Адвокатська монополія в Україні: сучасний огляд проблеми
Автор: Максимків Олеся Степанівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Максимків О. С., Баїк О. І. Адвокатська монополія в Україні: сучасний огляд проблеми (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2020. Розширена анотація. Активний розвиток адвокатури в Україні вимагає нових якісних змін у нормативно-правових актах, які регулють адвокатську діяльність. Впровадження адвокатської монополії є важливим кроком, який визначає вектор розвитку як адвокатури, так і усієї судової системи. У 2016 році було внесено зміни до Конституції України, якими закріплювалось виключне право адвокатів на представництво осіб у суді та захист їх від кримінального обвинувачення, що фактично можна розцінювати як введення адвокатської монополії. Об’єкт дослідження - суспільні відносини, які впливають та регулюють діяльність, організацію та розвиток адвокатури в Україні, зокрема конституційна реформа 2016 року, якою фактично було введено адвокатську монополію в Україні. Предмет дослідження - сучасний огляд проблеми адвокатської монополії в Україні. Мета дослідження - проведення аналізу адвокатської монополії в Україні, зокрема дослідження конституційних положень щодо переважного права адвокатів на представництво у судах, визначення її переваг, недоліків та особливостей, а також вплив на адвокатуру та правосуддя. Стисло навести результати дослідження. У магістерській роботі досягнуто результатів за допомогою проведеного аналізу поняття «адвокатська монополія», вивчення законодавчих основ монополії; аналізу досвіду зарубіжних країн; визначення переваг та недоліків адвокатської монополії; з’ясування впливу адвокатської монополії на адвокатську діяльність в Україні; пошуку можливих шляхів розвитку адвокатури в Україні, зокрема через впровадження адвокатської монополії. Отже, законодавчі зміни та сучасні суспільні відносини, які впливають та регулюють діяльність, організацію та розвиток адвокатури в Україні, зокрема конституційна реформа 2016 року, якою фактично було введено адвокатську монополію в Україні, сприяли тому, що в Україні конституційно закріплено виключне право адвокатури на здійснення судового представництва [1]. Правовою основою діяльності адвоката у судовому процесі є, передусім, норми Конституції України, а також Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», процесуальні кодекси, міжнародні нормативно-правові акти, укази Президента, акти органів адвокатського самоврядування, правила адвокатської етики. Адвокатська монополія ? це виключне право групи людей, які мають право на заняття адвокатською діяльністю, тобто адвокатів, на надання певних послуг. Щодо наявності адвокатської монополії, усі країни можна розділити на три групи: 1) абсолютна монополія; 2) обмежена монополія; 3) дерегульований ринок адвокатських послуг [2]. Своєю чергою, абсолютна монополія характеризується виключним правом адвокатури на надання усіх видів юридичної допомоги. Для вільного ринку юридичних послуг характерним є можливість надання юридичних послуг будь-якою бажаючою особою. Модель часткової адвокатської монополії наділена наступними ознаками: а) адвокат не володіє винятковим правом на надання правових послуг; б) Здійснювати судове представництво можуть виключно адвокати (найчастіше у кримінальному процесі); в) разом з адвокатами давати консультації з правових питань та бути представником у цивільному процесі мають право й інші особи (частіше, юристи); г) якість правової допомоги залежить від професіоналізму особи, що надає правові послуги [3, с. 180]. Такі ознаки є характерними і для організації адвокатської діяльності в Україні, що свідчить про існування обмеженої адвокатської монополії. Введення виключного права адвокатів на здійснення судового представництва викликало значні дискусії серед юридичної спільноти. Дотепер частина правників вважає, що адвокатська монополія ускладнить доступ до правосуддя та законсервує проблеми адвокатури [4]. Інші ж стверджують про те, якщо не відразу, то з роками, виокремлення професійного прошарку адвокатів неодмінно підвищить якість представницьких послуг [5]. Наявність такого неоднозначного сприйняття свідчить про те, що ця проблема недостатньо опрацьована, тому потребує ґрунтовного аналізу, з подальшим визначенням найдоцільніших для України шляхів модернізації законодавства, що регулює адвокатську діяльність. Особливо важливим є запозичення досвіду зарубіжних країн, адже об’єднання ринку юридичних послуг є доволі поширеним явищем у країнах Європи. Існує чимало переваг адвокатської монополії. Перш за все, адвакат володіє низкою переваг, порівняно із загальним юристом, зокрема має профільну освіту та досвід, відносини клієнта та адвоката захищені законом, адвокат наділений спеціальними правами, які розкривають широкі можливості для захисту інтересів клієнта, тощо [6]. Крім того, з монополією адвокатури відбуватиметься виділення окремого професійного прошарку адвокатів, а представництво здійснюватиметься суб’єктами, для яких здійснення даної функції є основним завданням професійної діяльності, що стимулюватиме розвиток адвакатури та підвищуватиме якість правової допомоги. Разом з тим, монополізація ринку юридичних послуг в Україні має низку недоліків. Перш за все, виключне право адвокатури на судове представництво закріплене на рівні Конституції [7]. Також аргументами проти є обмеження доступу до правосуддя; втрата адвокатами незалежності, посилення контролю держави за адвокатурою; складність і здорожчання представництва юридичних осіб; зниження конкуренції; винятки з монополії адвокатури на представництво у суді. Безсумнівно, введення в Україні адвокатської монополії має чимало переваг, проте варто зазначити, що вирішення наявних недоліків, разом із запозиченням досвіду інших держав є необхідним для якісного та успішного розвитку адвокатури. Ключові слова: адвокатська діяльність, адвокатська монополія, адвокатура, виключне право на представництво, судове представництво, участь адвоката у судовому процесі. Перелік використаних літературних джерел. 1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР/ Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 2. Деханов С. А. Адвокатура в Западной Европе: опыт и современное состояние : дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.11. Москва. 2011. 383 с. 3. Перевеза І. М. Загальнотеоретичні підходи до моделювання адвокатської діяльності: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 . Одеса, 2016. 240 с. 4. Писаренко Д. Монополія адвокатури, як інструмент ліквідації її незалежності та як порушення прав на захист. VoxUkraine. URL: https://voxukraine.org/uk/monipiliya-advokatury-ua/ (дата звернення 29.11.2020). 5. Солодко Є. Плюси та мінуси адвокатської монополії. Юридична газета. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/plyusi-ta-minusi-advokatskoyi-monopoliyi-pro-shcho-govoryat-advokati.html (дата звернення 29.11.2020). 6. Береза Н. Монополія адвокатури на здійснення представництва в суді. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2016. № 4 (12). С. 10–17. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/12-2016/bereza.pdf/ (дата звернення 29.11.2020). 7. Слива Л. Адвокатура на порозі змін: за і проти адвокатської монополії. Сучасні виклики українського права в контексті європейської інтеграції: тези доповідей учасників постійно діючого наукового семінару (Київ, 29 квітня 2016 року ). Київ. 2016. ст. 105-109.