Прогнозування обстановки та удосконалення оперативно-тактичних дій підрозділів ДСНС, щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на ВАТ „Львівхім” в смт. Куликів Жовківського району
Автор: Журавець Микола Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Журавець М.В., Перетятко Б.М. (керівник). Прогнозування обстановки та удосконалення оперативно-тактичних дій підрозділів ДСНС, щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на ВАТ „Львівхім” в смт. Куликів Жовківського району. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2020. Розширена анотація. Для постійного моніторингу стану радіаційної та хімічної обстановки в Україні створені загальнодержавні та територіальні мережі спостереження та лабораторного контролю,и які в свою чергу збирають, опрацьовують та передають інформацію про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами. Для запобігання виникнення проводяться завчасно підготовлені заходи: створення укриттів на підприємствах, проводять інженерний захист територій, також проводять медичний, біологічний, екологічний та хімічний захист. Хімічний захист включає виявлення вогнища хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів хімічного захисту, забезпечення засобами хімічного захисту, організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки. В Україні налічується близько 15000 потенційно небезпечних об’єктів та більше як 4,5 000 об’єктів з підвищеною небезпекою. В зонах можливого ураження від них мешкає близько 16 млн. людей. Більшість з них перебувають в сфері управління Міністерства промислової політики - з 399 таких підприємств 91 визначене як хімічно небезпечне. На них бракує локальних систем виявлення загрози НС та локальних систем оповіщення людей, що мешкають в зонах ймовірного ураження. На половині цих підприємств не має матеріальних резервів для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, не створені комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Найнебезпечнішими є підприємства на яких експлуатується аміак, хлор та соляна, сірчана кислоти. Вступ виконано достатньо грамотно, згідно вимог. В першому розділі описано актуальність теми та огляд літератури даної магістерської кваліфікаційної роботи. В другому розділі висвітлено архітектурні рішення об’єкту. В третьому розділі проведено прогнозування можливої обстановки в разі виникнення НС. В четвертому розділі проведено розрахунок сил та засобів. В п’ятому розділі розроблений план дій органів управління та сил ДСНС на об’єкті у разі виникнення НС з викидом кислот. В шостому розділі розроблений план пожежогасіння. В сьомому порахована економіка пожежної безпеки. В восьмому розділі описано правила безпеки. В дев’ятому розділі описані вимоги екологічної безпеки на об’єкті. Об’єкт дослідження: резервуари для зберігання кислот та каустичної соди, а також горючі легкозаймисті рідини, що знаходяться в резервуарах. Предмет дослідження: об’ємно-планувальні та інженерні рішення резервуарів для зберігання кислот та каустичної соди, а також горючі легкозаймисті рідин, що знаходяться на підприємстві. Мета дослідження: – підвищення рівня пожежної безпеки ВАТ „Львівхім”, а також пошук та впровадження нових технічних засобів боротьби з вогнем, які здатні виявляти на ранній стадії пожежі. Для досягнення мети були сформульовані та розв’язані наступні завдання: - проаналізувати хімічну небезпеку даного об’єкту; - проаналізувати стан захисту об’єкту; - провести прогноз ймовірної аварійної ситуації; - розробити рекомендації по ліквідації аварії на ХНО. 1. В даній магістерській роботі було розглянуто хімічну небезпеку на ВАТ «Львівхім». 2. Вивчено загальну характеристику об’єкта, проведено аналіз пожежовибухо- і хімічної небезпеки конкретних речовин, що зберігаються на об’єкті, зроблено розрахунок сил і засобів для ймовірної надзвичайної ситуації. 3. За виявленими недоліками, та проведеними розрахунками, для забезпечення безпеки населення та робочого персоналу підприємства при аварії з викидом (виливом) соляної кислоти на ВАТ «Львівхім», запропоновано встановити обвалування для зменшення площі розливу тим самим зменшити кількість ХНР, що попаде в атмосферу. 4. Проведено розрахунок необхідної кількості сил і засобів для гасіння пожежі. 5. Глибина розповсюдження забрудненого повітря при проливі 13,4 т. соляної кислоти дорівнює 8,9 км. Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить 1,11 км. Площа зони можливого хімічного забруднення становить 248,7 км2. Площа зони прогнозованого хімічного забруднення становить 8,7 км2. Час випаровування розлитого НХР 1,9 год. Розхід води на осадження парів НХР 10,26 л/c. Кількість стволів - розпилювачів, потрібних для осадження парів НХР 3 ств. N пожежних автомобілів основного призначення1. Необхідний запас води на осадження парів НХР становить 1108 м3. Ключові слова: гасіння пожежі, пожежа, пожежогасіння, пожежна безпека, керівник гасіння пожежі, розвідка, локалізація пожежі, ліквідація пожежі. Перелік використаних літературних джерел. 1.Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. 2.Наказ МВС України від 26.04.2018 року №340 „Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж”. 3.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1342 “Про затвердження Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України”. 4.Наказ МНС України від 07.05.2007 року №312 “Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”. 5.Довідник керівника гасіння пожежі. – Київ: УкрНДІЦЗ, ТОВ «Літера-Друк», 2016. – 320 с. 6.Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). 7.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1341 „Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів МНС України, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення”. 8.ДСТУ EN 2:2014 „Класифікація пожеж”. 9.Наказ Міністерства енергетики і вугільної промисловості України від 22.12.2011 р. №863 «Про затвердження Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України». – 2011.