Адміністративно-правові засади функціонування інформаційної інфраструктури
Автор: Олійник Анна Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Олійник А. А., Радейко Р.І. Адміністративно-правовий статус інформаційної інфраструктури. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Теоретичним і організаційно-правових питань розвитку та використання інформаційної інфраструктури присвячено значну кількість зарубіжних робіт, але в Україні теоретико-правових досліджень в даній області недостатньо. Дедалі складніші процеси пошуку, збору, зберігання, обробки, надання, поширення інформації, методи і способи здійснення таких процесів дозволяють визначити вектори публічної політики в сфері створення і використання інформаційної інфраструктури. Збільшення впливу технологій на суспільні відносини є поштовхом для утвердження в нашій країні за останні стратегічних документів щодо створення, розвитку та обліку соціальних змін, що вносяться інформаційними системами і сервісами в суспільні відносини. Однак для створення і подальшого цифрового управління необхідно вирішити сукупність правових, нормативно-технічних і організаційних проблем і завдань. Зокрема, подолання відставання нормативного правового регулювання; розробка стандартів обов’язкових вимог, методологій моделювання апаратно-програмного комплексу з позиції забезпечення: інформаційної безпеки, включаючи безпеку даних; визначення перспектив розвитку суспільних відносин в сфері інформаційних систем і можливостей їх правового регулювання. Активне використання в суспільних відносинах технології обробки великих обсягів даних (далі - технологія великих даних) виявляє проблему визначення надійності даної технології і забезпечення безпеки інформації, яка збирається та обробляється з її допомогою, в тому числі забезпечення безпеки інформації обмеженого доступу, що розміщується в інформаційній системі. Виникають випадки, коли частина інформаційних відносин регулюється підзаконними нормативно-правовими актами, що не завжди узгоджуються із чинними законами України, зокрема Законом України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” [1], а також концептуальними документами, наприклад, “Стратегією кібербезпеки України” [2]. Об’єктом дослідження є адміністративні засади розвитку функціонування та забезпечення безпеки інформаційної інфраструктури. Предметом дослідження виступають теоретичні, організаційні та правові питання адміністративного статусу інформаційної інфраструктури. Метою дослідження є здійснення комплексного аналізу адміністративно-правного статусу інформаційної інфраструктури та вироблення основних напрямів, форм, способів, методів забезпечення їх кібербезпеки. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань: дослідити поняття, сутність, види та основні характеристики правового режиму інформаційної інфраструктури; проаналізувати нормативно-правові основи регулювання інформаційної інфраструктури; охарактеризувати основні підходи до розуміння інформаційної інфраструктури; розглянути основні види інформаційної інфраструктури; вивчити специфіку розвитку інформаційної інфраструктури у окремих державах; розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення захисту інформаційної інфраструктури в умовах діджіталізації. Розвиток мережі Інтернет, сучасних інформаційних продуктів призводить до того, що юридичне регулювання не завжди встигає за реальними відносинами, але інколи це може бути на руку прогресивному юристові [3] Широке застосування новітніх інноваційних підходів і технологій зумовило трансформацію форм і методів діяльності суб’єктів правовідносин для збільшення їхніх функціональних можливостей, захисту даних та зменшення витрат. З кожним роком збільшується кількість суб’єктів публічного і приватного права для підвищення рівня ефективності їх діяльності та результативності застосовують сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології (далі – ІКТ), а саме: Internet of Things, Сloud Technology, Blockchain, Mobile ID, Big Data [4-6]. Ключові слова: інформація, інформаційні технології, інформаційна інформаційна інфраструктура, кібербезпека, інформаціний захист. Перелік використаних літературних джерел. 1. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України:Закон України від 05.10.2017 р. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 45. Ст. 403. 2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року "Про Стратегію кібербезпеки України": Указ Президента № 96/2016. Офіційний Вісник України. 2016. № 23. Ст. 899 3. Основаи ІТ-права. / Т.В. Бачинський,Р.I. Радейко. 3-тє вид. перероб. і доп. Київ. Юрінком Інтер., 2019. 244 с. 4. Bachynskyy, T., & Radeiko, R. (2019). Legal regulations of blockchain and cryptocurrency in Ukraine. Hungarian Journal Legal Studies, 60(1), 3-17. 5. Котвіцький І. Україна потребує регулювання кібербезпеки. URL: https: // www.glavnoe.ua/artides/a12228 6. Радейко Р.І. Особливості впровадження технології блокчейн у сфері публічних відносин в Україні. Часопис цивілістики. 2018. №. 29. С. 112-118.