Мова агенційної журналістики України як чинник якісного інформування: стилістичний і граматичний аспекти
Автор: Пелипишин Наталія Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Агенційна журналістика вивчає діяльність інформаційних агентств, які діють з метою надання інформаційних послуг. Їхня діяльність – збирати, обробляти, зберігати, готувати та поширювати інформацію. Для журналіста інформагентств важливо дотримуватись мовних норм, однак варто пам’ятати, що норма, з огляду на постійний розвиток та вдосконалення, може відставати від практики та динаміки розвитку мови. Помилка – це відхилення, яке є різницею між неправильним компонентом та його правильним (нормативним) поданням. Редагування – це підготовка тексту до публікування. Для редактора важлива грамотність, вміння використовувати лексичні та стилістичні засоби, щоб матеріал був цікавіший та зрозуміліший для читача. Редактори мають не лише вирішити, що саме буде опубліковане та з яким акцентом, але й є відповідальними за чіткість та точність у матеріалі. Якісне редагування сприяє якісному інформуванню, це про правильну орфографію, граматику, стилістику та лексику. Типовими помилками у ЗМІ є: логічні помилки, які з’являються, якщо автор порушує закони логіки, такі помилки небезпечні тим, що читач може не зрозуміти, що хотів передати йому автор, або ж через порушені логічні зв’язки взагалі сприйняти по-своєму; фактичні помилки, які виникають, коли автор погано розуміється в темі, про яку пише, не знає фактів та цифр, через це читач може бути введений в оману; макро- та мікроструктурні помилки, в основному найбільше редактор звертає свою увагу під час редагування на текстові помилки, однак є такі хиби, які читач помітить швидше, ніж почне читати сам текст (шпальта газети, рубрика, випуск, заголовки); орфографічні помилки, які переважно виникають в результаті не знання правил української правопису, хоча і через неуважність, і через поспіх такі помилки теж ймовірно допустити. Об’єкт дослідження – матеріали українських інформаційних агентств «УНІАН», «Укрінформ» та «РБК-Україна». Предмет дослідження – стилістичний і граматичний аспекти мови агенційної журналістики українських інформаційних агентств. Мета дослідження – на прикладі матеріалів українських інформаційних агентств проаналізувати мову агенційної журналістики, її граматичний та стилістичний аспекти, у контексті якісного інформування аудиторії. Вивчення матеріалів інформагентств «УНІАН», «Укрінформ» та «РБК-Україна» дозволяє виділити найтиповіші помилки: помилки лексичного рівня (використання іншомовних слів, навіть якщо є український відповідник, використання нових, незрозумілих іншомовних слів; наявність тавтологій; використання російських слів у тексті українською мовою; упущення слів, наявність зайвих слів у реченні; складність у написанні у зв’язку з неправильним перекладом з російської на українську); орфографічні помилки (порушення правил написання великої літери у власних назвах організацій, установ, органів державної влади та місцевого самоврядування, іменах і прізвищах, назвах свят; порушення правил вживання у та в перед приголосними чи голосними; порушення правил відмінювання слів; неправильне визначення роду та числа; порушення правил вживання апострофа; порушення правил подвоєння літер); фактичні помилки (перенасиченість та неуніфікованість фактичного матеріалу; відсутність покликань на першоджерело; подання неповної інформації). Процес редагування є важливою складовою якісного інформування, адже від цього залежить, чи читач задовольнив емоційні, естетичні і пізнавальні потреби, чи був він якісно проінформований. Ключові слова – агенційна журналістика, інформаційне агентство, мовностилістичні норми, якісне інформування, помилка, редагування.