Системи забезпечення мікроклімату в готельному комплексі «Геліос» у с. Дмитрівка Миколаївської області
Автор: Герега Михайло Тарасович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплогазопостачання і вентиляція
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Герега М.Т., Юркевич Ю.С.(керівник). Системи забезпечення мікроклімату в готельному комплексі «Геліос» у с. Дмитрівка Миколаївської області. Магістерська кваліфікаційна робота.- Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020 Розширена анотація Теплопостачання будівлі здійснюється від котельні. Теплоносій - вода з параметрами 90 - 70 °С. Опалення передбачається централізоване, двоконтурне. Перший контур –двотрубні фанкойли на адміністративні приміщення, другий контур – двотрубчасті фанкойли фірми Mc-Quay на готельні номера.[5] Опалення здійснюється за рахунок двохтрубної системи фанкойлів, які в режимі «літо» працюють в якості кондиціонерів, а в режимі «зима» компенсують тепловтрати. Розрахунковий перепад температур – 70-50 =20°С. Перший контур –двотрубні фанкойли фірми «Daikin», які обслуговують адміністративні приміщення, другий контур – двотрубні фанкойли фірми «Daikin, які обслуговують готельні номера. У санвузлах джерелом тепла слугують електричні рушникосушки. Систему гарячого водопостачання запроектовано з використанням сонячної енергії.[7] Кондиціювання приміщень об’єкту передбачається двотрубчатими фанкойлами фірми Daikin. В приміщеннях фанкойли слугують доводчиками. За допомогою припливних повітропроводів в приміщення подається санітарна норма підготовленого повітря). Джерелом холодопостачання фанкойлів та припливних установок є дві холодильні машини – чілери фірми «Daikin» сумарною потужністю 260 кВт. Чілер №1 – холодильною потужністю 120 кВт; чілер №2 – холодильною потужністю 140 кВт. Чілери встановлені на технічному поверсі на відкритій площадці. Між холодильними машинами та системою фанкойлів розташовано гідромодуль – вузол керування ХП1, в складі якого є: - водо-водяний теплообмінник продуктивністю 260 кВт. По трубопроводам між чілерами та теплообмінником циркулює 30% розчин етиленгліколю, температурний режим холодоносія 7-12 0С, для запобігання розмерзання системи в холодний період року. Між вузлом ХП1 та системою фанкойлів циркулює вода з параметрами 9-14 0С. - два циркуляційних насоса, один з яких є робочим, другий – резервним. Через кожен тиждень насоси перемикаються з режимів робочий-резервний. - в гідромодулі відбувається автоматичне перемикання режимів «зима» - «літо». Система вентиляції – припливно–витяжна з рекуперацією теплоти, за допомогою яких відбувається подача в приміщення чистого повітря і видалення з приміщення забрудненого. При механічній вентиляції повітрообмін здійснюється за рахунок напору повітря, який створюється вентиляторами. Припливні та витяжні повітропроводи загально-обмінної вентиляції ізолюються самоклеючою термоізоляцією типу «Пінофол» товщиною 8 мм. Наукова частина роботи розкриває питання підвищення ефективності геліосистеми шляхом раціонального вибору типу абсорбера для сонячного колектора Абсорбер – це пристрій, призначення якого - перетворення енергії Сонця в теплову енергію. Наступний етап – це передача з поверхні сонячної панелі носію. Абсорбери виготовляються різної конфігурації, а матеріалом служить мідь або скло, рідше алюміній. Найчастіше вони виготовляються у вигляді тонких металевих пластин, які і з`єднуються з теплообмінником. Абсорбером міг би бути і сам теплообмінник, до того ж виготовлений з міді, але на нього потрапляє дуже мало сонячного світла. А адсорбер, виконаний у формі пластин, покриває повністю теплообмінник, тим самим збільшуючи площу сонячного впливу і ККД всієї установки. Пристрій встановлюється в найбільш освітленій сонячними променями області устаткування. Це покриття забезпечує не тільки більшу абсорбцію, але і запобігає зворотньому випромінюванню. Ефективність сонячного колектора залежить в першу чергу від абсорбера і покриваючого скла ізоляції корпусу. Від кришки колектора залежить поглинання сонячної радіації, якої повинно бути якомога більше, незалежно від кута сонця. Теплова ізоляція корпусу знаходиться в прямій залежності від втрати тепла в навколишнє середовище, тому, також грає вплив на теплову ефективність сонячного колектора Абсорбер називають не інакше, як «серце» колектора, елемент, відповідальний за поглинання сонячної радіації, виробництва і передачі тепла. Об’єкт дослідження – готель у с. Дмитрівка Миколаївської області Предмет дослідження – параметри мікроклімату приміщень, абсорбер сонячного колектора Мета дослідження – проектування систем забезпечення мікроклімату приміщень готелю. Запроектовано системи опалення, гарячого водопостачання, вентиляції та кондиціонування повітря, запроектовано котельню. Визначено, який саме абсорбер потрібно вибирати при підборі сонячного колектора. Визначено, що абсорбер сонячного колектора слід брати до уваги при виборі, в якості одного з основних чинників, що визначають ефективність сонячного колектора, а також відповідальність за поведінку інваріантних параметрів протягом терміну служби колектора. Ключові слова – нагрівальні прилади, теплоносій, джерело теплоти, дросель-клапан, холодоагент, кондиціонер, геліосистема, абсорбер, межа вогнестійкості, енергозберігаючі технології. Перелік використаних літературних джерел 1. ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» - K.: Мінбуд України, 2016. 2. ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 “Будівельна кліматологія” - K.: Мінбуд України, 2010. 3. ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель 4. ДБН В.2.5-67:2013 “ Опалення, вентиляція та кондиціонування” - K.: Мінбуд України, 2013;. 5. ДБН В.2.2 20:2008 Готелі. - K.: Мінбуд України, 2008 6. О.Vozniak, O.Dovbush. Influence of indoor climate on a person heat exchange in a room. Zeszyty naukowe Politechniki Rzeszowskiej “Aktualne problemy budownictwa i Inzynierii srodowiska”; czesc 2 - inzynieria srodowiska”, Rzeszow, 2000 r., - s.441 – 447. 7. Ю.Д.Губернский, Д.И.Исмаилова. Экономия энергии и топлива при управлении микроклиматом. – Водоснабжение и санитарная техника, 1985, № 3. –с.11-12. 8. Возняк О.Т. Вплив взаємодії струмин на повітророзподіл у приміщенні// Вісн. НУ “Львівська політехніка”. – Львів. 2001, – с. 27– 31. 9. Л.Банхиди. Тепловой микроклимат помещений. – М.: Стройиздат, 1981. – 248 с. 10. О.Возняк, А.Ковальчук. Ефективність повітророзподілу зустрічними неспіввісними струминами. Вісник Національного Університету “Львівська політехніка” № 460 “Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація”, 2002 р., - с.157 – 161.