«Квазідержави як фактор нестабільності у сучасних міжнародних відносинах»
Автор: Старчевська Юлія Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Світ сьогодні є надзвичайно динамічним, відомі засоби масової інформації тільки й голосять про сенсаційні події на міжнародній арені, та проблеми існування «квазідержав» чомусь залишають осторонь. Навіть невелике он-лайн-опитування у соціальній мережі Instagram довело, що більшість респондентів ніколи не стикалась з поняттям «квазідержава». Ця тема є особливо актуальною сьогодні, у світі де на перший погляд панує стабільність, мир та злагода між державами, натомість тривають війни, панує хаос і сотні конфліктів чекають у черзі на своє врегулювання. Система міжнародних відносин у ХХI столітті є досить крихкою, а існування «квазідержав» тільки посилює дестабілізуючі процеси на міжнародній арені. Так, поки одні держави та міжнародні організації намагаються створити стабільність у політичному світі, допомагаючи таким державам завершити конфлікти і прийти до мирного вирішення проблем, інші розцінють їх, як загрозу чи потенційну зону майбутнього загарбання та намагаються різними методами змусити здатися. Відомо, що сьогодні майже кожна держава світу є поліетнічною і багатонаціональною в незалежності від розмірів її території чи чисельності населення. На теренах близько 200 держав проживає приблизно 5000 тис. етнонаціональних спільнот (корінні народи, нації, національні та етнічні групи, племена тощо), значна частина яких має на меті відокремитись і втілити в життя ідею створення «своєї власної держави». З розвитком технологій та поглибленням процесів глобалізації, в епоху загострення інформаційних війн, ймовірність появи низки нових невизнаних держав є як ніколи високою. Така ситуація у світі лише загострює актуальність даного дослідження, ніколи не відомо достименно де виникне наступний конфлікт і яка етнічна група, апелюючи до історії, розпочне утворення власної держави та буде висувати свої умови гри на арені політичній. Тут важливо розуміти сутність «квазідержав», їх виникнення, функціонування та їх роль акторів у політичному житті світу. Слід зауважити, що актуальність даної теми загострюється нинішньою ситуацією в Україні. Сьогодні після російської окупації Криму та Сходу України є вкрай важливим дослідження стабільності політичної арени та факторів, що її зумовлюють. Багато сучасних держав пройшли не простий шлях до визнання: США було визнано в 1783 році, хоча про незалежність заявили ще у 1776 році; Нідерланди ж юридично було визнано через сімдесять років після здобуття фактичної незалежності. Суперечливе міжнародне право, глобалізація, зростаючий вплив ЗМІ, не спроможність держав світу прийти до одноголосних рішень, частково і стало тим каменем спотикання для «квазідержав», на шляху до вирішення проблем існування на політичній мапі. Ми також не могли залишити без уваги деякі досі невизнані держави – Сомаліленд, Західна Сахара, Придністров’я і розглянули їх шлях до отримання статусу «квазідержава». Об’єктом дослідження є квазідержави як фактор нестабільності у сучасних міжнародних відносинах. Предмет дослідження – феномен невизнаних держав, причини їх виникнення та наслідки їх визнання чи невизнання міжнародним співтовариством, особливості їх існування в сучасних умовах глобалізації. Мета дипломної роботи – аналіз феномену квазідержав на політичній карті світу, їх вплив на усю систему міжнародних відносин. У магістерській кваліфікаційній роботі опрацьовано монографії, наукові статті, нормативно-правові документи, звіти конференцій, що допомогли сформувати цілісну картину існування «квазідержав» на політичній карті світу. Як наслідок, було визначено, що це питання широко досліджується науковцями серед яких: Патрік С., Ратнер С., Хельман Д., Перепилиця Г., Большако А., Колеров М., Бердуголова Л., Колосов В., Маркедонов С., Осипова С., Лемб Р., Гелденх’юс Д. Як вітчизняні, так і зарубіжні вчені долучаються до дослідження даної проблематики. Попри те, що їх праці є цікавими та інформативними, залишається низка моментів, запитань, граней феномену «квазідержави», над якими необхідно ще працювати і досліджувати. Важливими також є праці, в яких буде зроблено структуризацію та систематизацію особливостей «невизнаних держав». У роботі здійснено обґрунтування теоретичних засад дослідження «квазідержав» як фактора нестабільності у сучасних міжнародних відносинах. Розкрито основні поняття даної тематики: «квазідержава», невизнана держава, віртуальні «квазідержави», самопроголошена держава. Досліджено історичні аспекти функціонування невизнаних держав. Розглянуто суть «квазідержав» та їх роль в системі міжнародних відносин. Визначено виплив міжнародного права на існування «квазідержав». Проаналізовано роль міжнародних структур та держав у процесах функціонування невизнаних держав. Розглянуто аспекти врегулювання проблем «квазідержав» в умовах зростаючого впливу ЗМІ та процесів глобалізації. Досліджено особливості існування «квазідержав» таких як: Сомаліленд, Придністров’я, Амбазонія, Західна Сахара та їх шлях до відокремлення. Рекомендовано зосередитись в першу чергу на оцінці прогалин у системі міжнародного права. Відповідно до цього прийняти нові, не суперечливі правові принципи, норми та закони. Встановити причини низької залученості Міжнародних організацій у вирішенні проблем пов’язаних з існуванням «квазідержав». Зосередитись на оновленні системи захисту від інформаційної війни, дезінформації та маніпуляції інформацією. Розробити нові плани врегулювання міжнародних конфліктів. Вдосконалити етнонаціональну політику в окремих державах. Ключові слова: «квазідержава», невизнана держава, принцип територіальної цілісності, право народів на самовизначення, віртуальні «квазідержави», самопроголошення, засоби масової інформації, глобалізація. Перелік використаних літературних джерел. Вілков В. (2005). Сепаратизм етнічний. Політологічний словник: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Далявська Т. П. (2016). Феномен невизнаних держав: політологічний аналіз. Большаков А.Г. (2015). Проблемная государственность в эпоху глобального кризиса национального суверенитета. Caspersen N. (2011). Unrecognised States in the International System. Jackson R. (2007). Quasi-States, Dual Regimes, and Neoclassical Theory: International Jurisprudence and the Third World. International Law and International Relations. Cambridge : Cambridge University Press.