Дослідження і розвиток експорту вітчизняних приладобудівних підприємств на ринки ЄС в умовах подолання впливу COVID-19
Автор: Артемук Ганна Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародна економіка
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Експорт є невід‘ємною частиною зовнішньо-економічної діяльності підприємства та держави. Суттєвого впливу зазнала приладобудівна сфера, адже здебільшого за рахунок експорту формується власний баланс підприємства цієї галузі. Пандемія COVID-19 спричинила такі виклики у приладобудівництві України на шляху експортування [1]: зниження сукупного попиту у світі та спад ділової активності, зменшення загального виробничого процесу у країнах-членах ЄС, що спричинило падіння цін на світовому ринку та ринку ЄС. В цих умовах вітчизняні промислові підприємства зазнали великих збитків та були змушені скоротити робітничий штат, одна з найбільш постраждалих сфер - приладобудування та металургія; розширення державного регулювання. Був введений надзвичайний стан, запроваджено певні санітарні норми, обмежено громадське пересування та був введений дистанційний режим роботи. Такі обмеження сильно вплинули на роботу приладобудівних підприємств, зокрема на їх внутрішню та зовнішню роботу; відбулося значне зниження експорту сировини, зокрема необхідної для роботи приладобудівних підприємств, адже промислові підприємства є залежними від світових сировинних цін, що зумовило залежність обсягу грошових ресурсів, що надходили від зовнішніх коливань цін; зменшення ділових очікувань та зниження обсягу інвестицій через невизначеність серед інвесторів, що здебільшого вплинуло на машинобудування та приладобудування. ЄС є найбільшим торговим партнером України, на частку якого припадає 39,5% її торгівлі у 2021 році. Україна є 15 найбільшим торговим партнером ЄС, на її частку припадає близько 1,2% від загального обсягу торгівлі ЄС. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною досяг майже 52,4 млрд євро у 2021 році, що майже подвоїлося з моменту набуття чинності УВЗВТ у 2016 році [2]. Існують різні причини та переваги для експорту в ЄС, такі як: залучення нових іноземних клієнтів, які бажають придбати експортовану продукцію; більше можливостей для бізнесу на міжнародних ринках; збільшення кількості ринків, на які експортується продукція, означає зменшення залежності від будь-якого з них; використання виробничих потужностей в більшому обсязі; більше виробництво означає економію на масштабі та кращу рентабельність [3]. Експорт України до ЄС у 2021 році становив 24,1 млрд євро, що є значним збільшенням більш ніж на 47% порівняно з попереднім роком. Основними статтями експорту України до ЄС є залізо та сталь (20,8% від загального обсягу експорту), руди, оленина та зола (12,5%), тваринні та рослинні жири та олії (8,5%), зокрема соняшникова олія , електроустаткування (7,8%). та злаки (7,3%) [4]. Об‘єктом дослідження є показник експортної діяльності приладобудівного підприємства. Предметом дослідження є можливості підвищення експортної діяльності приладобудівних підприємств при подоланні наслідків пандемії COVID-19. Метою роботи є розробка схеми щодо посилення експортної діяльності приладобудівного підприємства на ринки ЄС в умовах подолання впливу COVID-19 на прикладі ПрАТ НВО «Термоприлад». У підсумку виконання роботи було визначено основні шляхи та перспективи розширення експортної діяльності підприємства по приладобудівництву. Також було запропоновано покроковий шлях до підвищення чистого прибутку за допомогою експортної діяльності на прикладі ПрАТ НВО «Термоприлад» [5]. У результаті виконання плану підприємство понесло витрати у розмірі 175 тис. грн з економією на вартості комплектуючих до приладів, на енергоресурси, оплаті відпусток та інших витрат на оплату праці та залученості працівників до міжнародних торговельних виставок за допомогою отримання грантів та інвестиційного фінансування. В результаті виконання плану по розширенню експорту було підписання 2 експортних контрактів на суму 597 560 грн, що склало підвищення чистого доходу підприємства на 1,7%. Отже за результатом дослідження було визначено механізм покращення експортної діяльності приладобудівного підприємства та доказано його ефективність. Ключові слова: експорт, Європейський Союз, приладобудівне підприємство, COVID-19, дохід, зростання.