Удосконалення механізму фінансування стартапів наукового парку НУ "Львівська політехніка"
Автор: Ревак Остап Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Економіка бізнесу
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ревак О.І., Гавриляк А.С. (керівник роботи). "Удосконалення механізму фінансування стартапів наукового парку НУ "Львівська політехніка". Магістерська робота. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2022. Пошук фінансування був і завжди буде проблемою для будь-якого стартапу, оскільки наявність відповідних фінансових ресурсів має вирішальне значення для подальшого успіху проєкту. Очевидно, наявність достатнього фінансування буде вирішальною для успіху стартапу, а особливо наукомісткого, який є високоризиковим. Тим не менш, стартапи проходять різні етапи розвитку і доступні варіанти фінансування відрізнятимуться залежно від кожного етапу. Існують також різні механізми фінансування етапів новацій та моделі виведення таких технологій на ринок. Об’єктом дослідження в роботі є процес правового, організаційного та фінансового забезпечення стартапів наукового парку Університету. Предметом дослідження є механізми фінансування наукомістких стартапів наукового парку Національного університету «Львівська політехніка» (НУ «Львівська політехніка»). Мета магістерської роботи полягає у вивченні теоретичних і прикладних аспектів інвестиційного забезпечення стартапів наукового парку НУ «Львівська політехніка» та вироблення підходів щодо удосконалення механізмів фінансування наукомістких стартапів через залучення коштів Європейського фонду регіонального розвитку - структурний фонд Європейського Союзу та краудфандингової платформи StartEra. Установлено, що кошти у високотехнологічні стартапи в Європі, за період 2019 р. – 2021 рр., залучались за 14 різними альтернативними моделями краудфандингового фінансування. Очевидним лідером цих моделей, є споживче кредитування P2P, що становить 42,19% від загального обсягу фінансування, торгівля рахунками-фактурами 12,7%, бізнес-кредитування - 10,8%, краудфандинг на нерухомість 8,1%, краудфінвестинг 7,2% та краудфандинг на основі винагороди - 5,02%. За вище наведеними шістьма моделями фінансування, було зібрано майже 86,1% від загального обсягу європейського краудфандингового фінансування високотехнологічних стартапів [1; 2; 3; 4]. Дослідження показали, що основним джерелом фінансування високотехнологічних стартапів НП НУ «Львська політехніка» є кошти місцевого та державного бюджету; соціальні проєкти по навчанню стартаперів фінансувались за рахунок міжнародних грантів; побудова інфраструктури НП фінансувалась Державним фондом регіонального розвитку та коштами місцевих бюджетів; високотехнологічні стартапи фінансувались в: ІТ – сфері приватними інвесторами; галузі будівельних матеріалів на умовах ф’ючерсних Угод; одним із джерел фінансування стартапів в сфері охорони здоров’я є Європейський фонд регіонального розвитку, через оперативну програму "Інвестиції для зростання зайнятості" та підпрограму «Дослідження та інновації» (пріоритет охорона здоров’я); найбільш доступним для фінансування стартапів НП є краудфандингова платформу StartEra [5; 6]. Зокрема, автором запропоновано перевести краудфандингову платформу StartEra на організаційно-функціональну модель - "пожертвування" та за бізнес-моделлю - "винагорода (Reward-based)", для залучення коштів в бізнес-ідеї та соціальні ініціативи наукового парку НУ "Львівська політехніка". Автором розроблений механізм кредитування стартапу наукового парку, який передбачає залучення коштів з двох джерел: перше, Європейського фонду регіонального розвитку (ДФРР) через оперативну програму "Інвестиції для зростання зайнятості" та підпрограму «Дослідження та інновації»; друге, краудфандингової платформи StartEra. Апробація розробленого механізму фінансування проєктів НП, проведена при розробці інноваційного проекту "Організування виробництва засобу для швидкого загоєння ран та відновлення шкіри у польових умовах", дозволила зробити наступні висновки. 1. Для фінансування стартапу, нами розроблено два механізми його фінансування. Перший, стартапер вкладає власні кошти у розмірі 1052,6 тис.грн., та бере кредит у КБ "КредоБанк"- 2247 тис.грн. Другий, три джерела фінансування новації: перше, власні кошти стартапера 1052,6 тис.грн., друге, ЄФРР стартапер бере кредит у розмірі 1926 тис.грн.; третє, кошти краудфандингової платформи StartEra – 321 тис.грн. 2. Сумарні додаткові витрати за першим варіантом фінансування становлять 789,39 тис. грн. (24,59% від інвестиційної в стартап), відповідно за другим 215,27 тис.грн. (6,71%). Витрати за другим варіантом є меншими на 574,12 тис.грн. від витрат за першим варіантом, у питомих величинах меншими на 72,73%. Економія операційних витрат на залучення коштів та їх повернення за другим варіантом фінансування стартапу становитиме 17,89% від інвестиційної вартості стартапу. Реакція на критерій мінімізації операційних витрат на залучення коштів та їх повернення позитивна буде за другим варіантом фінансування стартапу, коли залучається пільговий кредит структурного фонду ЄС та краудфандингові кошти. Відповідно використання розробленого нами механізму фінансування стартапу дозволило зменшити операційні витрати за проектом на 9,11% від середньорічних витрат за стартапом. Ключові слова: науковий парк, інноваційна інфраструктура, високотехнологічні стартапи, механізми фінансування стартапів, структурні фонди ЄС, краудфандингові платформи. Перелік посилань. 1. Felsenstein, D. (1994). University-Related Science Parks - “seedbeds” or “enclaves” of innovation. Technovation, 14(2), 93–110. //[Електронний ресурс] ? Режим доступу: https://doi.org/10.1016/0166-4972(94)90099-X. 2. Report Launch: The Innovation Imperative for Developing Europe. World Development Report 2021//[Електронний ресурс] ? Режим доступу: https://www.worldbank.org/en/events/2021/02/23/report-launch-the-innovation-imperative-for-developing. 3. Top 10 equity-based crowdfunding platforms in Europe//[Електронний ресурс] ? Режим доступу: https://www.eu-stups.com/2017/11/top-10-equity-based-crowdfunding-platforms-in-europe. 4. Гавриляк А.С., Максимович В.І., Данилович О.Т. Дослідження механізму фінансового забезпечення діяльності FabLab у Франції/ А.С. Гавриляк, В.І. Максимович, О.Т.Данилович// «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури»: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, Львів 23–25 травня 2019 р. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – с. 475-476. 5. Cumming, D., Meoli, M., Vismara, S. 2021. Does crowdfunding democratize entrepreneurial finance? Small business economics, 56(2), 533-552. //[Електронний ресурс] ? Режим доступу: https://ideas.repec.org/a/kap/ sbusec/v56y2021i2d10.1007_s11187-019-00188-z.html. 6. Офіційний сайт Наукового парку SID city//[Електронний ресурс] ? Режим доступу: https://tsus.lpnu.ua/sid.