Правові основи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування
Автор: Терешкевич Максим Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Терешкевич М.В., Бліхар М.М., Правові основи фінансової діяльності держави та органів самоврядування. – Національний університет «Львівська Політехніка», Львів, 2020. Важливим інститутом державної влади, а також демократичного суспільства є інститут фінансової діяльності держави. У сьогоднішній час становлення економічної та фінансової сфери України відбувається в рамках процесу розвитку держави, а також в умовах глобального економічного застою через пандемію. Проте, незважаючи на це інститут фінансової діяльності держави поступово досягає такого рівня розвитку та вдосконалення, якого вимагають міжнародні стандарти та норми. Аналізуючи законодавство, варто стверджувати, що фінансова діяльність держави це діяльність з формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих грошових фондів і забезпечення функціонування соціально-економічних завдань, управління обороноздатності, діяльності державних органів. Об’єктом дослідження є фінансова діяльність держави та процеси збирання, розподілу, перерозподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів. Предметом дослідження є правовий статус органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють політику у сфері фінансів. Метою є дослідження та характеризування системи державного управління та політики у сфері фінансової діяльності державних органів, фінансових установ, органів влади та громадських організацій, які виконують функції державного контролю у сфері фінансів або інші функції, повноваженнями яких є здійснення фінансової діяльності. На сьогоднішній день питання фінансової системи є актуальним, оскільки вона не повністю виконує покладені на неї завдання щодо належного фінансового забезпечення потреб економіки. Саме фінансова система сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання й покращення добробуту населення. Отже, за своєю сутністю фінансова система являє собою сукупність фондів фінансових ресурсів, які в процесі розподілу і перерозподілу ВВП зосереджуються в розпорядженні держави, суб’єктів господарювання, фінансово-кредитних установ та домогосподарств для задоволення їх потреб та забезпечення процесу відтворення, а також характеризуються наявністю організаційної цілісності, зосередженої на управлінні та контролі з боку фінансового апарату. Створення досконалої фінансової системи держави – одна з основних умов функціонування економіки. Побудова раціональної та ефективної фінансової системи є досить складним завданням, реалізація якого потребує тривалого часу. Запорукою економічного зростання в країні є розбудова ефективно функціонуючого та розвиненого фінансового сектору. При цьому необхідно враховувати, що економічний розвиток, з одного боку, зумовлений рівнем розвитку фінансового посередництва і ринку фінансових послуг, з іншого – його забезпечення вимагає підтримання та забезпечення належного рівня фінансової стійкості в країні, що, у свою чергу, базується на ефективному формуванні й розвитку системи фінансового нагляду. Все це обумовлює необхідність комплексного і всебічного дослідження стратегічних засад розвитку фінансового нагляду в країні з урахуванням пріоритетів та цілей соціально-економічного розвитку країни в цілому і фінансового сектору. Зростання рівня добробуту населення та підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання є одними з основних завдань держави, що можуть реалізуватися за допомогою фінансової політики. Тому на сьогодні є важливим визначення проблем і перспектив розвитку фінансової політики уповноваженими органами державного управління України. Це обумовлює необхідність формування виваженої державної фінансової політики на основі ефективного використання фінансового потенціалу країни та її окремих регіонів. Сучасний фінансовий ринок в Україні ще недостатньо розвинутий. Узагальнений аналіз фінансової системи України свідчить про її незбалансований характер. Разом з тим, він уже досяг того рівня розвитку, коли використання його можливостей може в значній мірі сприяти вирішенню ключових економічних проблем. На сучасному етапі становлення українська фінансова система має ряд проблем, що перешкоджають та гальмують її розвиток [3, с. 19]. По-перше, це відсутність системного підходу до реструктуризації, ефективності функціонування фінансової системи, по-друге, надто повільний темп реформ, нечітка визначеність з конкретним напрямом реформ, по-третє,недостатній рівень капіталізації банків України. Фінансова система повинна бути гнучка, динамічна, саморегульована. Держава повинна знайти оптимальний підхід до реструктуризації, керувати розвитком і забезпечувати стабільність всієї системи. Нині ситуація ускладнюється різким зростанням цін на товари і послуги, видачею заборгованості населенню, що стало причиною чергової інфляції. Першочерговими завданнями розвитку фінансової системи в Україні є:створити групу потужних банків; зменшити податковий тиск; упорядкувати фінансові потоки; розпочати структурно-інституційні перетворення банківської системи, ефективну реорганізацію підприємств.[5, с. 28]. На це повинні бути спрямовані всі зусилля органів законодавчої та виконавчої влади. Успішна реалізація цих заходів буде сприяти зміцненню банківської системи і створенню нею сприятливих умов для подальшого розвитку нашої економіки й зростання ефективності її функціонування. Вирішення цих та інших проблем і поступове піднесення економіки вселяють надії на подальше вдосконалення всієї кредитної системи, подолання існуючих перешкод і побудову суспільства, в якому кожна людина буде мати гідні умови існування. Отже, на сьогодні в Україні на сучасному етапі становлення фінансово- кредитна система не повністю відповідає потребам розвитку економіки нашої держави, оскільки має ряд проблем, які перешкоджають та гальмують її розвиток, а саме: високий рівень залежності ресурсної бази від зовнішніх запозичень та значну частку іноземного капіталу в структурі фінансово- кредитної системи України; наявність на ринку установ з незначним рівнем капіталізації, що не забезпечує належним чином їхньої фінансової стабільності; відсутність у фінансово-кредитних установ ефективних механізмів та інструментів управління активами і пасивами; низька рентабельність фінансово-кредитних установ через загальну низьку якість активів, високу питому вагу неприбуткових активів у загальних активах банків та невиправдано високу вартість ведення бізнесу; низький рівень менеджменту і корпоративного управління [4, с. 528]. Ці проблеми потребують суттєвих змін у фінансовій політиці держави. Але, якщо до недавнього часу головним завданням було пом’якшення наслідків глобальної економічної кризи та вихід з неї, то віднині принципом фінансової стратегії повинно стати надійне забезпечення реалізації політики економічного зростання. Ключові слова: фінансова система України, органи фінансового контролю, державний та місцевий бюджет, грошові фонди, публічна і приватна фінансова діяльність, аудит. Список використаних літературних джерел. 1. Луніна О.П. (2010). Проблеми та перспективи розвитку державних фінансів в Україні // Фінанси України. 31–2. 2. Орлюк О.П. (2010). Фінансове право. Академічний курс: навч. 801-808. 3. Полозенко, Д.В. (2011). Фінансова система України та бюджетний процес: сутність та шляхи їх вдосконалення // Фінанси України. 18– 25. 4. Пшик, Б.І. (2011). Фінансово-кредитні відносини в Україні: становлення, розвиток, напрями вдосконалення: монографія / Б. І. Пшик; Інститут регіональних досліджень НАН України. 551-552. 5. Череп, А.В. (2010). Особливості сучасної фінансової системи в ринкових умовах // Економіка і держава.28–30.