Будівництво складу сільськогосподарської продукції у м. Городок Львівської області
Автор: Когут Василь Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислове і цивільне будівництво
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Когут В.В., Максимович С.Б. (керівник) Будівництво складу сільськогосподарської продукції у м. Городок Львівської області. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Заплановано будівництво складу сільськогосподарської продукції в м. Городок Львівської області. Конструктивне рішення складу прийнято з повним залізобетонним каркасом, прямокутної форми на плані в осях 72,0?90,0м. Висота приміщення від рівня чистої підлоги до низу кроквяної конструкції складає 7,00м. Прийнято поздовжній крок рам 12,0м. Фундаменти під колони окремі стаканного типу монолітні. Для рампи запроектовано стрічкові монолітні фундаменти. Зовнішнє огородження зі стінових панелей. Внутрішні перегородки виконані з цегли. Прийнята покрівля рулонна по ребристих плитах покриття. В роботі виконано розрахунки основних несучих конструкцій каркасу: ребристої плити покриття, розкісної сегментної ферми, фундаментної балки і окремого фундаменту під колону. Розроблено технологічну карту монтажу несучих конструкцій залізобетонного каркасу. Виконано підбір монтажного крану для виконання основних робіт. Описана технологія ведення монтажних робіт і правила з техніки безпеки. На будгенплані подано організацію будівельного майданчика з розміщеними тимчасовими будинками, спорудами і дорогами. На основні будівельно-монтажні роботи розроблений календарний план. Тривалість будівництва складає 143 дні, кошторисна вартість 21546,8тис.грн. У науковому розділі виконано порівняльний аналіз розрахунку похилих перерізів однопролітних залізобетонних балок на дію поперечної сили. Об’єкт дослідження – однопролітна балка завантажена рівномірно розподіленим навантаженням. Предмет дослідження – несуча здатність залізобетонних конструкцій на дію поперечної сили. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу існуючих методик розрахунку несучої здатності залізобетонних конструкцій за поперечною силою на основі порівняльного чисельного розрахунку однопролітної балки при однакових вихідних умовах відповідно до нормативних документів [1-6]. Методики розрахунку міцності залізобетонних елементів на дію поперечних сил розробляються з початку перших експериментальних досліджень та вдосконалюються по сьогоднішній день. Існує ряд пропозицій щодо розрахунку міцності похилих перерізів, які відрізняються не тільки окремими положеннями та кількісними співвідношеннями, а й принциповим підходом. В результаті, нормативні документи різних країн пропонують відмінні методики, результати розрахунків за якими суттєво відрізняються між собою. Порівнявши методики розрахунку міцності похилих перерізів за українськими (ДБН В.2.6-98:2009 [1] та ДСТУ Б В.2.6-156:2010 [2], які відповідають міжнародним європейським нормам EROCODE-2 [3]), американськими (ACI 318-95 [4]) та російськими нормативними документами (СП 52-101-2003 [6]), можна виділити ряд принципових відмінностей: - у нормативних документах України [1, 2] та Європи EROCODE-2 [3] розглядається стержнева модель, в той час як в Росії [6] – модель похилих перерізів; - відповідно російським [6] та американським [4] нормативним документам загальна несуча здатність залізобетонного елемента за поперечною силою складається із суми граничних поперечних сил, які сприймається бетоном та поперечною (похилою) арматурою, а в українських [1, 2] та європейських нормах [3] ці дві величини - поперечні сили, які сприймається бетоном та поперечною (похилою) арматурою оцінюються незалежно одна від одної. Тобто при недостатньому значенні опору зсуву бетону, прийнято, що поперечна розрахункова сила передається тільки на поперечну, похилу арматуру; - у нормативних документах Америки [4] гранична поперечна сила, яка сприймається бетоном, визначається залежно від співвідношення поперечної сили і згинального моменту, а в російських нормативних документах [6], значення даної складової залежить від проекції довжини похилої тріщини на поздовжню вісь елемента; - на відміну від російських норм [6], несуча здатність бетону за поперечною силою, відповідно до [1-3], залежить від значення коефіцієнта армування перерізу поздовжньою розтягнутою арматурою, а українські та європейські нормативні документи [1-3] додатково враховують складову від попередньо напруженої арматури; - у нормативних документах України та Європи [1-3] значення граничної поперечної сили, що сприймається поперечною арматурою, визначається на довжині пов’язаній із кутом між розтягнутими і стиснутими стержневими елементами, в американських документах [4] – на довжині, що рівна робочій висоті перерізу, відповідно російським нормативам [6] – на довжині проекції похилого перерізу. Результати чисельного аналізу розрахунку міцності похилих перерізів залізобетонних елементів відповідно нормативним документам Єврокоду [3], США АСІ 318 [4], Англії SР 110.72 [5] та Росії [6] показали значну розбіжність між собою різних методик. В результаті проведених розрахунків найбільшу кількість поперечної арматури на балку отримали при розрахунку за Єврокодом - 81o6 і найменшу за АСІ 318 - 54o6. Підходи до визначення несучої здатності за поперечною силою значно відрізняються один від одного та враховують при цьому різні фактори. Свій вплив на визначення розрахункової поперечної сили вносить різниця значень коефіцієнтів надійності за метеріалом, а також статистичні засоби оцінки міцності стиснутого бетону, що вводиться в розрахункові формули для визначення несучої здатності або площі перерізів згинаних елементів. Ключові слова: залізобетонна балка, поперечна сила, похилий переріз, несуча здатність похилого перерізу. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.6.-98:2009. Конструкції будівель та споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення. 2. ДСТУ Б В.2.6.-156:2010. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування. МІНРЕГІОНБУД УКРАЇНИ. К:2011 р. 3. EN 1992-1-1-2004: Eurocode 2: Design of concrete structures.-Part 1-1: General rules and rules for buildings. 4. ACI 318-95 Building Code Requirements for Structural Concrete and Commentary. ACI, 1996. – 369pp. 5. CP 110:1972 The Structural Use of Concrete. Part 1. British Code of Practice for the Structural Use of Concrete. London, 1972, 240pp. 6. СП 52-101-2003. Бетонные и железобетонные конструкции без предварительного напряжения. М.2003.