Конструктивно-тектонічна взаємодія в архітектурному образі громадських споруд
Автор: Олійник Марія Іванівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Із плином часу, завдяки невідворотньому науковому та промисловому прогресу у населення з’являлись нові потреби, виклики, що й викликало потребу у влаштуванні більшої кількості будівель та споруд громадського призначення, що допомогли б ці потреби задовольнити. Нові адміністративнопобутові, культурно-дозвіллєві, просвітницькі, освітні заклади забезпечували додаткову функціональність для свого часу. Ці будівлі та споруди не лише забезпечували потреби населення, але й визначають напрямок розвитку населеного пункту, й, зокрема, впливають на економічну та соціальну ситуації в поселеннях. На сьогоднішній день , в Україні стрімко розвивається індустрія житлового будівництва. Поряд з потребою людини на житло стрімко зростає необхідність розбудови громадської інфраструктури , такої як: дошкільні та шкільні заклади , заклади медичного , фізичного , матеріального обслуговування. Так як церква посідає одну з ключових ролей в сучасному українському суспільстві , зокрема ,має один із найбільших рівнів довіри від населення серед усіх інституцій в Україні, тому, на мою думку актуальність будівництва сакральних об’єктів є на високому рівні.За радянського часу на теренах України велось будівництво значної кількості споруд громадського призначення. Архітектура даних споруд була повністю пов’язана та відображала специфіку тогочасного режиму та політики правлячої партії.*2+ Централізація типового проектування, здешевлення вартості та пришвидшення термінів будівництва відсутність декорування були основними рисами архітектури того часу. *3+ Недооцінка громадського значення архітектури призвела до втрати своєрідності у вигляді населених пунктів, відсутності яскравих архітектурних образів, що повинні були відображати соціальні особливості тодішнього ладу. Що ж тоді є Церква у такому глобальному суспільстві? Очевидно, що зараз жодна із локальних християнських церков не має потуги критичного впливу на суспільно важливі рішення своєї локальної спільноти (можна лише відзначити такі невеликі винятки, як Грузинська Православна і, можливо, Польська Католицька церкви в европейському регіоні, а в інших країнах і регіонах, на кшталт Філіппін чи ґватемали – оцінювати не беруся). Це ж саме стосується впливу у світовому масштабі Римського Престолу, і тим більше такої розмитої конфедерації як Вселенське Православ’я.Проект магістерської роботи включає в себе дослідження історії формування громадських центрів переважно на основі досвіду Сполучених Штатів Америки та Великобританії[5]. Формат будівель змінювався від шкіл, що надавали додаткові послуги в додатковий час, через соціальні будинки/клуби до будівлі, що обслуговує громаду, яка відповідає за догляд і управління нею, та забезпечує можливості для розвитку рекреаційного, культурного та особистого добробуту членів цієї громади. Та одночасно є місцем зустрічі для груп громади чи волонтерських організацій. В проекті також досліджено перелік функції, що може виконувати громадський центр, перелік зон, приміщень, функціональних блоків, що він може в собі містити. Досліджено також містобудівні, економічні[6], соціальні передумови влаштування громадських центрів. Що стосується України – тут можна впевнено стверджувати, що позиції церков України щодо суспільно значимих питань не привертають увагу, тому що мають соціологічно непомітний вплив (або навпаки – діяльність Церкви має настільки малий суспільний ефект, що церкви і не претендують на цінність, важливість для суспільства власної позиції). Перелік використаних літературних джерел: https://osvita.ua/vnz/reports/geograf/23331/ https://virtual.ua/ua/culture/lviv/placeofworship/ https://lviv.vgorode.ua/reference/tserkvy/ https://photo-lviv.in.ua/top-10-najvidomishyh-hramiv-lvova/ https://afishalviv.net/pro-lviv/7-naicikavishih-cerkov-lvova/