Адміністративно-правові засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України

Автор: Митник Аліна Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Митник А.О., Гулак Л.С. (керівник). Адміністративно-правові засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України. Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. У магістерській роботі проведено дослідження актуальних в межах науки адміністративного права питань щодо: теоретико-правової характеристики адміністративно-правових засад організації та діяльності Кабінету Міністрів України, їх змісту, шляхів удосконалення в умовах розбудови Української держави. Адміністративно-правові засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України - це сукупність основних методологічних характеристик та принципів регулювання суспільних відносин у сфері виконавчої влади, що встановлюється нормами адміністративного права та передбачає категоріальне, нормативно-правове і організаційно-управлінське забезпечення. Як вищий орган виконавчої влади, Кабінет Міністрів України очолює єдину систему виконавчої влади; забезпечує у відповідності з Конституцією здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України [1]. Правову основу його діяльності складає розгалужена система нормативно-правових актів, центральне місце серед яких займають Конституція України та Закон України «Про Кабінет Міністрів України». До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр-міністр України призначається парламентом за поданням Президента України. Законодавством України передбачено два етапи у формуванні складу уряду: призначення на посаду Прем’єр-міністра; призначення інших його членів. Завдання Уряду визначено в Конституції України та Законі України «Про Кабінет Міністрів України». Його діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості [2]. Форми діяльності Уряду поділяють на правові та організаційні. До правових форм відносять нормотворчу, правозастосовчу, установчу, контрольну, інтерпретаційну. Основною організаційною формою роботи є засідання [3]. У процесі функціонування Кабінет Міністрів України використовує такі методи організаційного характеру: координація, планування, прогнозування, інформаційне забезпечення, організація виконання і контроль за виконанням прийнятих рішень, робота з кадрами. У контексті євроінтеграційних прагнень України особливого значення набуває запровадження європейських норм і стандартів реалізації державної інформаційної політики, зокрема і електронного врядування [4]. Одним із шляхів удосконалення організації та діяльності Уряду є здійснення адміністративної реформи [5], мета якої - побудова ефективної моделі врядування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Об’єкт дослідження - адміністративно-правові відносини, пов’язані із процесом організації та діяльності Кабінету Міністрів Україні. Предмет дослідження - адміністративно-правові засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України. Мета дослідження - визначення адміністративних та правових засад організації та діяльності Уряду та формування на основі проведеного всебічного дослідження науково обґрунтованих висновків та пропозицій. Результати дослідження. Удосконалено поняття адміністративно-правові засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України. Проаналізовано конституційні моделі організації державної влади, які визначали місце Уряду в системі вищих органів державної влади та були апробовані за час незалежності України. Визначено недоліки сфери виконавчої гілки влади, що простежуються у всіх моделях. Охарактеризовано напрямки удосконалення чинної парламентсько-президентської моделі організації державної влади. Охарактеризовано місце Уряду в системі вищих органів державної влади виходячи із особливостей його адміністративно-правового статусу. Проведено аналіз нормативно-правової бази. Визначено проблемні питання базового закону. Визначено етапи формування Уряду, проблемні питання вказаного процесу та запропоновано шляхи їх вирішення. Охарактеризовано принципи діяльності Уряду та запропоновано закріплення окремих із них на конституційному рівні. Проаналізовано завдання, форми та методи діяльності Уряду, вказано на напрямки їх удосконалення. Проаналізовано моделі формування уряду в зарубіжних країнах та визначено можливі елементи запозичення для вітчизняної моделі формування Кабінету Міністрів України. Визначено суть, принципи та напрямки впровадження електронного врядування. Охарактеризовано проблеми впровадження та шляхи їх вирішення. Вказано на необхідність проведення завершальної стадії адміністративної реформи. Ключові слова: правові засади, адміністративно-правові засади, Кабінет Міністрів України, електронне врядування, адміністративна реформа. Перелік використаних літературних джерел. Самборська І.М. Еволюція конституційно правового статусу Кабінетів Міністрів України. / Демократія у країнах Східної Європи конституційно-правовий вимір. Х. Права людини. 2011. С. 167-168. Баранчик П. О. Принципи діяльності органів виконавчої влади, їх посадових осіб: питання визначення дефініцій та місця окремих принципів у системі принципів. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2012. № 1(ІІ), С. 100-108 Осауленко С.В. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. О., 2010. 19 с. Барікова А. А. Електронна держава: нова ефективність урядування. К. : Юрінком Інтер, 2016. 135 с. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: монографія. К.: Факт, 2002. 260 с.