Роль соціально-комунікативних технологій в трансформуванні політичної свідомості молоді в сучасній Україні
Автор: Лучечко Юлія Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Соціологія
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Політична свідомість молодих людей зазнає трансформаційних процесів в період великих змін в державі, в ситуаціях вибору. Вибір – це результат соціальних відносин, він обумовлений соціально. Сучасні соціально-комунікативні технології мають значний вплив на свідомість молоді через їх всеохоплююче проникнення в життя суспільства. Нас зацікавило питання як трансформувалась політична свідомість молоді в період з виборів 2019 року до 2022, та яке місце в цьому процесі займають соціально-комунікативні технології?» Бо під час активної фази виборчої кампанії 24.05.2019 по 15.07.2019 в соціальній мережі Facebook опубліковано 40 427 рекламних дописів політичного характеру. Політична партія «Слуга народу» витратила на розміщення політичної реклами у Facebook більше 47 тисяч доларів і, як не дивно, найбільшу підтримку Володимир Зеленський отримав від наймолодшої категорії виборців. За В.Зеленського найбільше (80%) проголосували люди віком до 30 років. (Дослідження громадської організації ОПОРА, 2019). І відслідковуючи активність молодих людей і так само політичних суб’єктів в медіапросторі 2022 року під час війни, дослідження Київського міжнародного інституту соціології проведене на замовлення Громадянської мережі ОПОРА свідчить, що з початку широкомасштабної агресії провідним джерелом інформації для українців став месенджер Telegram, за ним опинився Instagram. Найпопулярнішим джерелом інформації за останні два місяці виявилися соціальні мережі: ними для отримання новин користуються 76,6% українців. За мету (цілі) було поставлено: 1. Виявлення особливостей політичної свідомості сучасної молоді. 2. З’ясування шляхів усвідомлення людиною проблематики формування політичного свідомості під впливом соціально-комунікативних технологій. 3. Порівняння зміни політичної свідомості молоді саме у період між виборами 2019 року та війною 2022 року. Об’єкт (за критерієм носія проблеми): представники української молоді, які здійснювали політичний вибір на виборах чи проявляти політичну активність на інших заходах. Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): трансформація політичної свідомості молоді. Предмет: соціально-комунікативні технології , як чинники, що впливають на трансформацію політичної свідомості. У підсумку проведення аналізу отриманих результатів ми дійшли висновку, що: - молоді люди відчувають велику залежність від різноманітних зовнішніх факторів, до числа яких відносять соціально-комунікативні технології. Ці технології з плином часу все більше поширюють у соціальних мережах, середовищі , яке відсуває на другий план класичні інститути політичної соціалізації – родину,друзів. - основними особливостями соціально-комунікативних технологій сучасного суспільства є: системність, чітко визначена соціально-значуща мета та аудиторія, зворотній зв’язок, креативність, нові форми і платформи для поширення. Одними з цих форм є політична реклама та PR- технології, які поширювались у соціальних мережах, і особливу ефективність ми могли спостерігати під час виборів 2019-2020 року, і особливої уваги від молоді зазнчали після початку війни 2022 року. - відбулися зміни у політичній свідомості молоді в період 2019-2022 року у наслідок трансформаційних змін функціонування держави та з початком війни, які свідчать про більший рівень проінформованості молоді на політичну тематику та усвідомлення молодими людьми ролі політики у їхньому житті. В ході написання програми емпіричного дослідження було організовано гіпотези: До цілі 1 Гіпотеза-підстава: серед особливостей політичної свідомості молоді спостерігаються нові домінуючі чинники впливу, що формують їх розуміння поняття політичної свідомості та визначають місце політичної свідомості в житті; Гіпотеза-наслідок: серед молоді поширине поняття політичної свідомості лише, як уявлення та розуміння про політику, а місце політичної свідомості у їх житті незначне. До цілі 2 Гіпотеза-підстава: соціально-комунікативні технології зайняли місце домінуючих чинників формування політичного вибору молоді; Гіпотеза-наслідок: політичний вибір молоді в більшості формується під впливом політичних публікацій в соціальних мережах; До цілі 3 Гіпотеза-підстава: у політичній свідомості молоді відбулисчя зміни в період 2019-2022 року у наслідок трансформаційних змін функціонування держави та з початком війни Гіпотеза-наслідок: політична свідомість молоді значною мірою зазнала трансформацій після початку війни. В результаті дослідження опрацьовано висновки: Гіпотезу про поширине поняття політичної свідомості молоді лише, як уявлення та розуміння про політику, можна спростувати. Так як 7 з 10 респондентів вважають політичну свідомість не лише як розуміння політики, а також прояв цінностей та поглядів, постіне зацікавлення політичним життям та усвідомлення місця політики у їхньому житті. Також ми можемо спростувати гіпостезу, щодо незначного місця політичної свідомості у житті молоді. Так як вісім інформантів з десяти, які були залучені до дослідження, стверджували, що політична свідомість - це відповідально та важливо для кожного, це варто розвивати та змінювати, на благо майбутнього. Гіпотезу про політичні публікації в соціальних мережах як домінуючий чиник формування політичної свідомості молоді ми можемо підтвердити, адже усі 10 інформантів виразили свою думку, що як сім’я, так і друзі відіграють роль у формуванні їхніх поглядів на політичну ситуацію, але особливу увагу кожен з інформантів надавав ролі соціальних мереж. Дев’ять інформантів надавали значення соціальним мережам, стверджували , що найчастіше дізнаються політичні новини на сайтах ,особливо в таких популярних соціальних мережах, як Instagram,Facebook. Також молодь часто згадувала про різного роду телеграм служби новин у Телеграм. Гіпотезу про значні зміни політичної свідомості в період 2019-2022 року у наслідок трансформаційних змін функціонування держави та з початком війни , можна підтвердити, адже дев’ять респондентів стверджують, що більш активно почали цікавитись політикою та відчули її роль у своєму житті саме з початком війни. Ключові слова: молодь,політика, політична свідомість, соціально-комунікативні технології