхом прийняттям національних законів та ратифікацією конвенцій, які фокусують свою увагу на досягненні ґендерної рівності [4]. Також для швидшого процесу європейської інтеграції Україні потрібно віднайти баланс статей у сферах політики, економіки та бізнесу, адже представленість жінок є недостатньою [2]. Співпраця України та ЄС з ґендерних питань реалізується на рівні міжурядових угод, реалізації спільних сучасних проєктів та домовленостей, серед них Ґендерні пріоритети в політиці, прийняті Європейською комісією, Стратегія щодо забезпечення ґендерної рівності в Європейському Союзі, Цілі сталого розвитку, Конвенція Ради Європи про захист дітей від насильства, Стратегія ґендерної рівності Ради Європи на 2018–2023 роки, Європейська Хартія рівності жінок та чоловіків у житті місцевих громад тощо. Також Кабінетом Міністрів України у 2005 році було схвалено План дій «Україна – Європейський Союз» [3]. Серед актуальних питань України та країн ЄС у сфері гендерної політики є забезпечення рівної зарплати чоловікам та жінкам, зменшення ґендерних стереотипів, надання належного медичного обслуговування, освіти та перспектив для професійного росту. Європейський Союз рекомендує Україні проводити активнішу просвітницьку діяльність в гендерній сфері, заборонити дискримінацію в будь-яких проявах в офіційних документах держави, надати недержавним інституціям та організаціям права боротися із насильством щодо жінок на місцевих рівнях та зробити судові процедури доступними та результативними для населення держави [1]. Співпраця України та Європейського Союзу у сфері ґендерних питань позитивно впливає на розвиток України як європейської держави, проте для досягнення бездискримінаційного життя в нашій державі необхідно змінити і розширити світогляд людей, тому що рівність та толерантне ставлення є фундаментом для демократичного суспільства. Особливо важливим для України є імплементація досвіду ЄС у гендерній сфері. Ключові слова: Україна, ЄС, ґендерна політика, дискримінація, жінки, рівність, фемінізм. Перелік використаних літературних джерел: 1. Марценюк Т. Гендерна політика Європейського Союзу: загальні принципи та найкращі практики [Електронний ресурс] / Т. Марценюк, В. Філіпчук. — К.: Міжнародний центр перспективних досліджень. — 2015. — 44 с. — Режим доступу: http://www.icps.com.ua/assets/uploads/files/genderna_pol_tika_s.pdf 2. План Дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки [Електронний ресурс] // Міністерство Юстиції: веб-портал. — Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/plan-diy-ukraina-es-u-sferi-yustitsii-svobodi-ta-bezpeki-1224 3. Стратегія гендерної рівності Європи на 2018-2023 роки [Електронний ресурс] // Рада Європи: веб-сайт BusinessPrint. — 2018. — 59 с. — Режим доступу: https://rm.coe.int/prems-041318-gbr-gender-equality-strategy-2023-ukr-new2/16808b35a4 4. Gender equality [Електронний ресурс] // European Commission: веб-портал (2020). — Режим доступу: https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/gender-equality_en 5. Gender Equality in Europe: what progress in 2019? [Електронний ресурс] // Fondation Robert Schuman: веб-сайт (2019). — Режим доступу: https://www.robert-schuman.eu/en/european-issues/0505-gender-equality-in-europe-what-progress-in-2019 6. Ghorfati A., Medini R. Feminism and its Impact On woman in the Modern Society [Електронний ресурс] / A. Ghorfati, R. Medini // Dissertation Submitted to the Department of Foreign Languages (від 2015). — 68 p. — Режим доступу: http://dspace.univ-tlemcen.dz/bitstream/112/7902/1/amina-ghorfati.pdf 7. Human rights violations and concerns in the context of counter-terrorism, immigration-detention, forcible return of rejected asylum-seekers and violence against women [Електронний ресурс] // Amnesty International: веб-публікація (від 05.2011). — 10 p. — Режим доступу: https://www2.ohchr.org/english/bodies/hrc/docs/ngos/AI_Denmark_November2010.pdf