Дослідження зміни показників функціонування автобусного маршруту №24 у м. Львові
Автор: Пилат Андрій Богданович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Громадський транспорт є базовим видом міського сполучення, особливо у великих міських агломераціях. Міське середовище, зазвичай є добре пристосованим для розвитку такого виду переміщення. Місто забезпечує умови, які є ключовими для ефективних пасажирських перевезень. Це визначається високою щільністю населення та генерацією кореспонденцій на короткі відстані [1]. Оскільки міські автобусні перевезення є громадською послугою, вони потенційно можуть отримувати дотації від міста. Це пояснюється його соціальною функцією. Чим вищим є попит на автобусні перевезення, тим ефективніші послуги громадського транспорту можуть бути запропоновані. Низька щільність населення продукує менший попит на перевезення і більшу ймовірність збиткової роботи і потреби у субсидіях [1, 2]. Насправді, більшість систем громадського транспорту не є фінансово надійними і потребують субсидування, навіть якщо деякі із основних сегментів є прибутковими [1,3]. Транзитні системи складаються з багатьох видів послуг, кожна з яких відповідає певному ринковому та просторовому контексту. Проте, вони є пов’язаними між собою, відтак, певні автобусні маршрути можуть бути залежними від ліній трамваю чи наявності перехоплюючих паркінгів [4]. Однією з найпоширеніших форм міського транспорту є автобусні маршрути, які включають використання транспортних засобів різних розмірів (від невеликих мікроавтобусів до багатосекційних автобусів) в яких перевезення здійснюються на місцях для сидіння чи стояння [5]. Вони, як правило, пересуваються по загальній проїзній частині, і тому чутливі до заторів. Основною перевагою такого виду перевезень є їх маневреність та гнучкість. Проте, прорахунки в управлінні пасажирськими перевезеннями а також неефективний менеджмент спричиняє низьку якість надання послуг, що в свою чергу, зменшує конкурентноспроможність цього виду пересувань. Це є небезпечним явищем у містах, які прямують до автомобільної залежності, тому актуальним є детальне вивчення закономірностей зміни показників функціонування автобусних маршрутів залежно від таких чинників, як пасажиропотік та умови руху та параметри вулично-дорожньої мережі. ? Об’єкт дослідження – міський автобусний маршрут. Предмет дослідження – закономірності зміни показників ефективності функціонуванняроботи маршруту. Мета дослідження: на основі результатів аналізу нерівномірності пасажиропотоку на маршруті №24, а також рівня завантаження салону автобуса встановити зележності зміни показників функціонування маршруту від цих чинників. Проведені дослідження зміни пасажиропотоків на маршруті №24 в пікові та непікові періоди доби робочих днів та у вихідні. Визначено основні показники роботи маршруту, які б задовільняли потреби пасажиропотоку. Рішення щодо періоду заміни автобусів малої вмістимості на більші транспортні засоби, прийматиметься тоді, коли регулярна максимальна заповненість транспортних засобів сягне 100% від номінальної. На слайді наведено результати моделювання зміни заповненості автобуса малої вмістимості з урахуванням перспективного пасажиропотоку. Виходячи з отриманої математичної моделі, можна зазначити, що за оптимістичним сценарієм, заміну рухомого складу на автобусному маршруті варто провести між п’ятим і шостим місяцем функціонування проекту маршруту. Ключові слова – пасажирські перевезення, міський автобусний маршрут, техніко-експлуатаційні показники, інтервал руху, пасажиропотік. Перелік використаних літературних джерел. 1. Rodrigue, J. P. (2016). The geography of transport systems. NY:Taylor & Francis. 2. Gwilliam, K. M. (2002). Cities on the move: a World Bank urban transport strategy review. The World Bank, No. 24910, pp. 1-228. 3. Cervero, R., & Arrington, G. B. (2008). Vehicle trip reduction impacts of transit-oriented housing. Journal of Public Transportation, 11(3), 1. 4. Meyer, M. D., & Miller, E. J. (1984). Urban transportation planning: a decision-oriented approach. McGraw-Hill Primis 5. Levinson, D. M., & King, D. A. (2019). A Political Economy of Access: Infrastructure, Networks, Cities, and Institutions. Network Design Lab.?