Трансформація дружби в умовах екстремальних ситуацій сьогодення
Автор: Цайтлер Юлія Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Соціологія
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Незважаючи на те, що дружба займає одне із центральних місць в нашому соціальному житті, вона лише нещодавно з’явилася як напрямок вивчення у соціології. У світі, де слово «друг» стало дієсловом і багато людей «дружать» у соціальних мережах, вони насправді можуть не бути друзями в реальному світі, а натомість є знайомими, колегами, професійними контактами і навіть незнайомими людьми, що додає відчуття двозначності в поняття «друг». В усі часи дружба вважалася однією з найбільших цінностей в житті людини. На науковому рівні, класиками та сучасними соціологами дружба розглядається як безкорисливі взаємовідносини між людьми, засновані на щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях, де найголовніше – це довіра і взаємодопомога. Поняття «дружба» розуміє під собою і близьку емоційну прив’язаність: вона відзначається не лише спільністю цілей та інтересів, але й міцністю та тривалістю зв’язків, взаємною симпатією, довірою та відданістю. У той же момент дружба – це структурно-амбівалентний феномен: будучи яскравим проявом соціального на рівні інтимного та особистого, вона як масова культурна практика представляє безумовний інтерес для соціології саме через свою релевантність для стабілізації суспільних відносин (Allan i Adams, 2006). У соціологічній літературі про дружбу акцентувалося на її важливості для соціальної згуртованості та ролі у відтворенні більш широких соціальних нерівностей. Хоча, соціально-структурні та психологічні аспекти можуть поєднуватись, створюючи моделі дружби, які варіюються залежно від суспільства, соціологічний наголос, як правило, зосереджується на структурних проблемах. Зокрема, Г. Зіммель розглядав дружбу як важливу соціальну форму спільності серед людей, що займають однакове соціальне становище (Wolff, 1950). Соціолог Ф. Тьонніс, якого часто називають «першим соціологом дружби», теоретично розмежував два типи соціальних структур (Тьонніс, 2005). Е. Гідденс вказує на те, що початкова спорідненість та емоційне залучення призводять до глибокої емоційної близькості між друзями, що також характеризує інтимні стосунки в сучасних суспільствах (Eve, 2002). Соціолог Р. Парк порівняв значення, що надаються інтимній близькості та близькості в рамках дружби, і зробив висновок, що перша є багатшим та інклюзивнішим терміном, ніж друга, при цьому респонденти породжували для нього більше значень, а також повідомляли про більшу різноманітність стосунків (McCall, 2017). У дослідженнях Дж. Джонсона та Г. Беккера діадичне відношення обрано головним аналітичним напрямком. (McCall, 2017). Безсумнівно, пандемія Covid-19 та повномасштабне вторгнення на територію України трансформували соціальні стосунки, змінивши способи та частоту, наповненість міжособистісних зв’язків. Для багатьох це проявилося у вигляді ізоляції, фізичної дистанції, самотності, стресу та тривоги, а для деяких це дало рідкісну можливість переглянути існуючі та відновити колишні дружні стосунки. Оскільки пандемія Covid-19 прискорила зміни в соціальній культурі спілкування, вона висвітлила інтимні стосунки, прискоривши природні зміни в наших соціальних зв’язках. Значну увагу трактуванню поняттю дружби приділяли такі українські соціологи, як А. Слободянюк, який досліджує як студенти визначають дружбу та їх ставлення до дружби (Слободянюк і Іванчик, 2020), А. Ручка, який розглядає дружбу через систему цінностей (Ручка, 2013). Соціологиня Т.Саніна у своєму дослідженни «Вплив пандемії COVID-19 на щоденні практики дитинства», розглядає вплив пандемії COVID-19 на самоорганізацію дозвілля та практик дружби в українських дітей різних вікових груп (Саніна, 2021). Сучасні теоретичні та емпіричні доробки переважно зосереджують увагу на принципах формування дружби, мотивацію та внутрішніх зв’язках всередині дружби (Bailey et al., 2021), (Dinic, 2021), (It Takes Time to Make Friends, 2018). Новітні дослідження, що стосуються функціонування дружби в умовах кризи, спричиненої епідемією Covid-19, містять статистичний опис збереження та розірвання дружніх відносин, частих цьому причин та вплив випадків захворювання на Covid-19 на поведінку людей під час пандемії, зосереджуючись на ролях, які відіграють друзі (Bailey et al., 2021), (Dinic, 2021), (Sabharwal, 2021), (Elizalde, 2022). Але, на жаль, в них практично відсутній аналіз трансформацій дружніх стосунків в умовах пандемії Covid-19. Дослідження функціонування суспільства в умовах активних бойових дій включають в себе аналіз думок, переживань, фізичного та емоційного стану респондентів. Так, дослідження Cedos «Перші дні повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії» (Перші Дні Повномасштабної Війни В Україні: Думки, Переживання, Дії, n.d.) та «Шість місяців повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії» (Шість Місяців Повномасштабної Війни В Україні: Думки, Переживання, Дії, n.d.) у блоці дослідження переживань респондентів розглядали їх спілкування із близькими людьми, зокрема з друзями, що значно допомогло нам у дослідженні. З огляду на це, метою магістерської кваліфікаційної роботи є на основі аналізу дослідити трансформаційні процеси, які відбулись та продовжують відбуватись в дружніх стосунках у період пандемії Covid-19 та повномасштабного вторгнення на територію України. Об’єктом роботи виступає дружба як важливий аспект соціальних стосунків не лише окремих індивідів, але й соціальних спільнот, соціуму в цілому. Предметом роботи виступають трансформаційні процеси дружби під впливом екстремальних ситуацій, зокрема пандемії Covid-19 та повномасштабного вторгнення на територію України. Після проведення дослідження та аналізу його результатів ми вивели наступні висновки: Дружба розглядається як місце психологічної та емоційної підтримки, взаємна прив’язаність на основі спільних інтересів чи зацікавлень та як стосунки, побудовані на довірі. Основними способами підтримки дружніх відносин під час екстремальних ситуацій стали часті телефонні та відео-дзвінки, спілкування через соціальні мережі чи онлайн. Основними критеріями, які вплинули на трансформацію дружніх стосунків серед респондентів є частота та якість особистих зустрічей, рівень підтримки міжособистісних контактів між друзями під час екстремальних ситуацій. Зокрема, рівень довіри та підтримки всередині дружніх відносин збільшився, особливо під впливом повномасштабного вторгнення. Екстремальні ситуації вплинули на цінність близьких дружніх відносин, а саме підвищили її; після повномасштабного вторгнення на територію України зріс показник тих, хто почали цінувати свою дружбу більше (50% проти 26% під час пандемії), а для 48% респондентів нічого не змінилось. Ключові слова: дружба, дружні відносини, трансформація, екстремальні ситуації, пандемія Covid-19, повномасштабне вторгнення на територію України.