Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Сержанта Жужоми, 1 у м. Черкаси, з оцінкою нормативної трудомісткості зведення
Автор: Зубачик Роман Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міське будівництво та господарство
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Сержанта Жужоми, 1 у м. Черкаси, з оцінкою нормативної трудомісткості зведення. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Об’єкт дослідження – групи багатоквартирних житлових будинків з оцінкою таких характеристик як висотність, загальна площа та їх кошторисна вартість. Предмет дослідження – оцінка впливу висотності, загальної площі споруди та її кошторисної вартості на нормативну трудомісткість при зведенні багатоквартирного житлового будинку. Мета дослідження – метою магістерської кваліфікаційної роботи є оцінка нормативної трудомісткості при зведенні багатоквартирних житлових будинків в тому числі на прикладі будівництва житлового будинку на вул. Сержанта Жужоми, 1 у м. Черкаси. На основі нормативної трудомісткості, яка дорівнює сумі усіх витрат праці на виробництво одиниці продукції, визначається, як відомо, кількість працюючих на відповідний об’єкт будівництва. З огляду на це дослідження і оцінка показників, що впливають на нормативну трудомісткість є наразі актуальним завданням, оскільки визначення їх впливу і встановлення між ними закономірностей дасть змогу оптимізувати усі витрати праці. Магістерська кваліфікаційна робота присвячена оцінці впливу висотності, загальної площі споруди та її кошторисної вартості на нормативну трудомісткість при зведенні багатоквартирного житлового будинку, а також визначенню між ними закономірностей. В рамка досліджень було опрацьовано численну кількість будівельних кошторисів (більше 10). Відповідно з них було отримано значення нормативної трудомісткості залежно від поверховості житлового будинку, його загальної площі та загальної кошторисної вартості. За результатами регресійного аналізу було встановлено, що між нормативною трудомісткістю та висотністю житлового будинка існує лінійна залежність. Також лінійна залежність є між загальною площею житлового будинку та його загальною кошторисною вартістю. Разом з цим було зауважено, що при збільшенні поверховості збільшується і розкид розрахованих значень нормативної трудомісткості відносно лінії регресії. З огляду на те, що розглянуті чинники, що впливають на нормативну трудомісткість мають широкий діапазон значень (за виключенням поверховості), було проведено множинний регресійний аналіз, за результатами якого отримано рівняння регресії залежності від трьох аргументів. Отримане рівняння дає змогу на основі загальної площі споруди і його загальної кошторисної вартості визначити нормативну трудомісткість. Як приклад зведення багатоквартирного житлового будинку, в роботі розглядається новий 8-ми поверховий житловий будинок на вул. Сержанта Жужоми, 1 у м. Черкаси з вбудованими офісними приміщеннями на рівні першого поверху. Цей будинок складається з двох секцій, які зводять в одну чергу. Підвальний поверх знаходиться на відмітці -3.000. Конструктивною схемою будинку є неповний балочний каркас з несучими колонами та стінами. Фундамент будівлі складається із забивних паль довжиною 12 м і для останніх виконується монолітні залізобетонні ростверки. Між поверхами передбачається влаштування монолітного залізобетонного перекриття товщиною 220 мм. З використання програмного середовища ПК «ЛІРА-САПР» розраховано конструкцію плити перекриття для типового поверху і визначено розрахункові зусилля, які здійснюються на неї [1]. На основі цих результатів підібрано відповідне армування і встановлено місця, які потребують обов’язкового підсилення додатковими арматурними стержнями. Розраховано конструкцію колони в підвальному поверсі, визначено навантаження, яке здійснюється на неї та на основі цього визначено відповідне армування. Розроблено проект організації будівництва [2], який включає будівельний генплан та організацію будівельного майданчика, техніко-економічні показники, календарний план виконання робіт, графіки щодо потреб на робочі кадри, будівельні матеріали і конструкції, а також на машини і механізми. В дослідженні розглянуто і описано застосування технологічних карт таких як влаштування плит перекриття з монолітного залізобетону, встановлення вікон і дверей та влаштування керамічних поверхонь. Технологічна карта на зведення монолітних залізобетонних плит перекриття включає встановлення опалубки, вкладання арматури, бетонування та догляд за ним, а також демонтаж опалубки. Своєю чергою встановлення опалубки складається з таких етапів як розстановка стійок, встановлення поздовжніх та поперечних балок та розкладка фанери. В технологічній карті на встановлення вікон і дверей описано послідовність їх встановлення з розподілом на захватки. Наведено методи перевірки геометрії стінових віконних і дверних отворів, також сформовано відповідні їм специфікації. Технологічною картою на встановлення керамічних поверхонь визначено послідовність влаштування з розподілом на захватки, а також описано способи влаштування і підходи щодо оцінки влаштування її рівності. В дослідженні також сформовано вимоги щодо безпеки при розробці траншей і котлованів, при прокладанні підземних комунікацій, при влаштуванні фундаментів та при створенні освітлювальних приладів території будівництва. Ключові слова: нормативна трудомісткість, багатоквартирний житловий будинок, монолітне залізобетонне перекриття, проект організації будівництва, колона, вікна і двері, керамічна поверхня. Перелік використаних джерел: 1. Байков В.Н., Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции. Общий курс. Москва. 1985. 2. Посібник з розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт до ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва" ч.1